Обитель звільнених янголів: Гарнізонний храм святкує річницю відновлення

6 грудня, в День Збройних Сил України, річницю відкриття святкує Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла, одна з найбільших та найвідоміших культових споруд у Львові.

Храм, відомий у Львові також як костел єзуїтів – не просто сакральна пам’ятка, збудована у стилі раннього бароко на початку XVII ст. за взірцем римської святині Іль-Джезу (Il Gesù). За роки свого відродження він став найперше осередком капеланського служіння, популярним серед львів’ян як місце молитви, духовних зустрічей, сповіді та інших Таїнств, багатьох мистецьких заходів і благодійних проєктів. Але в часі повномасштабного вторгнення агресора чи не найзнаковішою рисою цього храму став простір молитви за військовослужбовців – і прощання з полеглими Героями. Тож роль цієї святині в духовному житті міста щонайкраще можна усвідомити саме в контексті Дня Збройних Сил України.

6 грудня 2022 року єпископ Курії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ Степан звершив разом зі священнослужителями храму Архиєрейську Божественну Літургію, присвячену молитві за Збройні Сили України і за всіх, хто долучився до відновлення храму. У слові проповіді Архиєрей згадав про історію відкриття святині, свідком якого він став сам як багатолітній настоятель (тоді ще о. Степан Сус).

У цьому контексті проповідник згадав і про духовний образ «тюрми для янголів», що легкої руки українського політолога і публіциста Віталія Портникова щонайкраще окреслив тодішній стан храму. Саме під враженнями відвідин у той час зачиненого храму, вівтарні янголи якого були ув’язнені між стелажами книг, журналіст написав статтю, а пізніше – однойменну збірку, яка стала поштовхом, «ще одним голосом ангелів храму про те, щоби храм звільнити з книг і відкрити його для молитви».

«Ми з вами попри книги, яких тут було дуже багато, стали учасниками справді великого чуда, великого Божого милосердя, Божої доброти. Перш за все ми з вами спільно виправили ті помилки, які зробили колись комуністи практично 76 років тому назад, зробивши з храму склад книжок», – зазначив владика Степан, нагадавши, що після передання храму у власність Курії Львівської Архиєпархії УГКЦ у нове книгосховище бібліотеки Стефаника зі стін храму було перевезено близько двох з половиною мільйонів книг – майже 144 машини книг і 30 машин стелажів.

За зачиненими дверима храму до 2011 року перебувала масштабна книгозбірня

Проте саме відкриття не вирішило питання, яке місце посяде святиня в сакральному житті міста: «Цей храм для нас перше став таким викликом, тому що в центрі Львова є багато храмів; ми не знали, хто буде ходити сюди до храму. І навіть журналісти часто питали нас: “А для чого у Львові ще один храм? Відкриймо храм як музей, щоби тут люди просто приходили на якісь виставки, концерти і таке інше». І ми справді не знали, що ж тут в тому храмі може бути, хто прийде сюди». Владика Степан пригадав перші богослуження – нечисельні, в незручних умовах, оскільки в храмі не було проведено ремонт. Втім поступово громада розрослася, розпочалася ґрунтовна реставрація, було сформовано наглядову раду Гарнізонного храму, яка контролювала процеси відновлення і формування структур святині.

Найважливішим посилом, на якому акцентував проповідник, є відновлення історичної ролі святині – присвячення її військовим. «В той час, коли Збройні сили реально нищили, ми цей храм приурочили саме їм, щоби наші воїни в той час, 11 років тому, відчували, що вони мають свій храм, своє місце молитви. І це справді було велике Боже провидіння і Божий знак для всіх нас». Владика зазначив, що храм навіть придбав найкращі військові стяги на честь українських військовослужбовців; і атмосфера храму стала простором єднання у молитві за спільну справу. «І сьогодні ми дивимося на життя храму справді як великий Божий дар. Кожен з нас розуміє, що ми тут переживаємо усе, що переживає наш народ. Ми тут молимося всі разом; сюди приходять різні конфесії – ми відкриті до всіх. Ми стараємося навіть в країні, де є багато Церков, тут бути разом, коли є похорон, коли є спільна молитва. Нас нічого не розділяє, тому що Господь для нас є один, спільний; і ми стараємося вже тут пробувати жити як одна велика спільнота».

Це, наголосив проповідник, найяскравіше проявилося саме тепер, коли ми всі усвідомили важливість наших оборонців. «Сьогодні в особливий спосіб цінуємо, відчуваємо, як це важливо – мати Збройні сили України та інші силові структури; як важливо мати прикордонників, повітряні сили. Коли ми з вами так дуже молилися за тих, які збивають ракети? Ми навіть не знали, що таке може бути. А сьогодні тішимося, що зі 70 ракет, які летіли до нас, 60 збито. А ці хлопці ж не з’явилися вчора – вони вже тоді, коли ми відкривали храм, сюди приходили, молилися, ми для них виготовили прапор; ми шанували їх, розуміли, що, можливо, вони в той час лише супроводжували літаки, які летіли над територією України, але сьогодні вони виконують свої обов’язки. Тому молімося за наші Збройні сили України, за тих, які сьогодні для нас є щитом, захистом, підтримкою».

На завершення владика зазначив, що цей храм відіграв – і продовжує відігравати – непересічну роль у духовному просторі Львова, став місцем, яке по-особливому єднає не лише військових, а й усіх львів’ян, і в якому промовляє Господь: «Дякуємо Богові за всі ці ласки, які отримали тут, у цьому храмі, за всіх тих, для кого цей храм став відновленням власних храмів, власних душ – бо тут багато-багато людей навернулося до Бога, багато охрестилося, багато справді відчули, що Бог у їхньому житті відіграє важливу роль. В Бога немає нічого неможливого. І ми сьогодні молимося за те, щоб Бог зробив ще багато чудес у нашому житті, у житті нашого народу».

До десятої річниці відновлення храму завершили реставрацію фресок Франциска Екштайна

6 грудня 2021 року Гарнізонний храм урочисто відсвяткував десятилітній ювілей відкриття Архиєрейською Божественною Літургією, яку звершили Архиєпископ і Митрополит Львівський УГКЦ Ігор і єпископ Курії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ Степан. До десятої річниці відновлення Гарнізонного храму також відкрили відновлені фрески авторства Франциска Екштайна у головній наві храму, реставрацію яких 7 років здійснювали 20 українських та польських реставраторів під керівництвом доктора Павла Болінського. Десятиліттю присвятили також книгу та ювілейну монету. 29 грудня 2021 року презентували 3D-макет Гарнізонного храму святих апостолів Петра й Павла скульптора Василя Одрехівського, який розмістили на площі навпроти храму.

6 грудня 2021 року Гарнізонний храм відсвяткував десятиліття відкриття

Нині храм Петра і Павла – неповторна святиня у духовному просторі Львова. Протягом цього року довершили реставрацію фасаду і розпочали віднову центрального вівтаря. Відновлення і розвиток цієї перлини архітектури триває, та найважливіше – це спільнота вірних, яку святиня щоденно гуртує у спільній молитві.

Підготувала Марія Цьомик