Папа: Проща – це особистий досвід, а не «масова духовність»

Паломництво до святих місць – один із найкрасномовніших способів вираження віри Божого люду, який «виявляє побожність поколінь людей, які повірили у простоті й довірилися заступництву Пречистої Діви та святих», – з цієї думки Папа Франциск розпочав своє слово, звернене до учасників Міжнародної зустрічі паломницьких центрів, парохів, настоятелів та працівників санктуаріїв, зустрічаючись з ними у четвер, 21 січня 2016 року.

Особи, які здійснюють служіння у паломницькому секторі, зібралися у Римі на свою прощу з нагоди Святого Року Милосердя, завершальним моментом якої стала зустріч зі Святішим Отцем. Ювілей осіб, задіяних у паломницькій сфері, був поєднаний з міжнародним конгресом, під час якого 3000 представників відпустових місць та організаторів прощ поділилися досвідом та обговорили актуальні виклики. Україну представляли паломницькі центри «Рафаїл» та «Святого Христофора» з міста Львова.

Говорячи про значення паломництв, Папа зазначив, що це вираження «народної побожності» є «справжньою формою євангелізації, яку слід завжди підтримувати та цінувати, не применшуючи її важливості», адже у санктуаріях вірні «переживають свою глибоку духовність, ту побожність, яка протягом сторіч формувала віру простими, але дуже значущими побожними практиками».

За словами Глави Католицької Церкви, було би помилковим вважати, що той, хто бере участь у прощі, «переживає не особисту, але, так би мовити, масову духовність». «У дійсності, – сказав він, – кожен несе з собою власну історію, свою віру, проблиски світла й тіні свого життя. Кожен несе у своєму серці спеціальне бажання та особливу молитву. Той, хто входить до санктуарію, відразу відчуває, що перебуває в своєму домі, де його приймають, розуміють та підтримують».

Саме тому «ключовим словом», яке Святіший Отець підкреслив під час зустрічі з представниками паломницької сфери, є «прийняття». Адже практично все залежить від того, яким буде прийняття паломників. Папа пригадав, що на сторінках Євангелій бачимо, як Ісус приймає людей, що приходили до нього, і навіть сказав: «Хто приймає вас, той мене приймає, а хто приймає мене, той приймає Того, Хто мене послав».

«Паломник, який приходить до санктуарію, часто є втомленим, голодним, спраглим… І дуже часто цей зовнішній стан є відображенням внутрішнього», – вів далі Наступник святого Петра, додаючи, що така особа потребує належного прийняття як з матеріальної точки зору, так і на духовному рівні, щоби переступаючи поріг відпустового місця вона почувалася, як у родині, як у своєму домі, де її чекають. «Хто б це не був, молодий чи старий, багатий чи бідний, хворий і змучений, чи просто турист, спонукуваний цікавістю, кожен нехай зможе знайти належне прийняття, тому що кожен має серце, яке шукає Бога, навіть не завжди це повністю усвідомлюючи», – наголосив Святіший Отець.

На завершення Папа згадав про тих, які здійснюють «дуже особливе прийняття», тобто, служителів Святої Тайни Примирення. «Санктуарій – це дім прощення, де кожен зустрічається з ніжністю Небесного Отця, Який має милосердя до всіх без винятку. Той, хто приступає до сповідальниці, чинить це, бо розкаявся за свій гріх, відчуває потребу туди приступити. Він ясно відчуває, що Бог його не засуджує, але приймає та обіймає як батько блудного сина, щоби повернути йому синівську гідність», – підкреслив Святіший Отець, наголошуючи, що священики, які сповідають у таких місцях «повинні мати серця, пронизані милосердям».