Хорватію очолили практикуючі католики

Хорватія увійшла у Новий 2016 рік на чолі з практикуючими католикам при владі. Після парламентських виборів кінцем 2015 року Хорватію очолила Патріотична коаліція право-центристських та християнсько-демократичних партій до якої доєдналися незалежні парламентарі, зібрані в групу «Most».

Початком 2015 року Хорватію очолила Президент Республіки Хорватія Колінда Ґрабар-Кітаровічь. Яка після свого вступу на цю посаду закликала о. Йозу Зовка, щоб наново благословив резиденцію Глави хорватської держави. Пані Ґрабар-Кітаровічь відома своїми pro-life переконаннями та щонедільною участю у св. Літургії. За цей рік у хорватського президента склалися дуже теплі стосунки з хорватським католицьким єпископатом. Саме завдяки активностям пані Ґрабар-Кітаровічь були унеможливлені спроби попереднього ліво-ліберального хорватського уряду порушити міждержавні угоди між Хорватією та Ватиканом.

Новим хорватським прем’єром став Тіхомір Орешковічь – хорват з Канади, відомий своїм активним церковним життям, який не тільки декларує свою приналежність до Католицької Церкви, але й, наскільки про це повідомляють хорватські ЗМІ, провадить життя узгоджене з Вченням Церкви.

Керівники найвпливовіших парламентарних фракцій Томіслав Карамарко (Патріотична коаліція) та Божо Петров («Most») також відомі, як активні практикуючі католики.

Божо Петров походить з родини, яка дала Церкві кількох священиків. Сам п. Петров після виборів провадив переговори про створення широкої коаліції правих та ліволіберальних сил. Проте, після гострої реакції одного з хорватських католицьких єпископів, який відверто назвав ліво-лібералів духовними і світоглядними спадкоємцями югославських комуністів, п. Петров перервав переговори з ліво-лібералами та виніс рішення на створення спільного Уряду з Патріотичною коаліцією.

Томіславу Карамарку приписується членство в Особистій прелатурі «Opus Dei». Ані сам п. Карамарко, ані офіційні особи з «Opus Dei» ніколи не заперечили, але й не підтвердили Карамаркову приналежність до цієї католицької організації, навіть на прямі запитання журналістів. Відомо, що у своїй молодості Карамарко в бувшій комуністичній Югославії відверто декларував свою католицьку позицію, попри те, що це могло створювати йому серйозні проблеми.