Чи можна на літургії читати Біблію з електронних пристроїв?

ПИТАННЯ: Чи припустимо на Богослужінні мирянам читати Біблію з планшета або іншого електронного пристрою?

ВІДПОВІДЬ:

Щоб дати оцінку використанню електронних пристроїв під час Меси мирянами, які хочуть уважніше стежити за літургійними читаннями, що проголошуються з амвона, можна привести тут роздуми авторитетних представників Церкви на споріднену тему – про використання під час Меси літургійних текстів і читань в електронному форматі.

У минулому році новозеландські єпископи, відповідаючи на це питання своїх священиків, заявили, що Міссал в цифровому форматі не може використовуватися на літургії, і тільки друкована версія Міссала призначена для цієї мети.

Єпископи пояснюють своє судження тим, що Міссал – це священна книга, і вона використовується тільки під час богослужінь. Різні ж електронні пристрої призначені і для інших цілей, наприклад, для читання, ігор, навігації по Інтернету, перегляду відео або прочитання електронних повідомлень. «Одне тільки це робить їх непридатними для використання на літургії», – пишуть новозеландські пастирі.

Їх заява викликала чимало дискусій, оскільки в даний час повсюдно поширюються різні мобільні додатки з літургійними текстами, наприклад, IBreviary і інші. Як же ставитися до міркувань новозеландських єпископів? Отець Антоніо Спадаро, головний редактор єзуїтського журналу «La Civilta ‘Cattolica» і фахівець з цифрової комунікації, пояснює: головне в оцінці єпископів полягає в тому, що в цифровому форматі «текст», «буква» повністю відділяється від «сторінки», тобто матеріального носія цього тексту.

Таким чином текст стає як би «текучим» на противагу твердим «скрижалям». Більш того, електронний текст може просто зникнути в будь-який момент, а на зміну йому на тій же сторінці може прийти відеоролик, електронного листа або веб-сторінка. Текст як би відділяється від матеріальної структури сторінки і «плаває» по екрану, не співпадає з самою сторінкою. Таким чином, сторінка перестає бути «іконою», як це відбувалося в епоху великих ілюмінованих Біблій сторінка перетворюється в «монітор», вона взагалі не потрібна.

Новозеландські ж єпископи якраз підкреслюють, що літургія дивиться на сторінку священної книги як на ікону. Хоча сьогодні сторінка Євангелія і не прикрашена так, як за старих часів, вона залишається невід’ємною частиною обряду християнської громади. Важко собі уявити, як можна урочисто нести в процесії Айпад або ноутбук, як буде виглядати кадіння перед Айпадом або його цілування.

Отець Спадаро, не роблячи ніяких остаточних висновків, в своєму блозі «Кібертеологія» згадує Тридентский собор, який свого часу вповноважив використовувати новітню для того часу технологію – друк, і залишає своїх читачів самостійно міркувати про те, як сьогоднішній Церкві ставитися до питання про використання електронних пристроїв на літургії, чи то богослужбові книги або Євангеліє, яке віруючі читають, залишаючись на своїх місцях в храмі.