Євхаристійна жертва на місці її установлення. Останнє богослуження паломництва Папи Франциска на Святу Землю

Свідченням того, що у християнстві найважливішим не є каміння, ні будівлі, ні матеріальні храми, а вміння поклонятися у дусі та правді, є, мабуть, і той факт, що місце, де Ісус звершив першу безкровну Євхаристійну жертву, сьогодні не перебуває у власності Церкви, а можливість відслужити там Святу Літургію є винятковою подією. Саме така подія стала завершальним богослуженням паломництва Папи Франциска. Перед тим, як відправитися до міжнародного аеропорту Тель-Авіву, щоб розпочати зворотну подорож до Риму, Наступник святого Петра, разом з єпископатом Святої Землі, відслужив Святу Месу у світлиці Тайної Вечері.

Під час проповіді Святіший Отець поділився думками про значення цього місця, зазначивши, що можливість принести Євхаристійну жертву на цьому місці «є великим, Богом даним даром», адже це місце, де «Ісус спожив останню вечерю з апостолами, де після воскресіння з’явився серед них, де Святий Дух могутньо зійшов на Діву Марію та учнів». «Тут, – додав він, – народилася Церква, і народилася вона, виходячи назовні. Звідси вона розпочала свій шлях, тримаючи в руках розламаний Хліб, маючи перед очима Христові рани та Дух любові у серцях».

Але, за словами Папи, вийти, вирушити в дорогу, не означає «забути». Церква зберігає пам’ять про все, що тут відбулось, «Дух Утішитель пригадує їй кожне слово, кожен жест, та виявляє їхній сенс». Це місце пригадує нам про служіння, про вмивання ніг, звершене Христом, як приклад для Своїх учнів. «Вмивати ноги одні одним, – пояснив Наступник святого Петра, – означає одні одних приймати, любити та взаємно служити. Це означає служити убогому, хворому та відкиненому».

Це місце також пригадує про жертву. «У кожному Євхаристійному богослуженні Ісус жертвується за нас Отцеві, щоб також і ми могли приєднатися до Нього, жертвуючи Богові своє життя, працю, радощі і болі, принести все це в духовну жертву», – вів далі Папа, додавши, що це місце говорить і про дружбу, пам’ятаючи, як Ісус сказав апостолам: «Не називаю вас більше слугами, але назвав вас друзями». «Ісус, – сказав Святіший Отець, – вчиняє нас Своїми друзями, ввіряє нам волю Отця та дарує нам Себе Самого».

Ця світлиця є місцем прощання та обітниці, але також – дріб’язковості, надмірної цікавості та зради, як бачимо з розмов учнів, записаних євангелистами. Вона також пригадує нам про взаємоподіл, братерство, гармонію та мир, а також про святість, адже саме звідси, «з Христового Серця, Його Святого Духа, з Пресвятої Євхаристії» випливає «велика ріка святості Церкви».

Врешті, це місце пригадує про «народження нової родини, Церкви, збудованої на воскреслому Христі. Родини, яка має Матір, Пречисту Діву». «Християнські родини, – додав Папа, – належать до цієї великої родини, і в ній знаходять світло та сили для того, щоб прямувати вперед й оновлюватися через життєві труднощі й випробування. Стати частиною цієї великої родини запрошені і покликані всі Божі діти, з кожного народу й мови».

Текст із сторінки http://uk.radiovaticana.va