Офіційне повідомлення про статус військового капелана в УГКЦ

Ми, військові капелани УГКЦ, зібрані разом на ХІ Всеукраїнській конференції військових капеланів, яка відбувалася 11 – 15 грудня 2017 року у Києві, у відповідь на численні запити про статус і місію військового капелани, офіційно повідомляємо:

З початком бойових дій на східних теренах нашої держави українські військовослужбовці – молоді хлопці й дорослі чоловіки, покидаючи свої рідні домівки, вирушили на війну, щоб захистити територіальну цілісність своєї Батьківщини. Разом зі своїми вірними пішли і священнослужителі – парафіяльні священики та капелани, які ще до війни духовно опікувалися військовими під керівництвом Департаменту Патріаршої курії УГКЦ у справах душпастирства силових структур України (сьогодні – Департамент військового капеланства Патріаршої курії УГКЦ).

Тоді, у 2014 році, особливо гостро постала потреба присутності священиків у війську. Тож на запит держави Церква почала офіційно скеровувати священнослужителів у військові формування для душпастирського служіння українським військовослужбовцям. Вже у 2016 році було опрацьовано нормативно-правове поле для регулювання взаємодії Церкви і війська, що, зокрема, передбачало надання офіційного статусу військовому капеланству. Таким чином, військовий капелан став штатним працівником у військових формуваннях, навчальних та медичних закладах.

Варто зазначити, що капеланів – кандидатів на штатні посади у війську, обирає місцевий єпископ та скеровує їх до Департаменту військового капеланства Патріаршої курії УГКЦ. Керівництво Департаменту, взаємодіючи з військовим командуванням, працевлаштовує капелана в певну військову інституцію. Тож статусу військового капелана священнослужитель набуває після скерування Департаменту військового капеланства та отримання штатної посади у війську, безпосередньо здійснюючи в ньому капеланське служіння. На сьогодні скерування на капеланське служіння отримали 29 військових капеланів, з них 22 призначені на посади у військових інституціях за трудовим договором.

Важливо звернути увагу на той факт, що упродовж війни священики-волонтери об’єднювалися і створювали окремі спільноти для здійснення капеланського служіння військоволужбовцям. Це, наприклад, Міжконфесійний батальйон капеланів, ГО «Перший міжконфесійний батальйон капеланів», ГО капеланів «Військові капелани» тощо. Питання щодо таких організацій було винесено на розгляд Ради у справах душпастирської опіки при Міністерстві оборони України. У результаті обговорень рішення про існування таких об’єднань було визнано негативним. Ці угрупування не координують свою діяльність із відповідальними за військове капеланство представниками від своїх єпархій чи церков і не мають благословення від церковного уряду. Зокрема, згадуючи події, які відбувалися в м. Коломиї навколо храму Благовіщення Пресвятої Богородиці, підкреслюємо, що вони діялися з ініціативи громадськості, зацікавлених осіб і священнослужителів, що не підпорядковані Департаменту військового капеланства Патріаршої курії УГКЦ.

За час війни священнослужителі УГКЦ здійснили близько 650 ротацій у зону бойових дій. Отож просимо про особливу опіку, духовну та молитовну підтримку тих священиків, які перебували та перебувають з українськими військовими на території проведення антитерористичної операції, тих, які щиро та жертовно здійснюють капеланське служіння та реалізовують своє покликання бути військовим капеланом.

Владика Михаїл (Колтун)

Керівник Департаменту військового капеланства
Патріаршої курії Української Греко-Католицької Церкви