Папа: Праця вчителя – прекрасна, шкода, що погано оплачувана

«Дорогі колеги, дозвольте мені звертатися до вас саме так, тому що я також був вчителем, як і ви, і зберігаю приємні спогади про ті дні, проведені з учнями у класі», – цими словами Папа Франциск розпочав своє слово, приймаючи у суботу, 14 березня 2015 р., Італійську Католицьку Спілку Вчителів, Вихователів та Форматорів. «Навчати, це прекрасна праця. Шкода, що вчительська праця погано оплачувана» – сказав він, посилаючись, зокрема, на досвід своєї батьківщини, де вчителі, щоб мати менш-більш гідний заробіток, змушені працювати у дві зміни. «Це погано оплачувана праця, але прекрасна, тому що дає змогу день-за-днем спостерігати зростання осіб, ввірених нашій опіці», – додав Святіший Отець.

Наступник святого Петра зауважив, що навчати – це серйозна відповідальність, яку може взяти на себе «лише зріла та врівноважена особистість». Такий обов’язок «може вселяти страх», але потрібно пам’ятати, що «жоден вчитель ніколи не самотній», поділяючи працю з освітньою спільнотою, до якої належить.

Ця зустріч проводилася з нагоди 70-річчя асоціації, що, за словами Папи, є нагодою для святкування і для підбиття підсумків. Від часів заснування ще під час війни, також і католицькі вчителі зробили вагомий вклад у зростання країни та реформування освіти, але насамперед – у виховання поколінь. «Протягом сімдесяти років, – сказав Єпископ Риму, – Італія змінилася, школа змінилася, але завжди існують вчителі, готові заанґажуватися у свою професію з тими ентузіазмом і готовністю, які нам дарує віра в Господа Бога».

Говорячи про завдання католицького об’єднання освітян, Святіший Отець вказав на необхідність «мотивувати правильну концепцію школи». Адже школа повинна включати не лише якісну освіту, але також людські стосунки. І обов’язком «доброго вчителя, тим більше, вчителя-християнина» є із ще більшою відкритістю любити «найважчих, найслабших і найобділеніших» учнів. «Ісус сказав би: якщо любите тих, які вчаться, які добре виховані, то яка ваша заслуга? Адже існують і такі, через яких втрачається терпеливість, але саме таких ми повинні якнайбільше любити!», – наголосив Наступник святого Петра.

Далі Папа вказав на те, що коли об’єднання католицьких вчителів бажає засвідчити своє спрямування, то воно покликане «анґажуватися у периферії школи». У суспільстві, в якому існують труднощі із пошуком орієнтирів, «необхідно, щоби молодь могла віднайти у школі позитивні орієнтири». А це можливо тоді, коли «існують вчителі, здатні надавати сенс школі, навчанню, культурі, не применшуючи все лише до передавання технічних знань, але наголошуючи на будуванні виховних взаємин з кожним учнем, який повинен почуватися прийнятим і любленим, таким, як є, зі своїми обмеженнями та потенціалами».

Згадавши про свідчення християнських великих вихователів, як от святий Іван Боско, Святіший Отець наголосив на потребі «вірогідних вихователів, свідків зрілої та повноцінної людяності». Важливим є також поглиблювати свої здібності, підвищувати кваліфікацію, але не забувати, що «навчання – не лише праця, навчання – це взаємини, в яких кожен вчитель повинен почуватися цілком включений як особа».