Папа: гріх паралізує страхом та не дозволяє зростати у пам’яті та надії

Господь звільняє нас від гріха, який паралізує нас як християн: від малодушності, страху перед усім, що забирає пам’ять, надію, мужність і терпеливість. На цьому наголосив Папа Франциск у проповіді під час ранкової Святої Меси, яку він очолив у ватиканській резиденції «Дім Святої Марти» у п’ятницю, 27 січня 2017 р.

Зупиняючись думками над уривком із Послання до Євреїв, в якому святий Павло закликає своїх адресатів жити своїм християнським життям, опираючись на три пункти: минуле, теперішнє та майбутнє. Зокрема, автор закликав пам’ятати минуле, адже «християнське життя не розпочинається сьогодні: сьогодні воно триває далі». Пам’ятати – це пригадувати все те добре, але також і те менш добре, та покласти всю цю свою історію перед Господом Богом, нічого не приховуючи. Святіший Отець заохотив пригадати дні ентузіазму, пориву нашої віри, ті моменти, коли ми розпочали жити вірою, наші перші випробування та труднощі… На переконання проповідника, не можна зрозуміти, а навіть жити християнським життям, як також і щоденним духовним життям, без тієї пам’яті. Пам’ять про спасіння, яке довершив Господь у моєму житті, спогади про те, як Всевишній визволив мене із моїх духовних проблем та труднощів. Пам’ять – це Божа благодать, яку потрібно просити, що не забути Його присутності в своєму житті. «Християнин – це людина пам’яті», – підсумував Святіший Отець.

Автор біблійного уривку з Послання до Євреїв звертає нашу увагу також і на те, що ми перебуваємо в очікуванні зустрічі з Господом Богом, тобто дивимось у майбутнє з надією. Так, як не можна жити християнським життям без пам’яті про минуле, так не можна бути християнином без того, щоб дивитись у майбутнє з надією на зустріч з Господом. Життя, за словами апостола Павла, – це лише мить, яка швидко проходить. Молода людина вважає, що має перед собою ще багато часу, однак, пізніше, щоразу частіше з наших уст звучать слова: «Як швидко минає час». Ще недавно ми когось знали як маленького хлопчина чи дівчинку, а сьогодні ця особа вже вступає у подружній стан. Тому, підсумовуючи, Єпископ Риму підкреслив, що надія на зустріч з Господом Ісусом – це життя у напруженні, між пам’яттю та сподіваннями, між минулим та майбутнім.

Третім аспектом, на який наголосив Глава Католицької Церкви, опираючись на прочитаному уривкові з Послання апостола Павла до Євреїв, було жити теперішнє життя, яке часто є важким та сумним, мужньо та терпеливо, у щирості, без сорому, несучи тягарі щоденних клопотів. Усі ми грішники, але це не повинно нас знеохочувати, щоб мужньо та терпеливо прямувати вперед, духовно зростати.

На закінчення Папа Франциск закликав прислухатись до слів святого апостола Павла, який заохочує не піддаватись злу, не чинити гріха, який не дозволяє нам пам’ятати минулого та надіятись, бути мужніми і терпеливими. На переконання проповідника, гріх не дозволяє людині прямувати вперед, паралізує страхом, натомість, Спаситель каже: «Не бійтесь!» Святіший Отець закликав бути розважними і пам’ятати, що малодушність, страх перед усім, є гріхом проти пам’яті, мужності, терпеливості та надії. «Нехай же Господь допоможе нам зростати у пам’яті, зростати у надії, нехай кожного дня дає нам мужність та терпеливість і визволить нас від малодушності та страху перед усім», – мовив проповідник на закінчення.