«Дитина, яка відчуває підтримку шкільних друзів, творить дружнім простір шкільної освіти і виховання»,- Глава УГКЦ у 276-й день війни

У ранкових воєнних новинах чуємо, що ракетними ударами ворог знову зранив міста Куп’янськ і Чугуїв. На Запоріжжі ракетами ворог ударив по містечках Комишуваха і Кучугун. Так само постраждав Очаків і щойно звільнений Херсон. Ворог навмисне нищить критичну інфраструктуру України.

«Після останніх масованих атак наші енергетики, рятувальники працюють день і ніч, щоб забезпечити нас світлом і теплом, за що ми їм щиро вдячні. Росіяни нищать теж заклади здоров’я. Нас просто зворушили твердження Всесвітньої організації охорони здоров’я про те, що з боку росії було близько 700 атак на систему охорони здоров’я України. Це, відповідно до висновків цієї міжнародної організації, найбільша атака на охорону здоров’я в Європі після Другої світової війни. Але незважаючи ні на що, наші медики працюють і творять дива», — констатував Предстоятель УГКЦ.

Сьогодні Патріарх продовжив роздуми над тим, як будувати майбутнє, як забезпечити якісний і головне безперервний процес освіти і виховання для дітей і нашої молоді. Він зауважив, що освіта і виховання — це ділення особистим досвідом життя, досвідом усвідомлення вічних істин, а також досвідом того, що ми пережили, досвідчуючи Господа Бога і Його присутність у нашому житті. Однак під час війни цей момент ділення тяжко зранений, адже війна роз’єднує людей. Часом розлучає, часом не дає можливості людям відкритися і ділитися одне з одним тим, що ми знаємо і вміємо.

Предстоятель розповів про досвід зустрічі зі згорьованою жінкою, яка його запитувала біля домовини свого чоловіка: «Як дальше жити?»

«Ми теж питаємо себе: як підтримати цю людину? Як підтримати дитину, яка втратила батька, брата чи сестру? Як, з одного боку, бути поруч, виявити небайдужість, а з іншого — не ранити ще більше цю тендітну душу, як кажуть в народі, не лізти в душу вбитої горем дитини?», — міркував Глава УГКЦ.

На його переконання, так важливо, навіть у процесі освіти і виховання, вміти співпереживати та співстраждати.

«Розрада, яка приходить через дію, через спільну молитву, через спільну дорогу долання тих труднощів, — має велике значення. Завдяки їй велике горе начебто зменшується, а маленька радість збільшується. Ділімося своїм людським теплом, своєю людяністю!», — закликав архиєрей.

У відеозверненні Блаженніший Святослав подякував Святішому Отцеві Франциску за безпрецедентний жест підтримки, солідарності і єднання з українським народом.

«Мало який народ у світі може похвалитися, що Папа написав до нього особистого листа. Святіший Отець, співпереживаючи з кожним із нас, каже: „Ваш біль — мій біль. А в розп’ятому Спасителеві я сьогодні бачу розп’яту Україну“. Якраз те, що ми себе сьогодні запитуємо: як бути поруч, як підтримати одне одного і як ділитися своїми знаннями, вміннями і досвідом, здійснив стосовно нас Папа Франциск. Ми дякуємо йому за цей жест глибокої емпатії з нашим стражденним народом. Святіший Отець звернувся поіменно до молоді, дітей і старших, до всіх тих, на чиї плечі впав цей тягар війни. Ми сьогодні почуваємося об’єднаними в молитві із Вселенською Церквою в усьому світі, яка єднається з Україною в нашій борні, у нашому горі та стражданні, допомагає нам рухатися вперед до перемогии», — зазначив Отець і Глава УГКЦ.

«Боже, благослови Україну! Боже, благослови дітей України, допоможи всім нам підтримати їх у їхньому дитячому горі! Боже, допоможи нам огорнути їх відповідною опікою і любов’ю! Боже, допоможи нам не кинути їх сам на сам зі своєю бідою, а йти разом уперед навіть у процесі освіти та виховання! Боже, благослови Твоїм небесним миром нашу багатостраждальну Україну!» — попросив у Бога духовний лідер українців.