Папа: накопичування багатства для себе самих є коренем воєн, руйнування сімей, втрати гідності

Накопичування багатства для себе самих є коренем воєн, руйнування сімей, втрати гідності. Натомість «щоденною боротьбою» є адміністрування матеріальних благ для спільного добра. На це звернув увагу Папа Франциск у п’ятницю, 19 червня 2015 року, у проповіді під час ранкової Служби Божої каплиці «Дому Святої Марти».

Вселенський Архиєрей пригадав, що багатство не є нерухомим: воно має тенденцію зростати, збільшуватись, рухатись, зайняти місце у житті та серці людини. І якщо спонукою для людини є накопичення дібр, тоді це багатство з часом заполонить її серце, а згодом і повністю знищить. Натомість, те, що рятує серце людини – це вживання багатства, яке особа посідає, «для спільного добра».

Натхненням для цієї проповіді став євангельський уривок із Служби Божої, де Ісус навчав Свої учнів: «Де є твій скарб, там буде і твоє серце». Цими словами Спаситель повчав Своїх послідовників не накопичувати матеріальні добра для себе, на землі, де міль та хробаки нищать та злодії можуть викрасти, але збирати, радше, собі скарби на небі. Папа зауважив, що часто накопичення багатства є спричинене бажанням впевненості у завтрашньому дні, проте, коли воно обмежується збиранням багатства виключно для себе, то існує великий ризик стати в’язнем цих матеріальних статків. Єпископ Риму також наголосив на тому, що багатство не дає людині впевненості назавжди.

Одним із важливих негативних наслідків егоїстичного накопичення багатства є руйнування сім’ї. Скільки ж сьогодні маємо зруйнованих сімей з причини неправильного ставлення до матеріальних благ?! Також і війни у своїй основі часто мають ту ж саму причину – бажання збагачення, жадібність влади… «Бережіть себе від усякої жадібності», – закликав Святіший Отець, додаючи, що вона має властивість завжди просуватись вперед, руйнуючи людину. Спершу це викличе марнославство, потім відчуття надмірної важливості власної особи та відчуття влади над іншими, а на закінчення призведе до гордості. А гордість – це корінь усіх інших людських вад та гріхів.

Роздумуючи далі, Папа зазначив, що накопичування матеріального добра є властивим людській природі, а панування над світом є місією, яку сам Господь дав людині при створенні світу. Адміністрування матеріальних дібр на землі повинно бути таким, щоб через нього ми збирали собі скарби на небі. Тому, накопичення земного багатства не повинно мати за ціль збагачення однієї людини, але бути для спільного добра. Проповідник наголосив, що нелегко бути чесним адміністратором, адже завжди є спокуса пожадливості та бажання стати «важливим». Отож, необхідно пам’ятати про ближніх, пам’ятати про те, що мої матеріальні блага є для служіння іншим і що нічого із того, що маю, я не зможу забрати із собою. Але, якщо користуватись багатством, яким обдарував Господь, для спільного добра, то, таким чином, людина освячується.

На закінчення Папа Франциск заохотив щодня запитувати себе: «А де є моє серце? У багатстві чи в його адміністрування для добра інших, для спільного блага?» Це не просте завдання. Багато осіб заспокоюють своє сумління милостинею і діляться з ближніми лише тим, що їм залишається як надмірне. Але це неправильна поведінка: слід залишити собі те, що залишається, натомість у служінні іншим слід дати усе.