Міф (або словесна маніпуляція) про 30 млн. на спорудження памятника митрополиту Андрею Шептицькому у Львові

Спорудження пам’ятника Митрополиту Андрею Шептицькому у Львові у ювілейний рік 150-ліття від дня його народження та реконструкції площі св. Юра увійде, мабуть, в історію цього, як сказав Блаженніший Любомир, королівського міста окремим розділом. Вже на сьогодні кількість публікацій на цю тему та їхня проблематика може спокійно претендувати на тему докторською дисертації. Жоден пам’ятник чи будівля на набули такого розголосу не тільки у Львові, але по різних куточках України, а навіть поза її межами, як саме цей проект. Про причини такого розвитку подій можна говорити дуже довго і багато, проте це є тема іншого дослідження.

Сьогодні хочу звернути увагу на міфи або свідомі чи несвідомі маніпуляції, якими обросло все це будівництво. Їх, протягом усього часу, відколи Львівська міська рада схвалила проект і виділила на його реалізацію відповідні кошти, появилося чимало. Як наслідок, виникла група людей, які вже не знають у чому суть справи і чому саме навколо особи Андрея Шептицького, у ювілейний рік, коли вже прорізаються промені надії щодо завершення його беатифікації, славний Львів став місцем, у якому постать цього великого Мойсея Українського Народу опинилася у центрі бурхливих дискусій, які переродилися у справжні інформаційні війни.

Особисто я від самого початку слідкував за усім процесом і брав у ньому активну участь. Коли недавно спробував усе ще раз проаналізувати, дійшов до висновку, що першою іскрою, яка розпалила величезне торнадо емоцій була сума, передбачена на реалізацію проекту реконструкції площі св. Юра та спорудження пам’ятника – 30 млн. грн. Щиро признаюся, що ця цифра свого часу також і мене досить збентежила. Але, оскільки я не є фахівцем у цих питаннях, а проект, який був представлений, виглядав мені величним і масштабним, тому я у своїх міркуваннях довірився поглядам фахівців. З часом появилися і інші болючі пункти цього проекту, які перебувають у гострому дискусійному полі до сих пір. Проте, як можна зауважити, сума виділених коштів на реалізацію згаданого проекту з’являється постійно. Саме це спонукало мене більш детально вивчити ситуацію.

Після ознайомлення з отриманими матеріалами, здобуття яких завдячую моїм небайдужим друзям і фахівцям у фінансових питаннях, я дійшов до висновку, що даною цифрою вже на самому початку було просто зманіпульовано. Для чого це було зроблено? Як на мене, основною ціллю було вдарити у Церкву як інституцію (маю на увазі конкретно в УГКЦ), щоб представити її людям необізнаним у темі як таку, яку цікавлять тільки гроші. З прикрістю мушу визнати, що частково це вдалося, оскільки появилася частина людей, яка піддалася на цю фальшиву пропаганду. Як наслідок, розчаровані і зневірені, вони ще більше поглибили прірву свого духовного стану. Переконаний, що ті, хто стоять за усієї цією аферою, дадуть належну відповідь так перед Богом, як і перед своїми нащадками. А сьогодні я хочу продемонструвати дуже тонку маніпуляцію на темі коштів виділених на спорудження пам’ятника Митрополиту Андрею та реконструкції площі св. Юра, на яку багато ведуться і до сих пір.

Отож, 19 березня 2015 року в часі 20 сесії 6 скликання Львівської міської ради Ухвалою № 4407 «Про внесення змін до переліку об’єктів, видатки на які у 2015 році будуть проводитись за рахунок коштів бюджету розвитку міського бюджету м. Львова» дійсно було виділено 30 млн. грн. на «реконструкцію (відновлення) площі Святого Юра зі спорудженням пам’ятника Митрополиту Андрею Шептицькому у м. Львові». Саме така сума зазначена у графі під назвою «Видатки, які передбачені у 2015 році на об’єкти, щодо яких вносяться зміни». Проте, відразу опісля слідує наступна графа «Зміни (+,-)». І от, саме тут починається найбільш цікавіше. У цій графі стоїть значок «- 25 200 047, 00». А дальше слідує остання графа під назвою «Уточнена сума видатків на об’єкти, щодо яких вносяться зміни». Так ось, за уточненими даними на проект «реконструкцію (відновлення) площі Святого Юра зі спорудженням пам’ятника Митрополиту Андрею Шептицькому у м. Львові» депутати Львівської міської ради реально виділили 4 799 953, 00 грн.

У такому випадку виникає питання про те, звідки ж тоді виникла так сильно розрекламована сума 30 млн. грн. Як мені пояснили фахівці з фінансових питань, депутати Львівської міської ради виділили дані кошти комунальним підприємствам (список яких можна побачити у документальних додатках, які публікую) і таким чином поповнили їхній статутний капітал. Однак, це зовсім не означає, що усі ці кошти будуть використані на реконструкцію (відновлення) площі Святого Юра зі спорудженням пам’ятника Митрополиту Андрею Шептицькому. Комунальні підприємства можуть використати стільки, скільки потрібно, а решта залишити на реалізацію інших проектів. Принаймні так мені пояснили незалежні фахівці з питань бюджету, які у держустановах пропрацювали не один рік свого життя.

У зв’язку з цим у мене особисто виникає питання морально-етичного характеру, яке ставлю усім тим, які перші підняли галас. А для справедливості потрібно пригадати, що були це представники «Самопомочі» (а точніше одна з її представниць). Невже ж вони не знали усіх цих тонкощів бюджетних питань? Сумніваюся. Однак, якщо навіть припустити, що не знали, тоді елементарне відчуття чесності і гідності вимагає вибачитися перед Церквою як інституцією (конкретно УГКЦ) за нанесення їй моральної кривди. Коли ж цього не було і не буде зроблено, тоді висновок напрошується сам – вся ця затія була спеціально зроблена для того, щоб вдарити по авторитету УГКЦ і таким чином (за лихим задумом авторів-винахідників) послабити її позиції у суспільстві. Особливо це є вигідним напередодні виборів, бо не секрет, що через багато скандалів у місті є немала частина львів’ян, які б радо без весільного торгу поміняли б свого міського очільника на голову Одеської ОДА. Принаймні такі розмови мені особисто доводилося чути неодноразово. Проте, найбільш жалюгідним у цій ситуації є те, що міські чиновники не гребують жодними цінностями (мимо того, що більшість декларують себе ревними греко-католиками), навіть Христовою Церквою, аби лише осягнути свої меркантильні цілі і відчути себе «богами» у місті. Але, цього не потрібно боятися, бо вже не одна система намагалася таким чином вплутати Церкву у свої темні плани, а закінчилося все це плачевно.

Додатковим припущенням того, що задекларованою сумою деякі міські чиновники хотіли зруйнувати авторитет УГКЦ у Львові, може бути той факт, що одним з варіантів представники Львівської міської влади пропонували передати ці злощасні 30 млн. грн. якійсь громадській організації, яка є пов’язана з Церквою. У випадку, коли б до центральної дати ювілею 29 липня вона б не реалізувала проекту, можна було б перекинути усю вину на церковних людей і звинуватити їх у відмиванні бюджетних коштів. А як можна легко зупинити весь процес реконструкції площі і спорудження пам’ятника, ми бачимо на власні очі. Дякувати Богу, що просвітив уми провідників Церкви і церковних організацій, які категорично відмовилися від такого «поцілунку Юди»! І тому тепер, саме Львівській міській владі прийдеться знаходити пояснення, чому пішло не так і які причини цього. Іншими словами, яма, яка була призначена для провідників УГКЦ, стала ямою, у яку впали самі затійники цього лукавого діла.

І насамкінець. Сьогодні офіційні інформаційні джерела Апостольської Столиці повідомили про визнання героїчности чеснот Митрополита Андрея Шептицького. Це дуже важливий крок вперед у напрямку його беатифікації, а опісля канонізації. Цей рік мені особисто показав ще більше святість цього велетня духа, справді Мойсея нашого Народу, оскільки він цього року відкрив багатьом із нас у Львові правду про наше місто. Вона виявилася страшенно не такою, на яку багато сподівалася. Проте, факт залишається фактом – на верх вийшла уся духовна гниль, а також і духовна праведність мешканців цього улюбленого мною міста. Переконаний, що ця правда є лікуючою, оскільки закликає недвозначно до переміни, до покаяння, до преображення. Вірю, що і за молитвами Слуги Божого Митрополита Андрея Господь пошле не тільки Львову, але усьому нашому Народові своє благословення, мир і щасливе майбутнє, що базуватиметься на євангельських цінностях!

А на доказ усього того, про що писав, публікую копії документів, на які покликався. Приємної і уважної лектури бажаю усім зацікавленим!