«Не біймося, віруймо й просімо Бога торкнутися кожного з нас», — Блаженніший Святослав у Білій Церкві

«Сьогодні великий привілей бути тут, між вами, в особливий час, у маленькій, хтось би сказав холодній церковці, але разом відчувати присутність між нами самого Христа, живого Бога. Ми всі переживає брак світла, тепла. Але ми бачимо, що наші страждання, болі Господь Бог може перетворити на щось, чого ми не очікуємо. Він може біль перетворити на відчуття великої Божої присутності, Його сили. Навіть смерть може перетворити на воскресіння», — зазначив Предстоятель.

«У цей день Господь Бог нам посилає своє слово. Кожного разу, коли ми чуємо читання Святого Євангелія у храмі, сам Бог до нас говорить. Так важливо мати відкриті серце і вухо, щоб почути те, що Бог хоче нам з вами у цих обставинах сказати. Лука нам описує історію, яка має певну внутрішню динаміку, по наростаючій. Кульмінацією цієї історії є слово про воскресіння. Бо сьогодні неділя, а кожна неділя є маленькою пасхою, коли ми святкуємо разом воскресіння нашого Господа і Спаса Ісуса Христа з мертвих», — звернув увагу вірних проповідник.

Відтак Глава Церкви переказав зміст уривку сьогоднішнього Євангелія про зцілення кровоточивої жінки та воскресіння доньки Яіра, звертаючи увагу на центральний жест — дотик, яким сьогодні зцілює і воскрешає Христос. На його переконання цей дотик є дуже важливим і багатозначним.

«Ми знаємо, що дотик до тіла іншої людини може бути різним. Ми розуміємо через чийсь дотик, що має на увазі той, хто нас торкає. Дитина так потребує дотику своєї мами, свого тата. Тоді, коли є найважче, вона шукає руки тата або мами, або дотику до обличчя. Тоді дитина розуміє, що вона в безпеці, що її люблять, що вона не покинута. У цьому дотику вона переживає досвід любові, досвід миру», — зазначив Отець і Глава Церкви.

«Як можна пережити дотик живого Бога?» — заохотив до роздумів архиєрей і поділився своїми. На його думку, торкнутися Бога чи радше дати можливість Богові торкнутися мене можна лише тоді, коли є віра.

«Віра — це відкриття людини до Бога, пошук за Його силою. Можна сказати, що Христос шукав серед натовпу бодай когось одного, кому можна було передати цілющу силу. Шукав когось одного чи одну, хто був би готовим прийняти дотик живого Бога», — підкреслив він.

«Дотик Божий дає можливість силі Божій вийти і вилитися на людину, зцілити її рани, а відтак дотиком до руки померлої дівчинки Христос вливає в неї цілющу силу Божої любові, яка воскрешає людину, повертає назад до життя. Він є наш мир. Він є наше зцілення. Він є наше життя і воскресіння», — ствердив Глава УГКЦ.

Відтак Блаженніший Святослав вказав на рани нашого народу, які, за його словами, ми так глибоко сьогодні носимо у своєму серці, зокрема біль розпачу і відчуття залишеності та покинутості.

«Ми сьогодні можемо сказати собі і цілому світові, що стійкість України, наша сила і наша перемога має ім’я. Мир за який ми боремося для нашої Батьківщини має ім’я. Це ім’я — Господь Бог наш Ісус Христос. Так сильно сьогодні звучать Христові слова: Не бійся, тільки віруй! Сьогодні Христос хоче нас торкнути, шукає тих, хто би вірив в Нього, щоби можна було передати Його власну силу. Навіть зараз, у цій Божественній Літургії Христос шукає тих, кого би торкнути своїм тілом і своєю кров’ю. Він шукає відкритих, віруючих сердець, які би могли перейняти, отримати його цілющу силу для того, щоб зцілити нашу внутрішню, не тільки тілесну, але й духовну кровотечу, якою є наш гріх», — запевнив Патріарх.

І додав: «Бо гріх — це кровотеча душі. Часом може і не дуже болить, але, коли кров витікає, людина помирає. Христос хоче торкнутися нашої душі і тіла, щоб зупинити наші внутрішні кровотечі і відновити нам повноту, цілісність нашого життя».

На завершення Отець і Глава УГКЦ, звертаючись до білоцерківської громади, сказав: «Мені так приємно сьогодні торкнутися нашої Білоцерківської громади, зраненої, зболеної. Це ціле щастя, що бодай тут на селекції маємо маленький храм. Отець Ігор так багато разів розповідав мені зі сльозами на очах про всі зусилля, які ми вже разом роками чинимо, щоб у місті Біла Церква знайшовся простір для віруючих людей. Як багато разів нам погрожували. У різний спосіб намагалися нам не дати жити у повноті нашої віри тут, на українській Білоцерківській землі. Тому наша громада так є зранена. Але там, де люди потребують Церкви, там вона постане».

Після Літургії Блаженніший Святослав відвідав місце будівництва храму УГКЦ на парафії Блаженної Княгині Ольги в Білій Церкві.