Папа Франциск взяв участь в молитовному чуванні в наміренні Синоду Єпископів про сім’ю

Також і в так званій індивідуалістській культурі, «яка вироджує та вчиняє мимолітними» будь-які особові зв’язки, «в кожному, народженому від жінки» залишається живою потреба «стабільності, відчинених дверей, когось, з ким можна розділити творення життєвої історії». Цими словами Папа Франциск описав потребу сім’ї, промовляючи до учасників чування напередодні відкриття Синоду Єпископів, яке 4 жовтня 2014 р. ввечері організувала Італійська Єпископська Конференція.

«Спільність життя, яке приймають чоловік та дружина, їхня відкритість на дар життя, оберігання одне одного, зустріч та пам’ять між поколіннями, виховний супровід, передавання християнської віри дітям: завдяки всьому цьому сім’я завжди залишається неперевершеною школою людяності, незамінним вкладом у справедливе та солідарне суспільство», – сказав Святіший Отець.

Кілька пар на початку чування поділилися свідченнями про переживання різних ситуацій, про проблеми й труднощі, які покликані долати родини і ті, хто готуються до подружжя. Перед обличчям цих житейських контекстів, з нагоди початку синодального зібрання, названого ним «шляхом духовного й душпастирського розпізнавання», Наступник святого Петра заохотив всіх «шукати те, чого Господь сьогодні вимагає від Своєї Церкви», тобто, «відкрити вуха на биття цього часу, відчути аромат сучасних людей», так, щоби пройнятися їхніми «радощами, надіями, смутком і тривогами». Лише тоді, за словами Папи, «зможемо з вірогідністю передавати далі добру новину про родину».

Як зауважив Святіший Отець, у Євангелії знаходимо силу й лагідність, «здатні перемогти все, що є причиною нещастя і насильства». «У Євангелії, – сказав він, – існує спасіння, яке напоює найглибші потреби людини! Ми, як Церква, є знаком і засобом, живим і дієвим таїнством цього спасіння – плоду Божого милосердя і Його благодаті», – сказав він.

Папа закликав молитися за Синодальних Отців, просячи у Святого Духа «дару слухання» Божої волі й голосу народу, дару «щирого, відкритого та братерського обговорення, що допоможе з душпастирською відповідальністю прийняти запити, які несуть з собою ці епохальні зміни». Слід також просити «дару погляду», бо якщо дійсно бажаємо «перевірити свої кроки на ґрунті сучасних викликів», вирішальною умовою є «зберегти погляд, зосереджений на Христі Ісусі, перебувати у спогляданні й адорації Його обличчя». На думку Святішого Отця, якщо наслідувати Ісусів спосіб мислення, життя та творення взаємин, то не виникне труднощів у тому, «щоб перекласти синодальні напрацювання у вказівки й програми для душпастирства».

«Наше слухання і наша дискусія про сім’ю, стануть провидінною нагодою для оновлення Церкви і суспільства за прикладом святого Франциска. У радості Євангелія віднайдемо ритм примиреної та милосердної Церкви, бідної та приятельки бідних, Церкви, здатної з терпеливістю і любов’ю перемогти скорботи і труднощі, які походять ззовні та зсередини», – підсумував Папа, побажавши подиху «вітру П’ятидесятниці» над синодальними працями, Церквою та людством, щоби розв’язати вузли, які стають на перешкоді зустрічі між особами, зцілити кровоточиві рани і наново запалити надію.