«Ми бажаємо, щоб Святіший Отець добре почувався тут, у Кастель-Ґандольфо, щоб він міг відпочити та реалізувати те, що він сам визначив як мету свого перебування: молитва, відпочинок, читання та спорт». Такі побажання висловив отець Тадеуш Розмус, SDB, настоятель папської парафії святого Томмазо да Вілланова в Кастель-Ґандольфо. В інтерв’ю ватиканським медіа польський салезіанин розповів про перші дні відпустки Папи, згадуючи минулорічний візит та описуючи хвилювання мешканців з приводу повернення Святішого Отця до Апостольського палацу.

Несподіване привітання

Насамперед о. Тадеуш висловлює вдячність за те, що під час першого привітання з балкона Апостольського палацу Лев XIV особисто згадав про пароха та парафіяльну громаду: «Для мене це було величезною несподіванкою. Я сприйняв це як визнання цінності нашої папської парафії. Хоча ватиканські структури, що розташовані тут, діють автономно, згідно з канонічним правом парафія та її парох відіграють важливу роль. Це був дуже гарний жест Святішого Отця щодо всієї нашої громади».

За словами пароха, цьогорічне перебування має інший характер, ніж торішнє. Папа вже заздалегідь оголосив, що хоче провести цей літній час у Кастель-Ґандольфо як справжній відпочинок. «Ми не маємо особливих очікувань, просто хочемо, щоб йому тут було добре і щоб він міг спокійно провести цей час відповідно до своїх бажань», – сказав він, додаючи, що віряни з радістю чекають насамперед на молитву «Ангел Господній» та інші можливі зустрічі, які анонсував сам Лев XIV.

Зустрічі, що зміцнюють зв’язок з громадою

Отець Тадеуш також розповідає про зустрічі з Папою під час частих візитів до Кастель-Ґандольфо протягом останнього року. Майже щотижня Святіший Отець приїжджав до Вілли Барберіні в понеділок після обіду і залишався там до вечора наступного вівторка, а ввечері, виходячи з резиденції, зупинявся, щоб привітатися з паломниками, які збиралися перед нею, або поговорити з журналістами. «Як парох я мав нагоду обмінятися з Святішим Отцем кількома словами, передати йому деяку інформацію або просто привітатися. Це були дуже гарні моменти, під час яких відчувалася його батьківська близькість».

Поринувши у спогади, священник розповів, що особливе місце в серцях мешканців Кастель-Ґандольфо займає Іван Павло II: «У неділю я бачив людей зі сльозами на очах. Багато хто згадував своє дитинство, коли Папи регулярно приїжджали до Кастель-Ґандольфо. Багато говорили про святого Івана Павла II». За його словами, повернення Лева XIV «оживляє ті спогади і дарує людям відчуття, що ця прекрасна папська традиція триває й досі».

Чотири століття присутності Пап

Цьогорічна відпустка Папи збігається також із важливою річницею. Адже у 2026 році виповнюється 400 років від початку традиції літніх переїздів Пап до Кастель-Ґандольфо, яку започаткував Урбан VIII у 1626 році. «Разом із дієцезією, міською владою та парафією ми готуємося до відзначення цієї річниці. Це надзвичайна нагода, – підсумовує о. Тадеуш Розмус, – щоб згадати чотири століття присутності Наступників святого Петра в Кастель-Ґандольфо та підкреслити важливість цього місця в історії Церкви».

Джерело: Vatican News

У «Селищі Laudato si’», освітньому осередку, присвяченому дбанню про цілісний розвиток і піклування про створіння, що діє на території Папських садів у Кастель-Ґандольфо, на зустріч з Папою Левом XIV знову зберуться представники уразливих верств населення. Захід, що відбудеться у суботу, 11 липня 2026 р., натхнений схожою ініціативою, що відбулася 17 серпня минулого року.

Програма зустрічі, на яку запрошені приблизно 200 людей з Римської дієцезії, що живуть у соціально вразливих контекстах, передбачає відправлення Святої Меси згідно з текстами в намірі охорони створіння, зустріч та перекус, екскурсію з гідом для ознайомлення з «Селищем Laudato si’». Заключним моментом стане спільний обід з Папою Левом XIV. Минулого року в ініціативі «Обід з Папою» взяли участь убогі дієцезії Албано.

Відзначаючи сто днів свого понтифікату, Папа Лев XIV розділив обід з убогими дієцезії Албано. Трапеза відбулася в садах літньої папської резиденції в Кастель-Ґандольфо.

Як зазначається в комюніке Селища, акція стане щорічною. Щороку одна з дієцезій буде запрошена залучити людей, які перебувають у стані вбогості, біженців, мігрантів та інших осіб, що живуть у соціально вразливих умовах, запропонувавши їм провести день серед краси Божого створіння та надавши можливість зустрітися зі Святішим Отцем.

Цьогорічний захід має особливе церковне значення, оскільки є результатом співпраці між Центром підвищення кваліфікації Laudato si’, що опікується Селищем, Дикастерією служіння милосердя та Римською дієцезією. Зазначені вище інституції спільно підтримують єдину душпастирську ініціативу, залучаючи до неї провідні церковні та громадські організації, які щодня опікуються вразливими верствами населення Вічного Міста.

«Селище Laudato si’ було створено, щоб показати, що охорона створіння та піклування про людину – це єдина місія», – зазначив кардинал Фабіо Баджо, генеральний директор Центру підвищення кваліфікації Laudato si’. «Після Лампедузи цей день є новим етапом шляху Папи Лева XIV до соціальних периферій нашого часу. У “Селищі Laudato si'” Святіший Отець зустрінеться з людьми, які перебувають у вразливому становищі, ще раз підтверджуючи, що Церква покликана бути присутньою там, де людська гідність вимагає уваги, близькості та надії», – додає кардинал, якого Папа Лев XIV нещодавно призначив пропрефектом Дикастерії служіння цілісному людському розвитку з початком цього мандату 1 вересня.

Джерело: Vatican News

«Я радий передати привітання Святішого Отця Лева XIV Вам, організаторам та учасникам Columbanus Day, який у цьому XXVII випуску повертається до Лоді, звідки він і розпочався», – читаємо в листі, якого кардинал Пʼєтро Паролін, Державний Секретар Святого Престолу, надіслав від імені Папи на імʼя преосвященного Мавріціо Мальвестіті, Єпископа Лоді, з нагоди «Днів святого Колумбана», що 4 і 5 липня 2026 року відбувалися в цьому місті на півночі Італії. Йдеться про щорічні зустрічі, які збирають прихильників і послідовників духовності цього ірландського святого.

«Його Святість бажає насамперед висловити свої вітання за витривалість, з якою ця ініціатива реалізовувалася протягом багатьох років, залучаючи до неї дедалі більше церковних та громадських спільнот, пов’язаних з ім’ям святого Колумбана в Європі, та сприяючи поширенню знань про цього великого абата, його духовну спадщину та його актуальність для європейської культури», – читаємо в посланні.

Простягнути один одному руку

Як зазначається у листі, Папа особливо цінує той факт, що згадані дні сприяють зустрічі людей різних культур і мов, запрошуючи їх «наново разом відкривати цінності християнської традиції, щоби відповідати на виклики нашого часу». І серед цих викликів надзвичайно важливим є виклик, пов’язаний із миром. Щодо цього Святіший Отець «заохочує перейняти від святого Колумбана необхідну для будь-якого шляху примирення поставу, а саме – поставу покаяння, з якою ми стаємо перед Богом, покірно визнаючи свої провини, як особисто, так і колективно».

«Зокрема, коли конфлікт виродився в війну з її трагічними наслідками смерті та руйнувань, замість того, щоб взаємно звинувачувати один одного, слід випрошувати милості в Бога, милосердного Судді. Лише Божа милість може вселити в серця людську милість і спонукати ворогів простягнути один одному руку», – йдеться в в посланні, яке завершується Апостольським благословенням з вдячною згадкою про нещодавній візит до цієї дієцезії, який Папа здійснив 20 червня, відвідуючи містечко Сант-Анджело-Лодіджано, батьківщину святої Франчески Саверіо Кабріні, покровительки мігрантів.

Джерело: Vatican News

Отець Тадеуш Розмус зізнається, що не очікував, що Лев XIV особисто привітає настоятеля та парафію під час свого першого звернення з балкона Апостольського палацу.

«Це був величезний сюрприз для мене. Я сприйняв це як визнання значення нашої папської парафії. Хоча розташовані тут ватиканські структури функціонують незалежно, згідно з канонічним правом парафія та її настоятель відіграють важливу роль. Це був прекрасний жест Святішого Отця до всієї нашої спільноти», – наголосив він.

Папа приїхав насамперед відпочити

Настоятель наголошує, що цьогорічне перебування Лева XIV має інший характер, ніж торік. Папа раніше оголосив, що хоче використати свій час у Кастель-Ґандольфо для справжнього відпочинку.

«Святіший Отець чітко сказав, що приїхав сюди, щоб молитися, відпочивати, знайти час для читання та занять спортом. Ми не маємо щодо нього жодних особливих очікувань. Ми лише хочемо, щоб він добре почувався тут і міг спокійно здійснити свої плани», — говорить салезіянин.

Він додає, що вірні з радістю очікують передусім зустрічей під час молитви «Ангел Господній» та інших оголошених Папою подій.

Незабутня Літургія і папський дар

Отець Розмусі з великим зворушенням згадує першу Літургію, яку Лев XIV відслужив 13 липня минулого року в парафіяльній церкві Святого Томи з Вільянови.

Церква не змогла вмістити всіх вірних, які бажали взяти участь в історичній літургії. Однак найбільше він пам’ятає момент, коли Папа звернувся безпосередньо до парафії та передав їй особливий дар.

«Святіший Отець подарував нашій парафії прекрасну літургійну чашу. Я мав честь прийняти її з його рук від імені всієї спільноти та подякувати за цей жест. Це назавжди залишиться одним із найважливіших моментів мого священничого життя», — згадує він.

Зустрічі, які сформували взаємини

Настоятель також розповідає про численні зустрічі з Левом XIV під час його регулярних приїздів до Кастель-Ґандольфо протягом останнього року.

Папа майже щотижня приїжджав до Вілли Барберіні. Перш ніж повернутися до Рима у вівторок увечері, він виходив на терасу, вітав паломників, які там зібралися, а потім часто підходив до вірних і журналістів.

«Як настоятель я мав можливість перекинутися зі Святішим Отцем кількома словами, передати йому різну інформацію або просто привітати його. Це були дуже гарні миті, коли відчувалася його батьківська близькість. Сподіваюся, що ця традиція продовжиться і і після завершення літнього відпочинку», — говорить він.

«Це був наш Папа»

Особливе місце в серцях мешканців Кастель-Ґандольфо займає святий Іван Павло II. Як наголошує отець Тадеуш Розмус, його ім’я постійно згадується в розмовах із парафіянами.

«Учора я бачив людей зі сльозами на очах. Багато хто згадував своє дитинство, коли папи регулярно відвідували Кастель-Ґандольфо». Дуже часто згадували святого Івана Павла ІІ. Мешканці просто кажуть про нього: „це був наш Папа“. Коли вони про нього розповідають, справді відчувається глибоке зворушення. Повернення Лева XIV оживляє ті спогади, і люди відчувають, що прекрасна папська традиція знову триває», — розповідає салезіянин.

Чотириста років папської присутності

Цьогорічна папська відпустка також збігається з особливою річницею. 2026 рік відзначає 400-річчя початку традиції літнього перебування пап у цьому містечку, розташованому на Альбанських горах. Цю традицію у 1626 році започаткував папа Урбан VIII, пише Opoka.

«Разом із єпархією, міською владою та парафією ми готуємо святкування цього ювілею. Це унікальна можливість згадати чотири століття присутності наступників Святого Петра в Кастель-Ґандольфо та підкреслити значення цього місця для історії Церкви», – зазначає отець Тадеуш Розмус.

Віра, якою просякнута вся нація, є не лише спадщиною минулого, а й лінзою, крізь яку можна дивитися в майбутнє, поновлюючи свої зусилля на служінні суспільству в усіх сферах соціального життя – від освіти до охорони здоров’я. Саме цю цінність Папа Лев XIV підкреслює у відеозверненні, опублікованому 5 липня 2026 р., з нагоди Національного євхаристійного паломництва, яке завершилося у його батьківщині. Цю ініціативу організувала місцева єпископська конференція з нагоди 250-ї річниці Декларації незалежності. Паломництво пройшло через більшість із тринадцяти перших колоній Сполучених Штатів. «Ви молилися за єдність, оновлення та зцілення країни під гаслом “Одна нація під Богом”. Ці наміри також близькі моєму серцю», – підкреслює Наступник святого Петра.

«Євхаристійна» спадщина Сполучених Штатів

Папа нагадує про роль віри в історії нації, яка «визнала верховенство Бога ще до свого формального заснування». Він згадує про початок паломництва, що вирушило з Сент-Огастіна, штат Флорида, де 8 вересня 1583 року, у свято Різдва Діви Марії, іспанські відкривачі та колоністи після свого прибуття відслужили подячну Святу Месу, після якої відбувся бенкет, у якому взяло участь місцеве плем’я Селой. «Ця історична подія, – переконаний Лев XIV, – разом із багатьма іншими, свідчить про сильну, хоча й значною мірою невідому, євхаристійну спадщину Сполучених Штатів Америки. Ця спадщина, далеко не забута, має й надалі слугувати джерелом як оновлення, так і єдності».

Сила, що черпається з молитви

Цей зв’язок передався наступним поколінням американських католиків, надихаючи людей свідчити Євангеліє «радикальним чином». Наступник святого Петра згадує мучеників Нью-Йорка та Джорджії, святу Катері Текаквіту, святу Елізабет Енн Сетон, святу Катаріну Дрексель, святого Джона Ноймана та праведного Фултона Шина, якого незабаром буде беатифіковано. Не можна також забути про святу Франческу Саверіо Кабріні, засновницю Згромадження Місіонерських Сестер Пресвятого Серця Ісуса, які присвятили себе дбанню про духовні й матеріальні потреби найбідніших мігрантів. «Інтенсивна апостольська діяльність цих святих чоловіків і жінок, а також інших, подібних до них, була б неможливою без сили, яку вони щодня черпали під час мовчазної молитви перед дарохранильницею», – нагадує Папа. Тож служіння Святої Меси, євхаристійні процесії та адорації, які супроводжували різні етапи паломництва, уособлюють велику «спадщину віри», даючи змогу відчути, як «справжні Тіло і Кров нашого Господа Ісуса Христа є життям Церкви-паломниці на землі».

Служіння суспільству

Знову звертаючись до урочистостей з нагоди 250-ї річниці заснування Сполучених Штатів, Папа висловлює побажання, щоб досвід паломництва допоміг учасникам не відривати погляду від неба, нагадуючи, що «Євхаристія — це дорогоцінний дар, наша незамінна пожива». «Саме визнаючи та приймаючи цей дар, Церква у Сполучених Штатах знайде сили продовжувати своє благодійне служіння суспільству загалом, особливо в сферах освіти, охорони здоров’я та базових соціальних послуг, водночас продовжуючи свою місію євангелізації», – сказав Лев XIV.

Джерело: Vatican News

Префектура Папського дому повідомила про те, що пополудні 5 липня 2026 р. Святіший Отець переїжджає до Апостольського палацу в Кастель-Ґандольфо, де проведе період літнього відпочинку, що триватиме до понеділка, 27 липня.

Протягом цього періоду скасовано всі загальні, приватні чи спеціальні аудієнції. Проведення занальних аудієнцій відновиться 5 серпня, натомість у неділі Папа проводитиме молитву «Ангел Господній» на площі Свободи в Кастель-Ґандольфо, перед головним входом до Апостольського палацу.

«Минулого четверга, 2 липня, у санктуарії Так-Сай у В’єтнамі було беатифіковано священника Франциска Ксаверія Тру Бу, вбитого в 1946 році з ненависті до віри. У умовах свавілля та насильства він став захисником прав людей і не покинув своїх парафіян. Нехай же його заступництво та молитва підтримають служителів Євангелія, які й сьогодні перебувають у ситуаціях переслідувань», – побажав Папа Лев XIV, промовляючи після проказування молитви «Ангел Господній» у неділю, 5 липня 2026 року, до 18 тисяч паломників, які опівдні зібралися на площі Святого Петра у Ватикані.

Опісля Святіший Отець привітав різними мовами групи прочан, зокрема, промовляючи іспанською до венесуельців, запевнив у тому, що молиться за постраждалих від руйнівного стихійного лиха. «У своїх молитвах я завжди згадую жертв землетрусу та весь венесуельський народ: нехай Господь підтримає його в цей такий важкий час», – мовив він.

Джерело: Vatican News

«У неволі Христос є визволенням. Під тягарем війни Христос є надією. У час гріха Христос є прощенням. У цьому полягає справжня мудрість, тобто шлях, яким ми хочемо йти разом, об’єднані як учні в Його ім’я», – сказав Папа Лев XIV, підсумовуючи свої роздуми, якими поділився перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 5 липня 2026 року. Промовляючи до римлян, паломників і туристів, які опівдні зібралися на площі Святого Петра у Ватикані, він коментував Ісусові слова, записані святим Матеєм: «Славлю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти це від мудрих та розумних і відкрив те немовлятам. Так, Отче, бо таким було Твоє уподобання».

Мудрість, що об’являється в покорі

За словами Святішого Отця, Божий Син, Який став людиною, «виявляє свою любов, залучаючи кожне створіння до цієї подяки». Простота такого «спонтанного та радісного жесту» відповідає стилеві Бога, Який любить об’являтися «найменшим», залишаючись прихованим від «мудрих і розумних». «Адже вони настільки переповнені власними ідеями, що не розпізнають присутність Христа, Месії, що відвідує свій народ. Людська мудрість обертається зарозумілістю, а вчення вироджується в гординю. Натомість справжня мудрість Бога об’являється у смиренні плоті, а Його вчення звернене до тих, кому найважче», – сказав Лев XIV, цитуючи Христове запрошення: «Прийдіть до мене всі втомлені та обтяжені».

Легке ярмо

Папа пояснив, що іти до Ісуса означає «відповідати на Його любов і розділяти з Ним усе своє життя, аж до хреста». Саме в цьому «даруванні себе з любові» й полягає підсумок Його навчання, серцевина Його мудрості, «ярмо», про яке говорить далі Христос, називаючи його «любим» і «легким». Чому хрест може бути легким? «З однієї лише причини, – відповідає Лев XIV, – бо Господь першим несе його і робить це з усіма нами, ніколи не залишаючи нас наодинці з тим, що нас гнітить».

Школа свободи

Святіший Отець підкреслив, що Ісус, як справжній Учитель, «бере на Себе тягар людства, пораненого злом». Таким чином, мудрість, яку Він дарує, є «звіщенням спасіння», а Його ярмо «підводить нас після кожного падіння». «Отже, коли йдемо за Христом, наш шлях – це не аскеза, що пригнічує: це школа свободи, яка серйозно ставиться до драми історії та завжди просвічує її сенс, особливо в найтемніші моменти. Адже лише у хресті Ісуса зло відкуплюється: лише у Його стражданнях наша смертельна втома знаходить розраду та визволення», – мовив Папа, підкреслюючи, що Ісус навчає нас цього як Син, ставши нашим братом. Він показує Церкві істину про Бога і про людину, бо «ніхто не знає Сина, тільки Отець; ані Отця ніхто не знає, лише Син – і той, кому тільки Син захоче відкрити».

В цьому світлі Лев XIV, складаючи Господеві подяку за цю сповнену любові довіру, заохотив просити заступництва в Пречистої Діви Марії, Цариці миру, «для добра Церкви та всього світу».

Джерело: Vatican News

В суботу, 04 липня 2025 року, в рамках свого пастирського візиту на італійський острів Лампедузу, що в Середземному морі, Папа Лев XIV відслужив Святу Месу у спорткомплексі «Арена» у місцевості Саліна. «Бог завжди любить нас першим. Краса моря, цього острова та ваших обличь – це віддзеркалення Його безкорисливої ініціативи: любов випереджає нас, оточує нас і об’єднує нас», – цими словами Святіший Отець розпочав свою проповідь. Він подякував Богові за можливість відвідати мешканців цього острова, наголосивши, що він прямує слідами Папи Франциска, який 8 липня 2013 року вирішив приїхати на Лампедузу під час своєї першої подорожі як Наступник апостола Петра.

Лампедуза – перехрестя цивілізацій

Святіший Отець звернув увагу на те, що апостоли також «плавали Середземним морем і відчули на собі гостинність мешканців його островів та узбережжя, які тисячоліттями були перехрестям цивілізацій». Папа зазначив, що «Євангеліє лунає там, де зустрічаються народи, де люди приймають одне одного, де їхні долі переплітаються, а різні культури вступають у діалог», однак, «воно замовкає там, де кожен робить із себе острів, де уникають контактів, а обмін переривається». Коментуючи притчу про доброго самарянина, Єпископ Риму підкреслив, що «Боже слово завжди актуальне для сьогодення і запрошує нас до діалогу, з якого ми виходимо перетвореними». «Як же ми відповімо на любов того, хто першим полюбив нас?» – запитав він.

Далі Папа констатував, що «сьогодні Лампедуза та Ліноза знаходяться на такій же небезпечній дорозі, як та, що спускалася з Єрусалиму до Єрихону» (пор. в. 30). Він зазначив, що мешканці острова «бачили не одного, а тисячі людей, які потрапили в руки розбійників, що забирають у них все, б’ють їх до крові та йдуть геть, залишаючи їх напівмертвими» (пор. Лк 10,30). «Море прийняло тих, хто не зміг дістатися туди, куди сподівався», – вів далі Святіший Отець та додав, що «ми відчуваємо їхню присутність, яка кидає нам виклик не менше, ніж ті, хто висадився на берег і потребує уваги й допомоги». Папа наголосив на тому, що «зустріч із тими, хто лежить перед нами, позбавлений усього, закликає до близькості», попри інтелектуальні міркування та ідеологічні переконання.

Подяка громадянському суспільству

Лев XIV подякував мешканцям Лампедузи за близькість та милосердя, які вони виявляли. Завдяки цьому сталося чудо співчуття, що є внутрішньою революцією, «яка пробуджує в нас “відчуття” Бога та розширює наші думки, серце й життя». Папа висловив подяку волонтерам, громадським організаціям, об’єднаним у Forum Lampedusa Solidale, цивільним інституціям, прибережній охороні, мерам та адміністраціям, які змінювали одне одного з плином часу. Він також подякував дияконам, священникам, черницям, лікарям, психологам, вихователям; органам безпеки та всім тим, хто, «маючи чи не маючи дар віри, вирішив любити разом». Папа наголосив, саме любов і милосердя об’єднали їх і вони «наважилися на те, про що ніколи б не подумали». Святіший Отець привітав присутніх мігрантів, які «не лише самі отримували, а й багато разів виявляли солідарність у своїй подорожі, як убогі, що допомагають ще біднішим». Він зазначив, що у цьому «ставленні до ближніх немає нічого само собою зрозумілого, нічого автоматичного».

Не проходити «повз»

Отож, Лев XIV сказав, що притча про милосердного самарянина розповідає про те, що «любов завжди полягає у свободі, а свобода – у рішеннях». Адже, за словами Папи, «є й ті, хто вирішує не ставати ближнім, і ті, хто вирішує не приймати рішень». Він пояснив, що жертви трагедій у морі постраждали як від прийнятих рішень так і від чиєїсь бездіяльності. Отож, сьогоднішній євангельський сюжет «пройти повз» повторюється у багатьох ситуаціях: байдужості та корупції в місцях походження, світовій економічній системі, що породжує бідність та виключення, упередженнях, викликаних страхом, переконаннях, що ці проблеми нас не стосуються, кримінальному бізнесі, що наживається на людському горі, а також повільному переході від простого управління надзвичайними ситуаціями до розробки цілісних і узгоджених політик. Святіший Отець звернув увагу на священника та левіта, які бачать, але проходять повз. Папа сказав, що «у будь-яку епоху знайдеться хтось, хто боїться “заразитися” при контакті з іншими», зазначивши, що «настав час визнати й ствердити, що релігійна приналежність ніколи не повинна ставати приводом для дискримінації, нібито віра має межі, а не є, навпаки, універсальним покликанням до спасіння». «Зупинитися, зворушитися, схилитися, плакати перед чужим горем – як це робив Ісус – означає увійти в рух любові, той, у якому Бог відкрив Себе», – повчав Папа.

Плекати співчуття й милосердя

Лев XIV зазначив, що «той, хто дозволяє собі поринути в цю динаміку співчуття та милосердя, починає жити інакше, бути громадянином інакше, працювати інакше». Завдяки цьому виникає цивілізація любові, яку провіщали святі Іван XXIII, Павло VI та Іван Павло II. Саме вони зрозуміли, що лише милосердя здатне відповісти на безодню людського серця та жахи війни. «Тепер, спираючись на цих гігантів, ми вступили в тисячоліття, в якому маємо надати цивілізації любові духовну, культурну, юридичну, політичну та економічну форму», – вів далі Папа, заохотивши, щоби біль, який ми бачимо, допоміг нам усвідомити радикальність цього покликання.

Цивілізація народжується з дрібних жестів

Єпископ Риму підкреслив, що, подібно до самарянина, «ми можемо змінити свої плани та напрямок руху», адже «маємо більше ресурсів і можливостей, щоб надати надії конкретного історичного змісту». Цитуючи енцикліку Magnifica humanitas, Папа закликав визнати, що «цивілізація любові народжується не з одного єдиного й ефектного жесту, а з багатьох дрібних і наполегливих виявів вірності, які стримують дегуманізацію», зазначивши, що  мешканці Лампедузи, є свідками цього.

Європа здатна подолати кризу

«Отож, саме з цього найвіддаленішого куточка Європи, що виходить на Середземне море, найкраще видно епохальний виклик, який міграційне явище кидає європейським суспільствам», – сказав Папа та зазначив, що «в питаннях екологічного переходу та сприяння миру, Європа володіє унікальним потенціалом, що випливає з її історії та культури, а отже, і відповідною відповідальністю». «Завдяки географічному положенню та інституційній структурі, Європа здатна комплексно подолати кризу, вписавши надання першої допомоги в довгостроковий стратегічний план, здатний приймати, захищати, підтримувати та інтегрувати мігрантів і, водночас, працювати над розвитком, щоб ніхто не був змушений емігрувати. І все це – дбаючи про повагу до гідності кожної людини», – наголосив Святіший Отець, підкресливши, що це є «завданням не лише державних інституцій, а й усього громадянського суспільства та Церкви».

Плекати культуру гостинності

Відтак, Папа зазначив, що «на Лампедузі культура гостинності має туристичне призначення, яке, на жаль, може відчувати загрозу з боку міграційних маршрутів і переростати в байдужість або навіть у протистояння їхнім драматичним аспектам». Він сказав, що відпустка це не лише розвага, легкість, безтурботність, «справжній відпочинок є там, де відновлюється сенс життя; а справжнє благополуччя – там, де економіка є справедливою та братньою». «У такій економіці турбота про створіння та соціальна дружба зливаються в єдине ціле, якого сьогодні шукає людство», – додав Лев XIV.

Коментуючи літургійне читання в якому говориться про гостинність, Святіший Отець заохотив вірних, щоб їхня «парафія стала спільнотою, де, навчаючись за прикладом Євангелія, ми разом вчимося приймати, супроводжувати та інтегрувати в дусі єдності». Звернувши увагу на ікону Матері Божої з Порто-Сальво, покровительку Лампедузи, Лев XIV побажав вірним, щоб їхня «віра, зміцнилася завдяки цим рокам випробувань і щедрої відданості». Вкінці він підкреслив, що «усі ми маємо в Богові надійну гавань, і кожна християнська спільнота покликана бути її відображенням на землі».

Джерело: Vatican News