Франциск: Наша віра ґрунтується на свідченні Апостолів, яке дійшло до наших днів за посередництвом Церкви

Про це пригадав Папа Франциск, коментуючи під час Святої Меси на площі Святого Петра у Ватикані у неділю, 17 травня 2015 р., біблійну розповідь про обрання апостола Матія, який замінив у Колегії Дванадцятьох Юду, що зрадив Ісуса. Цього дня він проголосив святими чотирьох богопосвячених жінок, показавши здійснення цих слів на прикладі їхнього життя.

В Діяннях Апостолів читаємо про первісну Церкву, яка обирає того, кого Бог покликав зайняти місце Юди. Як зауважив Святіший Отець, мова йде «не про займання посади, але про служіння», як це випливає зі слів святого Петра: «Необхідно, аби хтось став разом з нами свідком Його воскресіння», тобто Христового. Отож, стати «одним із Дванадцятьох» означає бути «свідком Ісусового воскресіння». Слова ж «разом з нами» вказують на те, що «місія звіщати воскреслого Христа не є індивідуальним завданням», але – спільнотним.

«Апостоли мати прямий і чудесний досвід Воскресіння, вони є наочними свідками цих подій. Завдяки їхньому авторитетному свідченню, багато людей увірувало, а з віри у воскреслого Христа зродилися і безперервно зроджуються християнські громади. Також і ми, сьогодні, ґрунтуємо нашу віру у воскреслого Господа на свідченні Апостолів, яке дійшло до нас завдяки місії Церкви. Наша віра тісно пов’язана з їхнім свідченням немовби безперервним ланцюгом, який протягом століть розмотували не лише наступники Апостолів, але також християнські покоління. Адже за прикладом Апостолів, у дійсності, кожен Христовий учень покликаний ставати свідком Його воскресіння, насамперед, у тих людських середовищах, де найбільше спостерігаємо забуття про Бога й розгублення людини», – зауважив Папа, додаючи, що для здійснення цього, потрібно «перебувати у воскреслому Христі та в Його любові».

Саме в «перебуванні у Господі», у єдності з Ним, «немов гілок зі стовбуром», які приносять плід, і полягає, за словами Святішого Отця, «таємниця святих». А згаданими плодами є «ніщо інше, як любов», яка відображається у «свідченні сестри Жанни Емілі де Вільньов, яка посвятила своє життя Богові та бідним, хворим, ув’язненим та визискуваним». У взаєминах з Воскреслим християнин «знаходить сили, щоб залишатися вірним Євангелію навіть серед перешкод», прикладом чого стала сестра Марія Крістіна Брандо, яка із зустрічі «з воскреслим Ісусом, присутнім в Євхаристії, отримала силу переносити страждання і жертвувати себе, немов розділений хліб, численним людям, далеким від Бога та спраглим справжньої любові».

Інший суттєвий аспектом свідчення воскреслого Господа, як вказав далі Наступник святого Петра, – це «єдність між нами, Його учнями, подібно до тієї, яка існує між Ним та Отцем». Саме з цієї «вічної любові між Отцем та Сином», яку отримуємо через Святого Духа, «черпають сили наша місія та наше братерське сопричастя», з неї випливає «радість наслідування Господа» в житті убогості, чистоти й послуху. Підтвердженням цього досвіду є сестра Марія Бауарді, що «покірна й неписьменна вміла давати абсолютно чіткі поради й богословські пояснення», що було плодом діалогу зі Святим Духом, який вчинив її також відкритою на діалог з мусульманами. А також сестра Марія Альфонсіна Ґатта «добре зрозуміла, що означає поширювати Божу любов через апостолят, стаючи свідком лагідності та єдності».

«Перебувати в Бозі та в Його любові, щоб звіщати словом і життям воскресіння Ісуса, свідчачи єдність між нами та любов до всіх. Саме так чинили чотири проголошені сьогодні святі, – підсумував Папа. – Їхній світлий приклад ставить запитання і перед нашим християнським життям: яким чином я є свідком воскреслого Ісуса? – слід поставити собі таке запитання! Як перебуваю у Ньому, як живу в Його любові? Чи здатний я в родині, в середовищі праці, у своїй спільноті “сіяти” насіння тієї єдності, яку Він нам дарував, уділяючи її нам із життя Пресвятої Тройці?».