Папа: Радість, молитва і вдячність, щоб по-справжньому пережити Різдво

«Завжди радійте, невпинно моліться, за все дякуйте», – ці три заохочення, вміщені святим Павлом у першому Посланні до Солунян стали темою роздумів Папи Франциска, виголошених перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 17 грудня 2017 року.

«Попередніми неділями літургія підкреслювала, що означає прийняти наставлення пильності і що конкретно означає готувати Господню дорогу. В цю третю неділю Адвенту, звану “неділею радості”, літургія запрошує нас збагнути, з яким духом все це відбувається, тобто, з радістю. Святий Павло запрошує нас приготовляти Господній прихід, прийнявши три наставлення. Зверніть увагу: три наставлення. Перше – постійна радість, друге – витривала молитва, третє – невпинна вдячність», – сказав Наступник святого Петра, зупиняючись далі на кожному з них.

Завжди радіти, за його словами, означає «перебувати в радості» також і тоді, «коли справи не йдуть згідно з нашими прагненнями». Адже існує ота «глибока радість, якою є мир». Тривоги, труднощі й страждання присутні в житті кожного з нас, а дійсність здається «негостинною та суворою», схожою до пустелі, «в якій лунав голос Івана Предтечі». Однак, саме Предтеча пригадує нам, що «наша радість ґрунтується на впевненості в тому, що ця пустеля є населеною»: «Серед вас є той, кого ви не знаєте», – казав Христитель слухачам.

«Мова йде про Ісуса, посланого Отцем, що приходить, як підкреслює Ісая, “принести благу вість убогим, лікувати скрушених серцем, проголосити невільникам свободу, ув’язненим відкрити очі, проголосити рік Господнього благовоління”. Ці слова, які Ісус повторить під час проповіді в назаретській синагозі, пояснюють, що Його місія у світі полягає у визволенні від гріха та від особистих та соціальних поневолень, спричинених ним. Він прийшов на землю, щоб повернути людям гідність та свободу Божих дітей, яку лише Він може надати, і разом з ним дарувати радість», – наголосив Святіший Отець.

Переходячи до наступного аспекту, яким є витривалість у молитві, Папа зазначив, що завдяки молитві ми входимо «в постійні взаємини з Богом», що є «джерелом справжньої радості». «Радість християнина, – пояснив він, – неможливо купити, вона не купується, а походить з віри та із зустрічі з Ісусом Христом, причиною нашого щастя. Наскільки більше ми є вкоріненими в Христі, наскільки близько ми є до Ісуса, настільки більше віднаходимо внутрішній спокій, навіть серед щоденних суперечностей. Ось чому християнин, зустрівши Ісуса, не може бути пророком нещастя, але повинен бути свідком та вісником радості».

Врешті, святий Павло заохочує неустанно за все дякувати, тобто, до «вдячної любові до Господа Бога», Який є «дуже великодушним з нами, а ми запрошені завжди визнавати Його добродійства, Його милосердну любов, терпеливість і доброту», – сказав Святіший Отець.

«Радість, молитва і вдячність – це три наставлення, які приготовляють нас до автентичного переживання Різдва», – наголосив Папа, запросивши всіх присутніх вголос повторити ці три слова: радість, молитва та вдячність. «Під час цього останнього етапу Адвенту, – підсумував він, – ввіряймося материнському заступництву Пречистої Діви Марії. Вона є “причиною нашої радості” не лише тому, що породила Ісуса, але й тому, що постійно спрямовує нас до Нього».

Після проказування молитви «Ангел Господній» паломники заспівали Папі вітальну пісню з нагоди його 81-річчя. Далі Святіший Отець зазначив, що приєднується до заклику єпископів Нігерії про звільнення сестер Згромадження Євхаристійного Ісусового Серця, викрадених місяць тому з їхнього монастиря. «Наполегливо молюся за них та за всіх інших людей, які переживають схожу болісну ситуацію: нехай же вони зможуть з нагоди Різдва нарешті повернутися до своїх домівок», – побажав він, запросивши присутніх на площі спільно проказати «Радуйся, Маріє…» в цьому наміренні.