Папа: Що таке справжня свобода?

Про три приклади свободи говорив Папа Франциск у проповіді під час ранішньої Святої Меси у резиденції «Дім Святої Марти» у Ватикані у п’ятницю, 13 квітня 2018 р., вказуючи на поведінку фарисея Гамалиїла, апостолів Івана і Петра та самого Ісуса Христа. Проповідник наголосив, що справжня свобода означає зробити місце для Бога у нашому житті та навіть у терпіннях слідувати за Ним з радістю.

Літургійні читання, над якими Церква пропонує задуматись цього дня, ставить перед нами приклади свободи, а ми вільні, щоб діяти, як фарисей Гамалиїл, роблячи місце для Бога у нашому житті, і як апостоли Петро та Іван, наслідуючи Господа у радості навіть у скрутних життєвих ситуація. І при цьому слід себе запитати: «А чи я є вільним чи, може, невільником своїх амбіцій, багатства, моди? Чи ми, бува, не вигукуємо «свободи!», а самі перебуваємо у рабстві всіх цих речей? Святіший Отець зазначив, що свобода, про яку ми говоримо у цей пасхальних час, – це свобода дітей, яку ми втратили та яку нам повернув Христос Своїми стражданнями, смертю та воскресінням.

Спершу Папа вказав на фарисея Гамалиїла, законовчителя, який, як дізнаємось з книги Діянь Апостолів, переконав синедріон відпустити Івана та Петра, що перебували у в’язниці за те, що зцілили паралітика. За словами проповідника, Гамалиїл є вільною людиною, що тверезо думає і не боїться змін часу. Він дає Богові місце у своєму житті, щоб Господь міг діяти у часі. Вільна людина відзначається також терпеливістю. Гамалиїл не був християнином, а фарисеєм, але зумів побачити в Ісусі Христі Спасителя. Тому, не боїться запропонувати звільнити Ісусових учнів з в’язниці і йому вдається довести цю справу до успіху. Також і Пилат мислив тверезо, адже усвідомлював, що Ісус був невинним, але не зумів розв’язати проблеми, бо не був вільним, а, навпаки, невільником бажання підвищення, йому бракувало сміливості свободи, він був поневолений кар’єризмом, амбіціями та бажанням успіху.

Як другий приклад свободи Папа вказав на апостолів Петра та Івана, які зцілили паралітика, за що мусіли стати перед тогочасним судом синедріону, який, незважаючи на їхню невинність, наказує їх бичувати. Невинно покарані, але щасливі, що змогли зазнати терпінь за Господа Ісуса. «Такою є радість наслідування Ісуса, – наголосив Єпископ Риму. – Це інша свобода, більша, ширша, більш християнська». Петро міг звернутись із позовом проти синедріону та вимагати відшкодування, але радів, як й апостол Іван, що міг страждати за Христа. Можливо він пригадав слова Ісуса: «Блаженні ви, коли вас зневажатимуть, переслідуватимуть за Моє ім’я. Ви блаженні». Вони були вільними у терпінні! Таким повинно бути наставлення християнина: «Господи, Ти мені дав усе, Ти страждав за мене. Що я можу зробити для Тебе? Візьми, о Господи, моє життя, мій розум, моє серце, все є Твоїм». Такою є свобода тих, які закохані в Ісуса Христа.

Третім прикладом свободи є сам Спаситель, Який у сьогоднішньому біблійному уривку робить чудо помноження хлібів та риби для народу. Після такого вчинку народ у піднесенні хотів зробити Його царем. Але Учитель відходить, віддаляється на гору для молитви. Він віддаляється від тріумфалізму. Він вільний. Як у пустелі відганяє від Себе спокуси сатани, так і тепер Його свобода йде за волею Небесного Отця. І ця свобода веде Його далі, вперед, на хрест, щоб повернути нам нашу втрачену свободу Божих дітей.