Громниця як знак охорони. Символ свята Стрітення

Через сорок днів після Різдва Церква веде нас до Єрусалимського Храму, куди Марія та Йосиф приносять Дитятко Ісуса, щоб виконати Закон. Ця подія у нашій традиції називається Стрітенням Господнім. «Це свято має глибокий христологічний та маріологічний виміри, де поєднуються послух Закону, пророцтво та провіщення хресного шляху», — пояснює теолог-догматик з Папського Університету Івана Павла II у Кракові о. Лех Воловський.

Дата 2 лютого не випадкова. Цього дня Церква згадує подію принесення Ісуса до храму через 40 днів після Його народження, відповідно до приписів Закону Мойсея.

Закон, який визначав цей день

«Цей закон дуже суворо регулював як принесення первістка в жертву, так і час очищення матері після пологів», — додає о. д-р габ. Лех Воловський із Теологічного Факультету Папського Університету Івана Павла II у Кракові.

Він цитує текст Книги Левіт: «І сказав Господь Мойсеєві: «Промов до синів Ізраїля таке: Коли жінка завагітніє й вродить хлоп’ятко, буде нечистою сім днів; як під час місячного спливу, буде нечистою. А восьмого дня обріжуть крайню плоть у нього, вона ж тридцять три дні нехай сидить у хаті, очищаючись від крови; ні до чого святого нехай не доторкається й до святині нехай не заходить, поки не сповняться дні очищення її» (Лев. 12, 1–4).

Саме тому сороковий день після народження Христа був першим моментом, коли Марія змогла увійти до храму та виконати Закон, принісши туди свого Сина.

Зустріч, яка розкриває місію

У храмі Марія та Йосиф зустрічають літнього Симеона. «Саме він розпізнає Дитину як обіцяного Месію і називає Його «світлом на просвіту поганам», сповіщаючи водночас, що Його шлях буде позначений стражданнями. Тоді Марія чує слова про меч, який пронизає її душу, що передвіщає її участь у спасительному шляху Сина», – наголошує богослов.

Марія – Мати і Захисниця

Хоча літургійна назва свята – «Стрітення Господнє», його марійний вимір також дедалі більше підкреслювався протягом століть.

«Цей ключовий і символічний аспект почав набувати дедалі більшого значення в благочесті вірних, – каже о. Воловський. – Марія не лише принесла Дитятко Ісуса до Храму, але й є Тією, яка спочатку пильнує свого Сина, а потім кожного з нас», – додає він.

Цей вимір турботи, наголошує богослов, має своє джерело у словах Христа з хреста. «У найдраматичніший момент своїх страждань Ісус говорить своєму учневі: «Ось Мати твоя». Таким чином він виявляє свою волю, щоб Марія була Матір’ю всіх віруючих».

Свічка (громниця) – знак захисту

Невід’ємною частиною свята є звичай благословення свічок. «Символіка свічки випливає з досвіду вогню, який може бути як благословенням, так і загрозою, – пояснює о. Воловський. – Свічка означає «добрий вогонь», який освітлює та зігріває, тоді як «грім» або блискавка колись символізували руйнівну стихію», – наголошує він.

У минулому вважалося, що благословенна свічка має силу захищати дім та його мешканців. У ті часи, коли будинки були дерев’яними та мали солом’яні дахи, один удар блискавки міг миттєво перетворити все на попіл. Тому благословенну свічку ставили при вікні як знак ввірення дому Марії та прохання про Її захист.

Знак жертвування

Центральним мотивом цього дня, однак, залишається жертвування. «Марія віддає Богові те, що для Неї найдорожче – свого Сина. Вона прийняла Його не для того, щоб зберегти Його для себе, а щоб Він став даром для світу. Так само кожен із нас отримав життя і таланти від Бога не просто для того, щоб зберегти їх, але щоб, жертвуючи їх Богові, ми могли поділитися ними з іншими», – наголошує викладач Папського університету Івана Павла II у Кракові.

Значення для молоді

Послання цього дня залишається актуальним і сьогодні. «Стрітення Господнє у Храмі – це заклик до молоді навчитися дарувати себе у світі, позначеному егоїзмом та споживацтвом, – пояснює теолог. –Сьогодні «грім» може означати не лише бурю, а й раптові життєві переживання: невдачу, втрату, кризу. Повірення себе Марії та знак свічки-громниці можуть стати нагадуванням про те, що ми не самотні в ці моменти».

Закінчення Різдвяного часу

У нашій традиції свято Стрітення Господнього вважається символічним завершенням Різдвяного періоду. Євангелист Лука завершує розповідь про дитинство Ісуса цією подією. Потім починається інший етап його життя. Стрітнення завершує цикл об’явлення Воплоченого Слова світові та відкриває перспективу Його публічної місії.

Таким чином, Стрітення Господнє залишається днем, коли Церква роздумує над таємницею дару: Христа, відданого Отцеві, та Марії, яка вчить нас, як віддавати Богові те, що найцінніше у житті.

За матеріалами Opoka.