Предстоятель зазначив, що минулий тиждень знову був позначений важкими боями та масованими нічними атаками на українські міста і села. Особливо постраждала Одеса, де внаслідок російських обстрілів є загиблі та багато поранених.

Водночас, за його словами, тиждень був багатий і на світлі події. Україна вшанувала пам’ять дару Святого Хрещення, згадуючи рівноапостольного князя Володимира. Предстоятель наголосив, що саме Таїнство Хрещення стало тим джерелом, з якого постав і український народ, і українська держава.

«Щоразу, коли народ шукає джерела власної сили, коли прагне знайти нові сили й енергію, щоб продовжувати свідчити свою незламність, вести далі боротьбу за гідність і свободу, ми знову повертаємося до своїх хрещальних обітниць і прагнемо зачерпнути з того джерела нашої гідності й свободи у Христі», — сказав Глава УГКЦ.

Окрему увагу Блаженніший Святослав приділив візитам до України двох посланців Папи Лева XIV. Він подякував Святішому Отцеві за постійну підтримку українського народу.

Зокрема, кардинал Матео Дзуппі, який виконує місію посередництва в гуманітарних питаннях між Україною та росією, на запрошення української сторони відвідав російських військовополонених.

«Україна хотіла показати, що виконує всі норми міжнародного гуманітарного права. А тепер нехай росія спробує не допустити папського посланця до наших українських воїнів. Ми робимо все, щоб наші захисники й цивільні заручники свого часу та дня повернулися додому», — зазначив Предстоятель.

Також цього тижня Україну відвідав секретар Святого Престолу для стосунків із державами архиєпископ Пол Річард Ґаллаґер. Він зустрівся з представниками державної влади, Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій, а також очолив прощу в Бердичеві з нагоди 35-річчя відновлення структур Римо-Католицької Церкви в Україні.

«Дякуємо всій світовій спільноті, зокрема релігійним діячам, які цього дня єдналися з нами в молитві», — підкреслив Глава Церкви.

Окремо Отець і Глава УГКЦ звернув увагу на літній період як час активного служіння Церкви дітям і всім, хто потребує духовного зцілення. Він подякував священникам, монашеству та мирянам, які організовують літні табори й програму «Канікули з Богом».

«Просімо Господа Бога, щоб Він поблагословив наших дітей, батьків, усіх тих, хто сьогодні дбає про те, щоб навіть літній відпочинок став часом духовного зростання і зцілення ран війни», — закликав Предстоятель.

Джерело: ugcc.ua

У той час як війни та конфлікти продовжують спустошувати держави по всьому світу, Олександра Матвійчук, керівниця «Центру громадянських свобод» – організації, що сприяє захисту прав людини та демократії в Україні й яка у 2022 році була удостоєна Нобелівської премії миру, – наголошує на необхідності реформування міжурядових організацій та надання пріоритету людині над технологічним прогресом.

«Ми живемо у дуже буремний час, коли світовий порядок, заснований на Статуті Організації Об’єднаних Націй та міжнародному праві, зазнав краху», – підкреслила вона. На її думку, одним із головних питань сучасного світу є таке: як ми, люди, що живуть у XXI столітті, захищатимемо людину, її життя, свободу та людську гідність? Чи можемо ми покладатися на закон, чи значення має лише брутальна сила? «Ми маємо оцінити роль технологій з огляду на те, як вони відповідають на ці запитання», – зазначила очільниця центру.

Олександра Матвійчук, юристка та правозахисниця, поспілкувалася з Vatican News на полях Всесвітньої асамблеї нобелівських лауреатів з питань штучного інтелекту та ядерної війни. Зустріч відбувалась у «Селищі Laudato si’» в Папських садах у Кастель-Ґандольфо від 14 до 15 липня 2026 р. Понад 200 лауреатів Нобелівської премії, експертів та науковців зустрілися для дискусійних сесій, після чого 16 липня на Капітолійському пагорбі в Римі підписали «Римську декларацію за беззбройний та обеззброюючий мир в епоху штучного інтелекту, ядерної зброї та автономних систем, нових цифрових протоколів і нових моделей цифрового розвитку». 

Матвійчук виступила під час сесії, присвяченій темі «Технології на службі людства» та використанню ШІ в системах ядерної зброї. Центр громадянських свобод, зокрема, працює над утвердженням прав людини, демократії та солідарності в Україні та регіоні ОБСЄ, а також зосередився на документуванні воєнних злочинів з початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року.

Більше говорити про людяність і реформувати ООН

На думку української правозахисниці, щоб уповільнити темпи використання ШІ в конфліктах та гонці озброєнь, яка зараз охопила наш світ, ми повинні спочатку переосмислити, що означає бути людиною. «Ми забагато говорили про технології і занадто мало – про людяність», – підкреслила вона.

У цьому контексті Олександра Матвійчук також назвала «дуже важливим документом» енцикліку Папи Лева XIV Magnifica humanitas, присвячену захисту людської особистості в епоху штучного інтелекту. «Я дуже рада, що вона з’явилася в цей час, коли ми не маємо ні правових, ні етичних відповідей, але людство потребує ясності», – підкреслила вона і додала: «Я дуже вдячна Його Святості за те, що він утримує увагу на ролі ШІ та нових технологій сьогодні й у майбутньому».

Другим кроком для зміни того, як ШІ використовується в конфліктах, правозахисниця вважає врегулювання технологій, поки не стало надто пізно. «Іноді у мене складається враження, що ми програємо цю битву, навіть не вступивши в неї», – зауважила Матвійчук. Вона також наголосила, що для підтримання миру в усьому світі необхідна «кардинальна реформа системи ООН».

«Ми не можемо захистити людей від масового насильства, авторитаризму та воєн. Це очевидно не лише для людей в Україні, Судані, М’янмі, Нікарагуа, Венесуелі чи Газі. Це стало очевидним для всіх людей, незалежно від того, де вони живуть», – заявила вона.

Українська правозахисниця додала, що рада можливості зібратися з експертами та інтелектуалами з різних галузей і країн, щоб обговорити ці «нагальні питання, які визначать наше спільне майбутнє». Водночас вона зазначила, що має «помірні очікування» щодо впливу конференції та підписаної ними «Римської декларації», зауваживши, що «все залежатиме від подальших дій».

Під час Святої Меси з архиєпископом Полом Річардом Ґаллаґером співслужили єпископи Римо-Католицької Церкви в Україні, а також Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав. Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.

Після Богослужіння Блаженніший Святослав звернувся до учасників паломництва.

«Сьогодні для мене є особливою радістю і честю бути разом із вами на цьому паломництві від імені Української Греко-Католицької Церкви — разом із нашими священниками і нашими вірними», — сказав Предстоятель УГКЦ.

Глава УГКЦ звернув увагу, що цьогоріч українські християни згадують дві важливі ювілейні події — 25-річчя Апостольської подорожі святого Папи Івана Павла ІІ до України та 430-річчя Берестейської унії.

Блаженніший Святослав висловив сподівання, що «не лише будемо згадувати річниці минулих візитів, але й дочекаємося того, що Святіший Отець Лев XIV також приїде до України».

Говорячи про 430-річчя Берестейської унії, він назвав її «особливим моментом відновлення єдності Київської Церкви з Наступником апостола Петра».

Предстоятель наголосив, що спільна Євхаристія в Бердичеві стала видимим свідченням цієї єдності: «Ми є спадкоємцями цієї єдності, яка так видимо була маніфестована тут, у спільній Євхаристії».

«Ми просимо Господа Бога, щоб Він справді зглянувся на молитву Вселенської Католицької Церкви і поклав край цій несправедливій війні», — додав Глава УГКЦ.

Окремі слова вдячності Блаженніший Святослав адресував спеціальному посланцеві Папи Лева XIV, подякувавши йому за служіння Святому Престолу та підтримку України. «Ми знаємо, що дипломатія Ватикану — це Божа справа, бо Святий Престол, зокрема Папа Лев XIV, сьогодні є великим благовісником автентичного миру. Дякуємо за Ваше служіння, щоби бути голосом стражденного народу України», — сказав він.

Глава УГКЦ також висловив особливу вдячність Святому Престолу за посередництво у звільненні українських військовополонених, цивільних заручників і депортованих дітей.

На завершення Блаженніший Святослав попросив архиєпископа Пола Річарда Ґаллаґера передати Святішому Отцеві любов і відданість українського народу. «Ми просимо Вас, повертаючись до Рима, передайте Папі Леву XIV любов і відданість українського народу. Ми просимо, щоб той мир, якого світ дати не може, але який має Христос, запанував на нашій багатостраждальній українській землі», — додав на завершення Блаженніший Святослав.

«Мати Божа, шанована у бердичівській іконі, та Мати Надії, покрий Своїм покровом Україну, заступайся за Католицьку Церкву та за всі Церкви й релігійні спільноти в цій країні. Молися за державну владу, яка в цей час має долати численні виклики. Покривай Своїм захистом тих, хто перебуває на фронті, будь цілителькою для поранених і заступницею для загиблих. Молись за нас усіх, щоб завдяки нашій вірі та ділам справедливості й миру змогла засяяти наша справжня гідність як дітей Божих. Заступайся за нас, бідних грішників, щоб милосердний Господь дарував так бажаний мир тут, в Україні, та в багатьох інших частинах світу!» – цією зворушливою молитвою до Пресвятої Богородиці, прочитаною італійською мовою, завершив свою проповідь архиєпископ Пол Річард Ґаллаґер, Спеціальний Посланець Папи Лева XIV на святкуваннях, які в неділю, 19 липня 2026 р., відбулися у Всеукраїнському санктуарії Матері Божої Святого Скапулярію в Бердичеві.

Секретар у справах стосунків Святого Престолу з державами і міжнародними організаціями, який з доручення Святішого Отця прибув в Україну, щоб очолити святкування з нагоди 35-річчя відновлення структур РКЦ в Україні та 25-річчя візиту в Україну святого Івана Павла ІІ, розділив з мешканцями Києва переживання наймасовішого російського балістичного обстрілу столиці, що відбувся уночі з суботи на неділю.

Урочистості розпочалися винесенням на відпустову площу ікони Матері Божої Бердичівської. На початку Святої Меси, яку архиєпископ Ґаллаґер звершував латинською мовою, у той час як хор відповідав українською, до присутніх з вітальним словом звернувся місцевий єпископ Віталій Кривицький, Ординарій Київсько-Житомирський. Він запросив молитися про тривалий мир, а особливо за тих, хто не зміг прийти на цю площу, бо виконує важливе служіння захисту батьківщини. Вітаючи присутніх, ієрарх також звернувся й до тих, хто перебуває на окупованих територіях і до біженців, які єднаються за посередництвом медіа. У спільній молитві з паломниками єдналися представники влади всіх рівнів та дипломатичного корпусу, гості із сусідніх країн. Разом з єпископатом РКЦ Євхаристію співслужили Глава УГКЦ Блаженніший Святослав та Апостольський нунцій архиєпископ Вісвальдас Кульбокас.

Подвійна місія

Розпочавши свою проповідь привітанням українською мовою «Слава Ісусу Христу!», архиєпископ Ґаллаґер прочитав початок проповіді італійською мовою, а тоді єпископ Едуард Кава, ординарій Камʼянець-Подільський, прочитав український переклад. Папський Посланець зазначив, що з радістю виконує це доручення Лева XIV, що дає йому «нагоду пережити глибокий момент молитви, тим паче – благальної – у часі війни, яка щодня завдає великого страждання та невимовного болю українському народу». Він зазначив, що ця молитва дуже виразно вписується в загальний контекст його візиту, «який є подвійною місією – як пастирською, так і дипломатичною – що включає зустрічі з різними представниками державної влади. «Передаю вам усім вітання Папи Лева XIV, який від усього серця просив мене запевнити вас у Його духовній близькості», – зазначив проповідник, додаючи особисту вдячність «за запрошення відвідати дорогу Україну».

Плоди витривалої молитви

«Хто краще за Бога, нашого Творця і Спасителя, знає шляхи миру? Хто краще за Нього розуміє також страждання людства? Хто краще за Нього здатний повернути нам сенс життя, зміцнити нас і оновити в усіх аспектах? І хто краще за Матір Божу супроводжує нас і заступається за нас у розмові з Богом, коли ми представляємо Спасителю наші наміри та прохання?» – запитував проповідник, переходячи до роздумів над біблійними читаннями, в першому з яких прозвучала розповідь про молитву Іллі на горі Кармель про благодать дощу. Його молитва була тривалою і наполегливою, але відповідь шість разів була «ні». Та згодом з’явилася крихітна хмаринка. «В ту хвилину пророк Ілля миттєво розуміє, що Божа відповідь наближається, більше того, приходить у великій мірі – у вигляді проливного дощу. І це дозволяє зрозуміти, що справжні й рясні благодаті можуть походити лише від Бога. Так само і мир, про який ми молимося, – ми знаємо, що це насамперед дар Божий, а не людський», – підкреслив проповідник, зауваживши, що іноді може скластися враження, що Бог закрив небо й приховав Свої благодаті. Але єдине, чого Він очікує від нас, – «це віра, разом із нашими праведними вчинками та покаянням за гріхи, а також смиренною й довірливою молитвою».

Ввіряючись Матері

У Першому читанні Ілля молиться за свій народ, сьогодні ж, за словами архиєпископа Ґаллаґера, сама Матір Божа молиться за нас, і Їй, як Матері Божій і нашій Матері, ввіряємо наші потреби. «Насправді це молитва, що вимагає великих зусиль: Марія благословенна, бо була слухняна Богові і вірно йшла шляхом, який Він для неї приготував. Хто з нас готовий повністю наслідувати приклад, який нам показує Матір Божа?» – запитав проповідник, звертаючи увагу на те, що ця сьогоднішня молитва включає також прохання про прощення «за брак довіри до Бога та до заступницької сили Пресвятої Діви, а також за брак витривалості в нашому християнському житті».

Покликаючись на євангельський уривок, в якому розповідалося про те, як Ісус на хресті перед смертю ввірив нас Своїй Матері, архиєпископ Ґаллаґер підкреслив, що це є для нас «величезним даром і привілеєм, але також і нашим обов’язком перед Матір’ю Божою». «Ми впевнені в безмежній любові Матері Божої до нас, але так само впевнені, що її заступництво стає тим ефективнішим, чим більше ми усвідомлюємо цей дар і чим відповідальніше ставимося до своїх життєвих рішень», – зауважив він, наголошуючи, що ця урочистість є «молитвою, іспитом совісті та сприятливою нагодою, щоб рішуче поновити наше стійке рішення бути справжніми дітьми та з довірою ввіритися Божій Матері».

На завершення Святої Меси преосвященний Віталій Скомаровський, Єпископ Луцький і Голова Конференції римо-католицьких єпископів України проказав молитву ввірення всього народу заступництву Матері Божої.

Джерело: Vatican News

Саме в «умовах війни ми відкриваємо для себе силу молитви». Сьогодні, як ніколи раніше, існує потреба у «прощенні – наданому й отриманому – для зцілення історичної пам’яті європейських народів». Такими думками поділився Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав Шевчук у коментарі для ватиканських медіа після зустрічі з архиєпископом Полом Річардом Ґаллаґером, який перебуває в Україні з кількаденним візитом. У зустрічі брав участь також Апостольський нунцій Вісвальдас Кульбокас.

Спеціальний посланець Папи Лева XIV з нагоди відзначення 35-ї річниці відновлення діяльності католицьких структур латинського обряду, що відбудеться в неділю у санктуарії Матері Божої Святого Скапулярію в Бердичеві, прибув до столиці України у п’ятницю, 17 липня 2026 р., ввечері. Під час переїзду зі Львова відбулася зупинка на парафії святого Івана Павла II у Рівному, що розташоване на півдорозі.

Програма другого дня візиту, що розпочався 16 липня, завершилася зустріччю з Главою УГКЦ. По її завершенні Блаженніший Святослав підкреслив важливість таких візитів. «Молитися разом означає ділитися дарами, як сказав сам Ісус: “Де двоє чи троє зібралися в ім’я Моє, там Я серед них”. Крім того, молитися разом із спеціальними посланцями Святішого Отця – такими, як кардинал Маттео Дзуппі та архиєпископ Пол Річард Ґаллаґер – означає молитися в лоні Вселенської Церкви разом із самим Папою. Їхня присутність є для нас видимим знаком Вселенської Католицької Церкви, яка обіймає нас і молиться за нас», – сказав він, підкреслюючи: «В умовах війни ми завжди заново відкриваємо для себе сенс і силу молитви. Молитися разом означає знайти простір, який зцілює рани. Молитва – це цілющий бальзам, а цілюща благодать Святого Духа пронизує серця тих, хто страждає».

Серед тем, яких торкалися співрозмовники, була також важливість примирення та прощення. «Як можна просувати ці два такі важливі дари в такий делікатний момент для міжнародної спільноти?» – запитував журналіст, на що Блаженніший Святослав сказав:

«Цими днями, в червні, Україна згадувала 25-ту річницю історичного візиту святого Папи Івана Павла ІІ. Однією з головних місій свого служіння як Наступника апостола Петра він вважав необхідність гоїти рани Європи, які він називав “ранами історичної пам’яті європейських народів”. Пам’ять справді може боліти, і ці глибокі історичні рани цілих народів треба зцілювати. Папа залишив нам унікальну формулу цього зцілення історичної пам’яті європейців. Основними ліками, цим благодатним бальзамом зцілення, є взаємне прощення – прощення дароване і отримане. Саме через таке прощення можна загоїти рани минулого, над яким ми вже не маємо влади. Щоб не залишатися заручниками минулого, а будувати краще майбутнє. Тому сьогодні нам надзвичайно важливо говорити та не забувати цей заповіт Івана Павла ІІ, особливо в контексті польсько-українських стосунків, та всього того, що й досі болить нас як рани минулого в серцях наших народів».

«Ми покликані перейняти євангельський стиль, не протиставляти себе поспішними й зарозумілими судженнями, не нав’язувати себе могутністю та силою, і не втрачати довіри до Божої дії. Йдеться про те, як казав тодішній кардинал Ратцінґер, щоб піддатися логіці зерна, яка не є логікою успіху чи величі, а вимагає від нас стати малими і служити життю людей», – сказав Папа Лев XIV, підсумовуючи свої роздуми перед молитвою «Ангел Господній» у неділю, 19 липня 2026 року.

Недільна молитовна зустріч відбулася на площі Свободи в Кастель-Ґандольфо перед Апостольським палацом, де Наступник святого Петра проводить період літнього відпочинку. Святіший Отець коментував три малі Ісусові притчі з 13-ї глави Євангелії від Матея, зауваживши, що вони описують «прихід Божого Царства в історію, Його дію в житті людей та спосіб, у який воно росте, розширюється і змінює світ зсередини».

Стриманий стиль Бога

Як зазначив Наступник святого Петра, Христос застерігає нас від спокуси думати про Бога як про «могутню постать, що нав’язує Себе силою чи займає простір заради панування». Бог віддає перевагу малості, яка є ознакою Його тактовної любові, яка «залишає нас вільними прийняти Його або відкинути». «Вона шукає шлях також і серед куколю, діє приховано і невидимо, як найменше з усіх зерен, і сквашує тісто без галасу», – мовив Лев XIV, наголошуючи, що люди часто чекають від Бога чогось сенсаційного або ж миттєвого знищення зла, підлаштовуючи під цей образ могутності також власну модель християнства і Церкви.

«Натомість Боже Царство поширюється також серед куколю і вимагає від нас погляду, здатного вбачити добро, яке проростає також серед темряви зла, не осуджуючи все й одразу; воно приходить як найменше серед зерен і тому вимагає терпеливості вміти супроводжувати ці процеси, розпізнаючи його в дрібницях повсякденності та в простоті звичайного життя; воно зростає непомітно, як закваска у борошні, і таким чином звільняє нас від знеохочення та запрошує зберігати довіру й тоді, коли нам здається, що Бог відсутній», – сказав Святіший Отець, наголошуючи, що Бог, насправді, «завжди супроводжу нас, а його любов завжди діє задля нас».

Логіка зерна замість величі

У цьому контексті Папа нагадав думку тодішнього кардинала Ратцінґера з його промови 2000 року до катехитів і вчителів релігії, наголосивши, що справжня місія Церкви та кожного віруючого полягає не в гонитві за зовнішнім успіхом, а в «засвоєнні логіки зерна». «Цей Божий стиль повинен стати також способом, у який ми, і як окремі особи, і як Церква, живемо в дійсності, що нас оточує», – мовив Лев XIV, зауваживши, що тоді ми самі станемо «закваскою любові, яка трансформує тісто світу». «Молімо Пресвяту Марію, Яка зуміла прийняти зерно Слова в малості, щоб Вона підтримала нас на цьому шляху та заступалася за нас», – запросив він, розпочавши молитву «Ангел Господній».

Джерело: Vatican News

Є місця, сповнені болю, які неминуче стають місцями колективної пам’яті народу. Буча, Ірпінь, Ворзель назавжди закарбуються в очах і серцях українців, і не тільки. Ці назви стали символами жахіть війни, розв’язаної російським вторгненням у лютому 2022 року, яка досі не подає жодних ознак завершення та не дає конкретних перспектив для надії. Київ усіяний слідами, що нагадують про жорстокість насильства та ненависті. Третій день місії в Україні, субота, 18 липня 2026 року, для архиєпископа Пола Річарда Ґаллаґера, Секретаря Святого Престолу у справах стосунків з державами та міжнародними організаціями, присвячений відвідуванню місць, які зазнали ударів упродовж останніх років і останніх місяців, але де, попри все, відчувається прагнення людей намагатися почати все спочатку. Відновлюючи найважливіше: зруйновані фундаменти церкви чи будівлі; розбиті душі беззахисних людей і дітей; людську та соціальну згуртованість спільноти, об’єднаної вірою. Нагадаємо, що він перебуває в країні як Спеціальний Посланець Папи з нагоди відзначення 35-ї річниці відновлення діяльності структур Католицької Церкви латинського обряду.

Молитва за мир у храмі святого Миколая в Києві

Вранці архиєпископ Ґаллаґер відвідав храм святого Миколая, де його зустріли настоятель о. Павло Вишковський OMI та віряни. В грудні 2024 року цей храм постраждав від російської ракети: тоді скло у вікнах було буквально вирване й розбито на друзки, а інтер’єр зазнав значних пошкоджень. Зараз храм реставрується, і саме в останні місяці, завдяки дипломатичним зусиллям, зокрема й з боку Святого Престолу, українська влада надала його у користування римо-католицькій громаді. Папський Посланець зайшов до храму, де вже побував під час свого першого візиту в 2022 році, під супровід співу та мелодії органу. Українською мовою архиєпископ, парох та інші присутні священники разом із громадою прочитали молитву за мир в Україні та за закінчення війни. «Щоб досягти цієї мети, – сказав архиєпископ присутнім, – потрібна одна важлива річ, яку я вже бачу у вас: чеснота витривалості». Адже «ви виявляєте наполегливість у своєму житті, заради своєї країни та у постійній молитві за мир. І витривалість – це також чеснота, яка характеризує нас як католицьку спільноту. Ви виявляли витривалість як євхаристійна спільнота, спільнота молитви, і я вже бачу плоди цього у вас. Я також бачу прогрес і роботу, що триває під керівництвом вашого пароха», – додав він.

Дар ікони, що залишилася неушкодженою після авіаудару

Без сумніву, як зазначив Папський Посланець, «проблеми і труднощі не обійдуть вас стороною», але, за його словами, він бачить, що вони «сильні у вірі, надії та любові». «І в цьому дусі я вітаю вас від імені нашого Святішого Отця Лева XIV. Не минає й дня, щоб він не молився за Україну та за вас, людей віри. Я також закликаю вас молитися за нього і сподіваюся, що одного дня ви матимете радість зустріти його тут, у Києві», – завершив він перед тим, як уділити благословення.

Зворушливим був момент, коли одна пара та одна жінка подарували архиєпископу Ґаллаґеру два букети соняшників: «Квіти, що символізують Україну та багатьох її загиблих», – сказали вони, а також ікону Святої Родини. Два тижні тому квартира дарувальників зазнала одного з найжорстокіших ударів Москви за останні дні й була зруйнована, проте ікона, що там перебувала, залишилася неушкодженою. «Для нас це символ надії», – підкреслили вони. Отець Павло наприкінці візиту, спілкуючись із ватиканськими медіа, висловив «велику радість від того, що знову мав змогу привітати архиєпископа Ґаллаґера через 4 роки після його першого візиту до Києва».

Візит до району столиці, що зазнав бомбардування у травні

Далі делегація відвідала вулицю Братства Тарасівців, де 14 травня цього року внаслідок російського обстрілу загинуло 24 людини, серед яких троє дітей, а щонайменше десять отримали поранення. Тут делегація зустрілася з місцевою владою, рятувальними службами та представниками УВКБ ООН, які працюють на місці події, надаючи матеріальну допомогу та реалізуючи проєкти у сфері психосоціальної підтримки та посттравматичної реабілітації. Архиєпископ Ґаллаґер вислухав розповіді про те, що сталося, та дізнався від членів підрозділів підтримки цивільного населення й представників агентства ООН про їхню діяльність та основні проблеми, з якими вони стикаються. «Важливо усвідомити, що лише з червня цього року було вбито 300 цивільних осіб, а тисячі отримали поранення: це найвищий показник з 2022 року», – сказав керівник УВКБ ООН на місці під час зупинки біля меморіалу, встановленого в дворі перед зруйнованими будинками. Навколо великого дерева, біля його стовбура, родичі та друзі жертв залишили ляльки, іграшки та фотографії, щоб зберегти пам’ять про те, що сталося, та про тих, кого вже немає серед нас. На жаль, додав представник Агентства ООН, «ми бачимо, що росіяни дедалі більше зганяють своє розчарування на цивільному населенні, що має очевидні як безпосередні, так і довгострокові наслідки, насамперед для дітей та молоді», які страждають від дуже сильного стресу та психічних розладів внаслідок бомбардувань.

Збитки, завдані домініканському теологічному інституту

Врешті, делегація завітала до домініканського богословського інституту святого Томи Аквінського, де її приймав Вікарій Ордену Проповідників в Україні отець Ярослав Кравєц. У травні цього року ракети та дрони вдарили по будівлях, розташованих поблизу інституту, зруйнувавши кілька житлових будинків та ринок. Осколки з великою силою влучили в будівлю, де мешкають ченці, розбивши вікна та двері й завдавши значних пошкоджень внутрішнім приміщенням. «Коли ракета влучає, ударна хвиля є руйнівною і поширюється навіть на сотні метрів від місця удару», – розповідає отець Кравєц, показуючи уламки дрона у дворі. «Ми щиро вдячні, що архиєпископ Ґаллаґер зміг нас відвідати й на власні очі побачити конкретні наслідки обстрілів, які нас спіткали. Це місце має велике значення для католицької освіти та для життя багатьох вірних латинського обряду в Україні; тут навчається понад сто студентів, і не лише нашої конфесії», – додав він, складаючи подяку друзям, благодійникам та всім, хто допоміг у цей час відбудувати те, що було пошкоджено. Адже, за його словами, «найстрашніше у війні – це відчувати себе самотнім, не відчувати солідарності тих, хто поруч».

В програмі третього дня візиту також візит до Києво-Печерської Лаври, яка також зазнала влучання внаслідок російської атака в ніч між 14 та 15 травня.

Джерело: Vatican News

«Живемо у світі, в якому бракує краси. Є багато проблем, воєн, конфліктів, ненависті, насильства, безробіття та багато іншого. Можливість зібратися разом у такій ситуації – це справді великий дар, бо вона нагадує нам, що існує щось більше за все це. І що чоловік і жінка, коли ми цього хочемо, всі разом, можуть виявити красу, яка від серця до серця допомагає нам бачити й підносити погляд до неба», – сказав Папа Лев XIV, виступаючи в суботу, 18 липня 2026 року, ввечері, на завершення концерту, що відбувся у внутрішньому дворику Апостольського палацу в Кастель-Ґандольфо. Цей мистецький вечір організувала дієцезія Албано як знак близькості та вдячності Папі під час його літнього перебування в цьому містечку.

«Ви знаєте, що трохи більше місяця тому я побував у Іспанії, і гаслом цієї подорожі було саме звести очі, спрямувати погляд до неба. Музика, мистецтво, краса – це засоби, які допомагають нам, прямуючи до Бога, бачити те, що справді є однією з найкращих частин людської істоти», – додав Святіший Отець, розмірковуючи про цінність музики та мистецтва як засобів, здатних піднести погляд людини понад труднощі сьогодення, вказуючи на красу як досвід, що веде до Бога і повертає надію.

Слова подяки Лев XIV скерував музикантам: «Велика подяка митцям, які мене зворушили. Дякую дієцезії Албано, яка подарувала нам цей концерт, і всім вам, присутнім тут, бо ми справді змогли пережити в ці хвилини краси щось велике, тобто, в багатьох сенсах зануритися в те, чого Бог прагнув у творенні, – у красу», – сказав Папа.

Між Паґаніні та Белліні

Програма концерту поєднала двох видатних представників італійської музики XIX століття – Нікколо Паґаніні та Вінченцо Белліні. Ці два твори об’єднує нитка співучості в музичній подорожі, що переплітає інструментальну віртуозність із мовою опери. Зокрема, нова інтерпретація опери «Норма» за допомогою фортепіано та оркестру відтворила шлях головної героїні від болю до прощення та самопожертви, перетворивши особисту історію на універсальне роздумування про силу кохання та мир, про здатність – як це добре проілюстровано в лібрето – відлунювати навіть «у повітрі, розбурханому вітрами війни».

Джерело: Vatican News

Джерело: Vatican News