Папа Франциск: хто не живе, щоб служити, той не заслуговує на те, щоб жити

Площа Революції в Гавані, – одна з найбільших у світі – стала місцем першої Святої Меси, яку Вселенський Архиєрей відслужив на кубинській землі у неділю, 20 вересня 2015 року. Ця площа має велике символічне значення для Куби, адже вона була осередком недавньої історії та політичного життя. Серед площі Революції височить меморіал на честь Хосе Марті, кубинського журналіста й поета, що жив наприкінці ХІХ сторіччя. Богослуження супроводжував оркестр, що складався із ста музикантів та 200-голосий хор.

«Про що ви сперечалися дорогою?» – одного разу запитав Ісус Своїх апостолі. Навколо цього ж запитання із євангельського уривку, який був призначений на цей день, Папа Франциск побудував свою проповідь. На думку Святішого Отця це запитання Спаситель скеровує сьогодні до кожного із нас, дещо перефразовуючи: «Про що ви розмовляєте щоденно? Якими є ваші бажання?».

Як пригадав проповідник, апостоли нічого не відповіли Ісусові, адже дорогою вони дискутували про те, хто з них є найбільшим. Як колись, так і сьогодні, учні Христові дуже часто ведуть дискусії саме на цю тему, сперечаючись між собою, хто є найважливішим, хто є більшим. Спаситель не наполягає на відповіді, не вимагає, щоб вони відповіли, але це запитання їм назавжди запам’яталось та викарбувалось у серці.

«Хто є найважливішим?» – це запитання супроводжує нас протягом усього нашого життя і на нього ми мусимо дати відповідь у різних життєвих ситуаціях. І ми не можемо втекти від відповіді на нього. Як часто доводиться чути в колі сім’ї питання, звернене до дітей: «А кого ви любите більше, тата чи маму?» Це те ж саме, що запитати: «Хто є важливішим для вас?». Це запитання є лише звичайною грою для дітей, однак, історія людства позначена тим запитанням і відповіддю на нього.

Христос дуже чітко і просто допомагає людині знайти відповідь на це запитання: «Хто з вас хоче буди першим, нехай буде останнім і слугою усіх» (Мк. 9, 35). Апостоли сперечались про те, хто з них найбільший, хто з них займе керуючу посаду і буде звільнений від загальних норм, хто з них буде керувати іншими, хто буде упривілейованим. Але Господь руйнує всі логічні схеми Своїх учнів, вказуючи на те, що людина живе справжнім життям тоді, коли посвячується на служіння ближньому.

Запрошення до служіння представляє особливість, на яку ми повинні звернути увагу. Служити означає опікуватись слабшими, меншими, потребуючими у наших родинах та у наших суспільствах. Учитель запрошує Своїх учнів до служіння і любові, а любов виявляється в ділах та рішеннях, вона проявляється у наших конкретних вчинках. Ісус закликає кожного із Своїх послідовників до служіння бідним, потребуючим, беззахисним, відкиненим. «Бо бути християнином означає служити гідності наших братів та сестер, боротись за їхню гідність і жити задля їхньої гідності», – наголосив Папа Франциск, додаючи, що саме тому християнин покликаний відкласти свої особисті потреби, бажання панування над іншими.

Всі ми покликанні до служіння, до того, щоб допомагати одні одним, носити тягарі одні одних задля любові до наших ближніх, підсумував Вселенський Архиєрей. Служіння ближнім ніколи не повинно бути ідеологічним, адже воно проявляється у вчинках щодо конкретних осіб; служити – це поставити свого ближнього у центрі. А звертаючись до вірних на Кубі, Папа заохотив прийняти покликання до служіння як дар, щоб ми дбали про наших ближніх, що цього потребують. «Не забуваймо сьогоднішньої Доброї Новини: велич народу, нації, велич особи ґрунтується завжди на тому, як вона служить немочі своїх братів та сестер. У цьому знаходимо один із плодів правдивої людяності. Хто не живе, щоб служити, той не заслуговує на те, щоб жити», – закінчив проповідь Глава Католицької Церкви.

Під час Святої Меси Папа уділив Перше Святе Причастя кільком дітям, як знак надії для Церкви Куби.