У середу, 8 липня 2026 року, у Будапешті розпочинається 23-й Всесвітній конгрес служб телефонної допомоги. Форум під девізом «Людський фактор» збере понад 900 фахівців та волонтерів, переважно з європейських країн.

Головною темою п’ятиденної зустрічі стане швидкий розвиток штучного інтелекту. Учасники спробують визначити, де саме нові технології стикаються зі своїми нездоланними межами в делікатній сфері душпастирської допомоги. Алгоритми вже допомагають навчати консультантів, моделюючи складні кризові ситуації.

Соня Карер, глава Міжнародної асоціації екстрених телефонних служб, зазначає, що цифрові моделі корисні для першого привітання, коли лінії перевантажені. Однак машина не замінить людської присутності. «Штучний інтелект може формулювати відповіді, які звучать емпатично, але він не здатний забезпечити справді персоналізовану відповідь», – наголошує експертка. За її словами, програма мовлення видає лише усереднений статистичний результат. Людині, яка перебуває в глибокій кризі, потрібна жива увага та відчуття, що її насправді чують.

Голова угорської асоціації Еріка Дудаш підтверджує, що алгоритми приваблюють молодь, але не замінять людський контакт. Минулого року місцеві служби телефону довіри отримали близько двохсот тисяч дзвінків, і потреба в живому голосі після пандемії лише зростає.

Організатори телефонної допомоги та душпастирської опіки стикаються з демографічним викликом, оскільки більшість волонтерів уже перетнули п’ятдесятирічний рубіж. Щоб залучити молоде покоління, європейські організації все частіше переводять своє навчання в онлайн просторі. Це відкриває нові можливості, зокрема залучаючи волонтерів, які проживають за кордоном, до нічних змін.

Служби душпастирської опіки та телефонів довіри в Європі історично створювалися спільними зусиллями християнських Церков. Сьогодні вони діють як гарячі лінії психологічної та духовної допомоги для всіх громадян, незалежно від їхніх переконань. Саме тому традиція Церкви слухати людей тут тісно переплітається з психологічною підтримкою, зазначає Vatican News.

Як повідомляє Віденська Обсерваторія з питань Нетерпимості та Дискримінації Християн у Європі (OIDAC Europe), посилаючись на останній звіт французького уряду про злочини на ґрунті релігійної ненависті, у 2025 році у Франції було зареєстровано 843 антихристиянські інциденти. Це на 9% більше порівняно з попереднім роком.

За даними, наведеними OIDAC, переважна більшість – 87% усіх випадків – становили злочини проти власності, насамперед акти вандалізму та осквернення церков.

Проте найбільше занепокоєння викликає зростання кількості злочинів, безпосередньо спрямованих проти людей. У 2025 році було зареєстровано 109 таких випадків, що на 70% більше, ніж у попередньому році.

Також на 86% зросла кількість випадків зриву богослужінь та погроз на адресу вірних.

OIDAC нагадує про особливо жорстокий випадок. У вересні 2025 року біженець з з Іраку, християнин Ашур Сарнай, вів пряму трансляцію, під час якої розповідав про свою віру. Просто в ефірі його вбив ісламіст.

Водночас зростає кількість злочинів проти євреїв, а також мусульман, що може бути пов’язано з війною на Близькому Сході, з посиланням на Kath.net повідомляє pch24.pl.

«Я радий передати привітання Святішого Отця Лева XIV Вам, організаторам та учасникам Columbanus Day, який у цьому XXVII випуску повертається до Лоді, звідки він і розпочався», – читаємо в листі, якого кардинал Пʼєтро Паролін, Державний Секретар Святого Престолу, надіслав від імені Папи на імʼя преосвященного Мавріціо Мальвестіті, Єпископа Лоді, з нагоди «Днів святого Колумбана», що 4 і 5 липня 2026 року відбувалися в цьому місті на півночі Італії. Йдеться про щорічні зустрічі, які збирають прихильників і послідовників духовності цього ірландського святого.

«Його Святість бажає насамперед висловити свої вітання за витривалість, з якою ця ініціатива реалізовувалася протягом багатьох років, залучаючи до неї дедалі більше церковних та громадських спільнот, пов’язаних з ім’ям святого Колумбана в Європі, та сприяючи поширенню знань про цього великого абата, його духовну спадщину та його актуальність для європейської культури», – читаємо в посланні.

Простягнути один одному руку

Як зазначається у листі, Папа особливо цінує той факт, що згадані дні сприяють зустрічі людей різних культур і мов, запрошуючи їх «наново разом відкривати цінності християнської традиції, щоби відповідати на виклики нашого часу». І серед цих викликів надзвичайно важливим є виклик, пов’язаний із миром. Щодо цього Святіший Отець «заохочує перейняти від святого Колумбана необхідну для будь-якого шляху примирення поставу, а саме – поставу покаяння, з якою ми стаємо перед Богом, покірно визнаючи свої провини, як особисто, так і колективно».

«Зокрема, коли конфлікт виродився в війну з її трагічними наслідками смерті та руйнувань, замість того, щоб взаємно звинувачувати один одного, слід випрошувати милості в Бога, милосердного Судді. Лише Божа милість може вселити в серця людську милість і спонукати ворогів простягнути один одному руку», – йдеться в в посланні, яке завершується Апостольським благословенням з вдячною згадкою про нещодавній візит до цієї дієцезії, який Папа здійснив 20 червня, відвідуючи містечко Сант-Анджело-Лодіджано, батьківщину святої Франчески Саверіо Кабріні, покровительки мігрантів.

Джерело: Vatican News

Отець Тадеуш Розмус зізнається, що не очікував, що Лев XIV особисто привітає настоятеля та парафію під час свого першого звернення з балкона Апостольського палацу.

«Це був величезний сюрприз для мене. Я сприйняв це як визнання значення нашої папської парафії. Хоча розташовані тут ватиканські структури функціонують незалежно, згідно з канонічним правом парафія та її настоятель відіграють важливу роль. Це був прекрасний жест Святішого Отця до всієї нашої спільноти», – наголосив він.

Папа приїхав насамперед відпочити

Настоятель наголошує, що цьогорічне перебування Лева XIV має інший характер, ніж торік. Папа раніше оголосив, що хоче використати свій час у Кастель-Ґандольфо для справжнього відпочинку.

«Святіший Отець чітко сказав, що приїхав сюди, щоб молитися, відпочивати, знайти час для читання та занять спортом. Ми не маємо щодо нього жодних особливих очікувань. Ми лише хочемо, щоб він добре почувався тут і міг спокійно здійснити свої плани», — говорить салезіянин.

Він додає, що вірні з радістю очікують передусім зустрічей під час молитви «Ангел Господній» та інших оголошених Папою подій.

Незабутня Літургія і папський дар

Отець Розмусі з великим зворушенням згадує першу Літургію, яку Лев XIV відслужив 13 липня минулого року в парафіяльній церкві Святого Томи з Вільянови.

Церква не змогла вмістити всіх вірних, які бажали взяти участь в історичній літургії. Однак найбільше він пам’ятає момент, коли Папа звернувся безпосередньо до парафії та передав їй особливий дар.

«Святіший Отець подарував нашій парафії прекрасну літургійну чашу. Я мав честь прийняти її з його рук від імені всієї спільноти та подякувати за цей жест. Це назавжди залишиться одним із найважливіших моментів мого священничого життя», — згадує він.

Зустрічі, які сформували взаємини

Настоятель також розповідає про численні зустрічі з Левом XIV під час його регулярних приїздів до Кастель-Ґандольфо протягом останнього року.

Папа майже щотижня приїжджав до Вілли Барберіні. Перш ніж повернутися до Рима у вівторок увечері, він виходив на терасу, вітав паломників, які там зібралися, а потім часто підходив до вірних і журналістів.

«Як настоятель я мав можливість перекинутися зі Святішим Отцем кількома словами, передати йому різну інформацію або просто привітати його. Це були дуже гарні миті, коли відчувалася його батьківська близькість. Сподіваюся, що ця традиція продовжиться і і після завершення літнього відпочинку», — говорить він.

«Це був наш Папа»

Особливе місце в серцях мешканців Кастель-Ґандольфо займає святий Іван Павло II. Як наголошує отець Тадеуш Розмус, його ім’я постійно згадується в розмовах із парафіянами.

«Учора я бачив людей зі сльозами на очах. Багато хто згадував своє дитинство, коли папи регулярно відвідували Кастель-Ґандольфо». Дуже часто згадували святого Івана Павла ІІ. Мешканці просто кажуть про нього: „це був наш Папа“. Коли вони про нього розповідають, справді відчувається глибоке зворушення. Повернення Лева XIV оживляє ті спогади, і люди відчувають, що прекрасна папська традиція знову триває», — розповідає салезіянин.

Чотириста років папської присутності

Цьогорічна папська відпустка також збігається з особливою річницею. 2026 рік відзначає 400-річчя початку традиції літнього перебування пап у цьому містечку, розташованому на Альбанських горах. Цю традицію у 1626 році започаткував папа Урбан VIII, пише Opoka.

«Разом із єпархією, міською владою та парафією ми готуємо святкування цього ювілею. Це унікальна можливість згадати чотири століття присутності наступників Святого Петра в Кастель-Ґандольфо та підкреслити значення цього місця для історії Церкви», – зазначає отець Тадеуш Розмус.

Прогулянка з Богом

Гуаренаса — це місто поблизу Каракаса, де служать паллотини з Польщі. У перші дні після трагедії парафія надавала екстрену допомогу тим, хто не зміг повернутися додому. Сьогодні постраждалі, які можуть це зробити, повертаються до своїх домівок, а для тих, хто залишився, створюються центри підтримки.

У цій ситуації паллотини продовжують надавати духовну підтримку. Отець Давид Дзедзіч, SAC, разом із парафіянами пройшли вулицями Гуаренаса з Пресвятими Дарами. «Це була, як ми це називаємо, прогулянка з Богом у Пресвятих Дарах», — описує місіонер.

Венесуельці на маршруті процесії (© отець Давид Дзедзіч SAC)

Люди вийшли на вулиці

Як говорить отець Дзедзіч, процесія теренами парафії з Пресвятими Дарами була відповіддю на страх, який досі живе в серцях мешканців після землетрусу.

«Наш добрий Бог досяг багатьох місць у нашій парафії, багатьох куточків, районів. Ми мали змогу бачити людей, які виходили на вулиці та чекали на ту саму надію, якою є Ісус», – каже паллотин.

Поведінка наймолодших була особливо зворушливою. «Прекрасне свідчення дітей, які кричали одне одному: «Ходімо, ходімо, помолимося разом, щоб землетрус не повернувся до нас», – розповідає отець Дзедзіч.

Отець Давид Дзедзіч наголошує, що для багатьох мешканців молитва на вулицях була досвідом близькості Бога та надії в час страху та невизначеності. «Інші виходили зі сльозами на очах, просячи у Бога підтримки в ці важкі моменти», – розповідає паллотин.

Центри допомоги

Боротьба з наслідками руйнівного землетрусу триває у столиці Венесуели та її околицях. Кількість загиблих продовжує зростати, наближаючись до 3 тисяч. Доля приблизно 50 000 залишається невідомою. Служби екстреної допомоги щодня витягують з-під завалів все більше тіл. Мільйони мешканців потребують негайної допомоги.

За словами отця Давида Дзедзіча, SAC, зараз у Гуаренасі створюються центри допомоги. Два з п’яти вже підготовлені. Паллотини також розглядають можливість підтримки Хункіто, розташованого над Каракасом, де потреби також великі.

Комітет з соціальних питань Верхньої палати надіслав листа прем’єр-міністру Франсуа Байру з проханням призупинити розгляд законопроєкта, який глибоко розділив французьке суспільство. Лист, датований 1 липня, був підписаний головою комітету Філіпом Муйє та доповідачами законопроєкта Крістін Бонфанті-Досса та Аленом Мілоном.

Необхідні чесне публічне обговорення

Автори стверджують, що такі суттєві правові зміни не повинні прийматися у такому поспіху. Вони вважають, що необхідно забезпечити час для справжнього загальнонаціонального обговорення щодо реформи, яка стосується однієї з основ будь-якого суспільства: заборони умисного позбавлення життя. Вони нагадують, що Сенат суттєво змінив законопроєкт у другому читанні. Верхня Палата спеціально вилучила положення, що надають право на асистоване самогубство, вважаючи їх такими, що суперечать духу закону 2016 року, який ґрунтувався на відмові від надмірної терапії та розвитку паліативної допомоги, але не дозволяв жодних дій, спрямованих на навмисне спричинення смерті.

Лікарі застерігають від наслідків легалізації евтаназії

Упродовж багатьох місяців численні лікарі, працівники паліативної допомоги, юристи, філософи, об’єднання людей з інвалідністю та людей похилого віку, а також представники основних релігій попереджають про наслідки такої легалізації. Всі вони побоюються, що після скасування принципу  заборони вбивства критерії доступу до евтаназії або асистованого самогубства поступово розширюватимуться, як це вже спостерігається в кількох європейських країнах.

Харитативна та філантропічна діяльність

Католицька Церква залишається одним із найрішучіших голосів проти цієї реформи. Французькі єпископи неодноразово засуджували «антропологічний зсув» і закликали парламентарів не переступати червону лінію, яка радикально змінить роль лікаря. Для Церкви відповіддю на людські страждання має бути не смерть, а гідний супровід людини, полегшення болю та ефективний розвиток паліативної допомоги на всій території країни, пише КАІ.

Єпархія Нконгсамба оголосила про звільнення о. Джона Боско Біконга та братів Сильвестра Севонга та Марі Родріг Сопи, членів францисканської спільноти Еммануїла. Новину оголосив у своїй заяві канцлер єпархії о. Люк Роджер Додо.

«Дякуємо всім за ваші молитви та висловлювання підтримки, які принесли плоди», – написав він, згадуючи слова Псалма: «У моїй біді я кликав до Господа, і Він відповів мені, і дарував мені свободу».

Викрадені після приміційної літургії

Трьох монахів викрали в ніч з 27 на 28 червня, коли вони поверталися з рідного міста отця Джона Боско Біконга, де нововисвячений священник напередодні відслужив свою першу літургію.

Його супроводжували брат Сільвестр Севонг, настоятель францисканського монастиря Еммануїла в Кекемі, та брат Марі Родріг Соп, який готувався скласти останні обіти.

Єпархія не розкрила обставин звільнення монахів, а також не повідомила, чи зверталися викрадачі до Церкви чи висували якісь вимоги.

Тривала криза в регіоні

Викрадення сталося в Північно-Західному регіоні Камеруну – одному з двох англомовних регіонів країни, які роками були ареною конфлікту між урядовими силами та сепаратистами.

Криза безпеки, яка триває вже майже десять років, також неодноразово впливала на Католицьку Церкву. Священники, монахи та миряни, які займаються пастирською діяльністю, вже стали жертвами викрадень та нападів.

Францисканці Еммануїла — це спільнота євангельського життя, заснована в 1985 році в Монреальській архиєпархії. Сьогодні вони проводять пастирську та місіонерську роботу в Канаді та Камеруні.

Віра, якою просякнута вся нація, є не лише спадщиною минулого, а й лінзою, крізь яку можна дивитися в майбутнє, поновлюючи свої зусилля на служінні суспільству в усіх сферах соціального життя – від освіти до охорони здоров’я. Саме цю цінність Папа Лев XIV підкреслює у відеозверненні, опублікованому 5 липня 2026 р., з нагоди Національного євхаристійного паломництва, яке завершилося у його батьківщині. Цю ініціативу організувала місцева єпископська конференція з нагоди 250-ї річниці Декларації незалежності. Паломництво пройшло через більшість із тринадцяти перших колоній Сполучених Штатів. «Ви молилися за єдність, оновлення та зцілення країни під гаслом “Одна нація під Богом”. Ці наміри також близькі моєму серцю», – підкреслює Наступник святого Петра.

«Євхаристійна» спадщина Сполучених Штатів

Папа нагадує про роль віри в історії нації, яка «визнала верховенство Бога ще до свого формального заснування». Він згадує про початок паломництва, що вирушило з Сент-Огастіна, штат Флорида, де 8 вересня 1583 року, у свято Різдва Діви Марії, іспанські відкривачі та колоністи після свого прибуття відслужили подячну Святу Месу, після якої відбувся бенкет, у якому взяло участь місцеве плем’я Селой. «Ця історична подія, – переконаний Лев XIV, – разом із багатьма іншими, свідчить про сильну, хоча й значною мірою невідому, євхаристійну спадщину Сполучених Штатів Америки. Ця спадщина, далеко не забута, має й надалі слугувати джерелом як оновлення, так і єдності».

Сила, що черпається з молитви

Цей зв’язок передався наступним поколінням американських католиків, надихаючи людей свідчити Євангеліє «радикальним чином». Наступник святого Петра згадує мучеників Нью-Йорка та Джорджії, святу Катері Текаквіту, святу Елізабет Енн Сетон, святу Катаріну Дрексель, святого Джона Ноймана та праведного Фултона Шина, якого незабаром буде беатифіковано. Не можна також забути про святу Франческу Саверіо Кабріні, засновницю Згромадження Місіонерських Сестер Пресвятого Серця Ісуса, які присвятили себе дбанню про духовні й матеріальні потреби найбідніших мігрантів. «Інтенсивна апостольська діяльність цих святих чоловіків і жінок, а також інших, подібних до них, була б неможливою без сили, яку вони щодня черпали під час мовчазної молитви перед дарохранильницею», – нагадує Папа. Тож служіння Святої Меси, євхаристійні процесії та адорації, які супроводжували різні етапи паломництва, уособлюють велику «спадщину віри», даючи змогу відчути, як «справжні Тіло і Кров нашого Господа Ісуса Христа є життям Церкви-паломниці на землі».

Служіння суспільству

Знову звертаючись до урочистостей з нагоди 250-ї річниці заснування Сполучених Штатів, Папа висловлює побажання, щоб досвід паломництва допоміг учасникам не відривати погляду від неба, нагадуючи, що «Євхаристія — це дорогоцінний дар, наша незамінна пожива». «Саме визнаючи та приймаючи цей дар, Церква у Сполучених Штатах знайде сили продовжувати своє благодійне служіння суспільству загалом, особливо в сферах освіти, охорони здоров’я та базових соціальних послуг, водночас продовжуючи свою місію євангелізації», – сказав Лев XIV.

Джерело: Vatican News

Главам Східних Католицьких Церков sui iuris та головам єпископських конференцій було надіслано «Тематичний путівник», документ, який супроводжуватиме приготування і перебіг зустрічі, яку Папа Лев XIV проведе з ними в жовтні на тему душпастирства сімей. Його оприлюднено у Ватикані в понеділок, 6 липня 2026 року.

Нагадаємо, що про цю зустріч Святіший Отець оголосив у Посланні з нагоди десятої річниці післясинодального Апостольського напоумлення «Amoris laetitia» від 19 березня 2026 року. Беручи до уваги зміни, які й надалі впливають на сімейне життя, Наступник святого Петра висловив намір «у дусі взаємного слухання провести синодальне роздумування щодо кроків, які слід зробити для того, щоб сьогодні звіщати Євангеліє сім’ям, у світлі “Amoris laetitia” та з урахуванням того, що вже здійснюється в місцевих Церквах». З цією метою він запросив очільників єпископатів на зустріч, яка відбуватиметься від 7 до 14 жовтня 2026 року у Ватикані.

Досвід, практики, експертні думки

Зібравшись у Римі, учасники зустрічі покликані обговорити теми, вказані в «Тематичному путівнику», обмінятися між собою думками, щоби потім у своїх Церквах і разом із сім’ями започаткувати спільну душпастирську діяльність на підтримку сім’ї, людського життя та покликання до подружжя. Як зазначається в комюніке, яке супроводжує оприлюднення посібника, ці дні мають стати справжнім простором для зустрічі, слухання та роздумів: тут буде представлено реальний досвід сімей, які поділяться конкретними життєвими історіями, відбудеться аналіз ініціатив супроводу, які реалізує церковна спільнота, а також обмін думками з експертами, що відбуватиметься у форматі діалогу. З цією метою очільників єпископатів заохочено до роздумів над основними темами вже відтепер, присвятивши особливу увагу вислуховуванню сімей місцевих Церков. Отже, це насамперед душпастирський шлях, який ставить сім’ї у центр не лише як адресатів діяльності Церкви, а й як учасників її місії, завдяки яким Євангеліє втілюється у щоденних стосунках і рішеннях.

Синодальний стиль

Хоч не йдеться про асамблею Синоду єпископів, згадана зустріч відбуватиметься у синодальному стилі. Як приготування до неї запропоновано п’ять тематичних блоків, які також безпосередньо обговорюватимуться під час нарад у Ватикані.

1. Сім’ї сьогодні: реальність, краса та виклики – Розпізнавати знаки часу, виходячи з досвіду сімей та зусиль Церкви сьогодні.

2. Молодь та відкриття покликання до подружжя – Прислухатися до молоді та супроводжувати її у відкритті цінності подружжя.

3. Подружнє життя. Перші роки після одруження: вирішальний період – Прислухатися до подружніх пар і супроводжувати їх у перші роки подружнього життя та на кожному етапі життя.

4. Життєві труднощі: супроводжувати та підтримувати – Крокувати разом із сім’ями у складних ситуаціях.

5. Християнські сім’ї – учасники місії Церкви – Приймати подружню та сімейну любов як спонуку до місії.

Джерело: Vatican News