Хрещення – це дар і не порушує прав дітей. Церква в Ірландії пояснює хрещення немовлят

POPE ANGELUS EPIPHANY

Pope Francis baptizes one of 28 babies in the Sistine Chapel at the Vatican Jan. 8. (CNS photo/L'Osservatore Romano, handout) See POPE-BAPTISM Jan. 9, 2017.

Колишня президентка Ірландії Мері МакЕліс, юристка та каноністка, в  опублікованій нещодавно в Irish Times статті заявила, що хрещення немовлят порушує права дитини і є актом контролю з боку Церкви. Католицьке духовенство та миряни в Ірландії рішуче відкинули ці твердження, вважаючи їх можливістю прояснити, чим насправді є хрещення.

Єпископ Альфонс Куллінан, ординарій єпархії Вотерфорда та Лісмора, пояснив EWTN News, що хрещення немовлят – поширена практика в більшості християнських конфесій і практикується у Церкві з першого століття. «Ісус дає нам наказ іти і хрестити. Церква хрестить, слухаючись чіткого наказу, що ґрунтується на Біблії. Тому хрещення немовлят, яке включає їх у Тіло Христове, Церкву, роблячи їх дітьми Божими, – дуже добра справа», – сказав він.

«Якби ми сказали, що чекатимемо, поки дитина стане достатньо дорослою, щоб самостійно прийняти це рішення, які ще рішення ми б у неї також забрали? Чи ми, наприклад, не давали б їй смачної їжі? Чи ми не показували б їй красу фізичних вправ та фізичної активності? Чи ми не надавали б їй належної медичної допомоги? Хіба ми чекали б, поки вона сама прийме ці рішення?» — запитав єпископ. Ієрарх додав: «Одна з перших речей, яку католицькі батьки роблять для своєї дитини, — це беруть її маленьку ручку і роблять знак хреста. Як це чудово. Чому батьки це роблять? Тому що вони хочуть, аби їхня дитина упродовж усього життя мала взаємини з живим Богом, щоб привести її до вічного життя».

У статті МакЕліс, яка колись працювала в інституціях Католицької Церкви (зокрема, у 1984 р. вона була представницею Ірландської єпископської конференції при націоналістичному New Ireland Forum), заявила, що обітниці, дані під час хрещення та поновлені під час конфірмації, «фіктивні», і що хрещення немовлят ігнорує подальше право дітей вільно вирішувати свою релігійну ідентичність, приймати чи відкидати членство в Церкві або змінювати свою релігію, пише misyjne.pl.

Магон МакКанн, філософ та етик з університету Дубліна, який був охрещений у Католицькій Церкві у Велику Суботу 2025 року, був вихований атеїстом батьками, охрещеними в Католицькій Церкві. Він не погоджується з цими твердженнями. В інтерв’ю EWTN News він сказав: «Як мати, Церква любить своїх дітей і мудро вказує батькам, щоб вели їх до Божої благодаті та спасительних вод хрещення з раннього віку. Йдеться про те, щоб забезпечити їм найкраще, щоб вони могли мати найкраще можливе життя як частина Тіла Христового, Церкви. Церква бажає цього не з бажання контролю чи влади, а щоб — як мудра та розсудлива мати — дарувати добро іншим».

МакКанн навів власний сімейний досвід: «Мої батьки просто «анулювали у своїх головах правду про Воскресіння» і перестали ходити на літургію тощо, як багато католиків сьогодні. Церква не має жодних законних засобів, аби змусити будь-кого йти до святості… Замість того, щоб судити про хрещення немовлят крізь призму «прав», потрібно запитати: «Чи є права людини належним етичним стандартом для оцінки католицької моральної теології?» «Відповідь – ні», – заявив він. «Католицька моральна теологія має телеологічний характер, спрямований на святість особи. Тому те, що веде до святості, є «добром», а те, що віддаляє її від неї, – «злом». Етика прав людини не спрямована на досягнення святості і тому не забезпечує належної основи для оцінки католицьких таїнств чи практик».

МакКанн додав, що до свого навернення він не до кінця розумів хрещення немовлят, але не погоджується з тим, щоб розглядати його як юридичний договір між двома сторонами. «Традиція, за визначенням, є міжпоколіннєвою – традиція, яка не передається з покоління в покоління, не є традицією», – наголосив він. «Хрещення немовлят — це, насамперед, рішення батьків, які дають своїм дітям дар участі в житті Церкви та традиційного католицького способу життя, що веде до спасіння. Тому стверджувати, що немовлята та діти повинні «давати згоду» на приналежність до певної традиції, так само абсурдно, як і стверджувати, що вони повинні вибирати мову, якою вони будуть послуговуватися», — підсумував МакКанн.

About The Author