Чи вплине на Східну політику Ватикану нове призначення Клаудіо Ґуджеротті?

Днями Папа Франциск призначив єпископа Клаудіо Ґуджеротті новим Префектом Дикастерії для Східних Церков. Упродовж п’яти років, з 2015-го по 2020-ий, Ґуджеротті був Апостольським Нунцієм в Україні, опісля у Великій Британії. До виконання обов’язків він приступить з другої половини січня наступного року.

Наскільки ця посада є впливовою щодо формування Східної політики Ватикану та які зміни можуть відбутися у ній з приходом нового керівника? Про це ми запитали у викладача Інституту історії Церкви УКУ, доктора філософії Анатолія Бабинського.

Пане Анатолію, наскільки посада префекта Дикастерії Східних Церков є впливовою щодо формування Східної політики Ватикану?

Як і будь-яка інша інституція Римської курії, вона допомагає папі здійснювати його служіння. Що стосується Дикастерії Східних Церков, то до її компетенції належать справи пов’язані зі східними католицькими Церквами. Не лише з УГКЦ, але й іншими Церквами східних обрядів, які є в єдності з Римом. Варто зазначити, що Дикастерія не керує цими Церквами, але багато важливих справ, які стосуються східних Церков і Римського апостольського престолу проходять через неї. А тому зрозуміло, що той, хто займає посаду префекта в цій Дикастерії, має вагомий вплив на «східні» справи Ватикану.

Щодо так званої «східної політики» в цілому, то це ширша сфера, тут задіяні і Держсекретаріат, і Дикастерія сприяння єдності християн та інші. З погляду самих східних католиків діяльність цієї Дикастерії (в минулому – конгрегації) не завжди знаходила позитивні відгуки. Зрозуміло, що у відносинах між Римським Апостольським Престолом і Східними католицькими Церквами мусить бути якийсь орган чи інституція, яка за ці взаємини відповідає і їх провадить. Але от чи вона має бути саме такою, якою є на цей момент – це відкрите питання.

Які зміни можуть відбутися з приходом Клаудіо Ґуджеротті?

Архієпископ Клавдіо Гуджеротті не просто фахівець зі східного християнства і вже працював в цій Дикастерії раніше, але й ватиканський дипломат. Він інколи виконував дуже специфічні завдання, як, наприклад, вів перемовини з Александром Лукашенкою щодо справи митрополита Тадеуша Кондрусевича, якому білоруський режим заборонив в’їзд до країни. Знаючи «оригінальний» стиль поведінки та риторику білоруського диктатора, можемо собі тільки уявити, як відбувались ці переговори.

Архієпископ Ґуджеротті має великий досвід дипломатичної служби на пострадянському просторі і напевно вважається в Римі одним з кращих фахівців щодо цього регіону. І, можливо, отримавши цю позицію, буде відігравати якусь дипломатичну роль щодо України і Росії, чи й Вірменії і Азербайджану, де він також був нунцієм. Це призначення також свідчить, що він поділяє позицію папи Франциска щодо цих питань. А позиція папи має свою динаміку, можливо не таку інтенсивну як нам би хотілось, але його риторика щодо дій Росії стає щораз гострішою.

Варто розуміти, що багато хто з ватиканських достойників, включно з архієпископом Ґуджеротті, довший час розглядали російсько-українську війну як катастрофу передовсім гуманітарного характеру. І зосереджували свою увагу на допомозі в гуманітарній сфері. Сьогодні, я думаю, вони краще розуміють, що гуманітарна катастрофа – це лише наслідок, а її причиною є те, що Росія свідомо і цілеспрямовано намагається знищити Україну і українців та руйнує увесь міжнародний порядок.

Слід також додати, що вже 5 березня, тобто невдовзі після початку повномасштабного вторгнення Росії, Клавдіо Ґуджеротті взяв участь в проукраїнському мітингу на Трафальгарській площі в Лондоні, де сказав: «Сьогодні ми всі є українцями». Це були сильні слова. Тож, напевно, є і усвідомлення, що тепер на сході Європі вже цілком інша реальність. І доля континенту, його безпека і майбутнє вирішуються в Україні, а не в Римі.

Довідка

Новопризначений Префект Дикастерії Східних Церков народився 7 жовтня 1955 року в місті Вероні (Італія). У травні 1982 року отримав пресвітерське рукоположення, а через три роки розпочав служіння в Конгрегації для Східних Церков, де від грудня 1997 року обіймав посаду Заступника Секретаря Конгрегації.

7 грудня 2001 року Папа Іван Павло ІІ призначив монсеньйора Ґуджеротті Апостольським Нунцієм в Грузії та Вірменії, а 13 грудня того ж року – ще й в Азербайджані. У січні наступного року він отримав єпископське рукоположення з рук Папи Івана Павла ІІ. У липні 2011 року був переведений до Білорусі. 13 листопада 2015 р. у Ватикані було повідомлено про те, що Папа Франциск призначив його Апостольським Нунцієм в Україні, а через п’ять років, 4 липня 2020 р., – Апостольським Нунцієм у Великобританії.

Архиєпископ Клаудіо Ґуджеротті є знавцем східних мов, літератури та літургії. Під час служіння в рідній дієцезії викладав патрологію, літургіку та східне богослов’я у Богословському Інституті та Інституті Екуменічних студій у Вероні. Переїхавши до Риму, викладав патрологію та вірменську мову й літературу в Папському Східному Інституті. Володіє латинською, грецькою, вірменською класичною та сучасною, англійською, французькою, російською, білоруською та курдською мовами.

Спілкувалася Марія Цьомик

Головне фото: Зустріч молоді з Апостольським Нунцієм в Україні Клаудіо Ґуджеротті в Київському національному університеті культури і мистецтв, 2019 рік. Джерело: knukim.edu.ua