Кардинал Ейк: Розлучені можуть приступати до Св. Причастя. Існує одна умова

«Розлучені та повторно одружені люди можуть приймати Причастя лише за умови, що вони живуть у чистоті», – сказав кардинал Віллем Ейк.

Примас Нідерландів, кардинал Віллем Ейк, відповів на запитання журналістів під час прес-конференції в Папському Атенеумі Regina Apostolorum у Римі. Там презентували його книгу про шлюб та сексуальність, інформує pch24.pl.

Кардинал посилався на вчення св. Івана Павла II «Familiaris Consortio». Папа у параграфі 84 чітко заявив, що розлучені та повторно одружені люди, які бажають прийняти таїнства, повинні жити в чистоті. Якщо розлучені люди живуть у несакраментальному союзі, тобто якщо вони ведуть інтимне життя, вони не можуть отримати відпущення гріхів або Святого Причастя.

Причина такого стану речей проста: сексуальна активність дозволена Католицькою Церквою лише в рамках шлюбу.

«Цивільний шлюб не є звичайним союзом. Це не дійсний шлюб», – наголосив він. Кардинал нагадав, що розлучені та повторно одружені особи залишаються сакраментальними подружжями, навіть якщо вони уклали другий цивільний союз. Він наголосив, що проблема не має дисциплінарного чи душпастирського характеру, а має богословський вимір. «Є люди, які живуть у такій ситуації, але вони ходять до церкви та хочуть прийняти таїнства. Це важко. Христос повністю віддає Себе нам у таїнстві Євхаристії. Ми також повинні повністю присвятити себе Христу. Якщо цього немає в шлюбі, ми не можемо прийняти Причастя», – сказав він.

Він зазначив, що Церква жодним чином не виключає розлучених та повторно одружених осіб. «Люди, які живуть у таких союзах, звичайно, вітаються в Церкві. Вони можуть брати участь у літургії чи благодійній діяльності. Однак вони не можуть приймати Святе Причастя з причини, яку я вказав», – додав він. Прийняття особи в Церкві не означає абсолютного права на отримання таїнств, додав він.

У Нідерландах прийнято певну практику. Розлучені та повторно одружені люди, які не бажають жити в чистоті, приходять до Святого Причастя, схрестивши руки на грудях. Вони отримують благословення від священника. «У багатьох випадках це ефективно. Це допомагає полегшити відчуття відчуженості. Це здається задовільним рішенням. Ми можемо приходити до священника, який роздає Святе Причастя, так само, як і інші; нам не потрібно сидіти. Замість Причастя ми отримуємо благословення», – сказав він.

Він додав, що ця практика не є чимось новим у Церкві. Церква ніколи не благословляє гріх, але благословляє грішників. На його думку, такий підхід до розлучених та повторно одружених людей дозволяє знайти належний баланс між доктринальною ясністю та пастирською чутливістю.