Глава УГКЦ освятив у Борисполі пам’ятник святому Володимиру

Для мене є Божим дарунком бути сьогодні з вами, аби спільно молитися і посвятити пам’ятник, який ви спорудили на честь рівноапостольного князя Володимира. Сьогодні, як завжди під час Божественної Літургії, наш Господь до нас говорить, до нас промовляє, скеровує до нас своє слово… Ми чуємо, як Христос на питання про найважливішу заповідь в Законі, говорить про дві заповіді любові. Чому? Насамперед, тому що Ісус Христос сповіщає нам Бога, який є Любов. Більше того, це не любов на рівні ідей, гарної думки, а це діяльна любов.

Сказав Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 17 вересня під час Архиєрейської Божественної Літургії в храмі Святих рівноапостольних Володимира і Ольги в Борисполі.

За його словами, коли намагатимемося зрозуміти сутність всього, що існує, то усвідомимо, що тою життєвою силою, завдяки якій все існує є Божа любов. «Ми живемо, бо Бог нас любить і хоче, аби ми жили, існували. Цікаво, Бог, як діяльна любов, не любить нас із примусу, бо немає зовнішніх причин, які би підштовхували, змушували Його нас любити. Навіть наші добрі чи погані вчинки не впливають на відношення Бога до нас. Бог не міняє своєї постави, свого відношення до мене, коли я є злим, чи добрим», − вів далі проповідник.

Як сказав Блаженніший Святослав, можна побачити, що, часом, Бог намагається більше вилити свою любов на того, хто Його не любить, або хто від Нього втікає. «Ми віримо в Бога, який ставиться до нас і діє по відношенню до нас, як велика спасаюча любов, − зазначив проповідник. − Можна сказати, що Господь ніколи не змучується нас любити, скільки би ми не згрішили, а Він завжди готовий нам простити. Це ми втомлюємося просити прощення за наші гріхи, але Господь Бог ніколи не втомлюється нас любити, нас прощати».

«Коли чуємо слово «закон», «заповідь», то відразу думаємо про зовнішній примус. Тому в сучасної людини викликає непорозуміння поняття «заповідь любові». Як можна примусити зовнішнім законом когось любити, навіть Бога і ближнього? Але сьогодні Господь, відповідаючи на запитання законовчителя, говорить не про зовнішній примус, а про внутрішній світ людини: «Люби Господа Бога твого усім твоїм серцем, усією твоєю душею, усією думкою твоєю».

Ісус Христос вираховує усі елементи нашого внутрішнього світу. Бо серце – найглибше в нас, душа – те що дає життя, те що нас урухомлює, а думка – це не лише здатність генерувати ідеї, а здатність думати, прагнути, бажати, відчувати», − пояснив Предстоятель УГКЦ. Господь прагне, аби ми любили Його всім нашим внутрішнім світом, бо Він сотворив нас на свій образ і на свою подобу, а це означає на образ і подобу своєї любові. «Лише тоді, коли людина навчиться любити ближніх і Бога так, як Він нас, тільки тоді вона буде щасливою, справжньою і її життя на землі буде наповнене вічністю», − підкреслив Предстоятель Церкви.

«Коли ми в житті прагнемо вчинити вчинок, який нас переживе на землі: зробімо щось з любові! Коли хтось каже, що він є віруючою і релігійною людиною, але він не вміє любити ближнього, не вірте йому. Бо не можна любити Бога, якого ти не бачиш і не любити ближнього, якого ти бачиш. Бажаю вам навчитися любити! Сьогодні люди не вміють любити, бо ми є закритими в собі і дбаємо про своє власне щастя, що всіх інших вважаємо зовнішніми чинниками власного особистого добра. Навчімося відкривати одні одним свої серця. Навчімося любити для того, аби просто жити. Навчімося любити Бога і ближнього і тоді сповнимо усі Божі Заповіді, тому що цього хочемо ми своїм серцем, душею і думкою», − сказав наприкінці Глава УГКЦ.

Після богослужіння Блаженніший Святослав освятив пам’ятник святому Володимиру. «Сьогодні святий Володимир, як наш хреститель, є тим, хто нас єднає. Тому, що всі діти і спадкоємці Володимирового хрещення (і греко-католики, і православні та вірні інших спільнот та конфесій) вважають його своїм рівноапостольним хрестителем. Нехай же сьогодні це свято буде святом спільної нашої віри, яке відкриє нам славне майбутнє», − додав наприкінці Блаженніший Святослав.