Папа: щоб зустріти Христа, потрібно слідувати за Ним та бути готовим ризикнути

Щоб слідувати за Ісусом, потрібно прямувати, тобто бути в русі, а не залишатись непорушними із «засидженою душею». Про це говорив Глава Католицької Церкви під час Служби Божої в каплиці «Дому Святої Марти» у Ватикані у п’ятницю, 13 січня 2017 р. До цих роздумів Папу спонукав прочитаний під час богослужіння євангельський уривок, де розповідалось про паралітика, якого принесли до Ісуса і через натовп не могли доступитись, тому розібрали дах будинку, в якому проповідував Учитель, та спустили хворого, поклавши перед Спасителем.

Проповідник наголосив, що народ слідував за Христом з різних причин: хтось йшов за Спасителем, маючи якісь свої особисті інтереси, а інші, – шукаючи слова потіхи та підтримки. На переконання Святішого Отця, не зважаючи на те, що часто намір людини слідувати за Господом не є цілковито досконалим, однак, дуже важливо слідувати, тобто йти за Христом. Як навчає нас євангельський уривок, люди найчастіше йшли за Ісусом, бо бачили у Ньому Того, Хто має владу, адже те, що Він чинив, зокрема, повертаючи здоров’я недужим, свідчило про Його силу і владу.

Так, іноді, Спаситель докоряв тим, які слідували за Ним, мовляв, вони роблять це з причини власного зиску, бо ж Він міг не лише оздоровити, але й помножити їжу та інше. Однак, зауважмо, що незважаючи на ті недосконалі людські мотиви, Месія завжди дозволяв, щоб за Ним ішли, адже Він добре знав, що кожен із нас є грішником. На переконання Вселенського Архиєрея, більшою проблемою були не ті, які йшли за Ісусом, маючи недосконалу мотивацію, шукаючи зиск, але ті, які залишались непорушними, які взагалі не ходили за Спасителем.

Зазвичай, ті які, які залишаються сидіти «на балконі» власного життя, як спостерігачі, що не бажають ризикнути, є дуже компетентними у критиці, адже вони дивляться на тих людей, які слідують за Господом і вправно їх оцінюють. Папа зазначив, що схоже трапляється також і з нами: бачачи побожність простих людей, нас опановує клерикалізм, який завдає великої шкоди Церкві.

Проте, є й інші «непорушні» у житті, схожі на того бідного чоловіка, позбавленого надії, якого хвороба прикувала до ліжка на 38 років. Він не мав надії, він не йшов за Ісусом. Щоб зустріти Ісуса не можна втрачати надію, слід ризикнути. Ось ці друзі паралітика, які спустили хворого на ношах з даху, вони не побоялись заризикувати, адже власникові будинку такий жест, мабуть, не дуже сподобався і він міг подати на них до суду, щоб відшкодували збитки. Вони ризикнули, бо хотіли прийти до Ісуса.

А хвора на кровотечу жінка, яку мучила недуга протягом 18 років, хіба не ризикувала, коли насмілилась тайкома доторкнутись до Учителя?! Вона прагнула оздоровитись, зблизитись до Христа, тому не побоялась і пішла на ризик. Папа теж подав у приклад жінку хананейку, яка наважалась на сміливий вчинок, задля того, щоб зустріти Ісуса. «Ех, жінки більше ризикують ніж чоловіки. Це правда: вони сміливіші! І мусило це визнати», – наголосив Вселенський Архиєрей.

Слідувати за Ісусом не є легко, адже іноді потрібно виставити себе на сміх, однак, лише таким чином, тобто, будучи готовими на ризик, можемо знайти те, що насправді є цінним і почути слова: «Прощаються тобі твої гріхи». Всі ми усвідомлюємо нашу гріховність, тому й слідуємо за Ісусом, тому й ризикуємо, бажаючи, щоб Він оздоровив нашу душу, нас простив. Тому Глава Католицької Церкви закликав кожного застановитись і запитати себе самого: «А я ризикую чи прямую за Христом завжди згідно із правилами страхової компанії?» Довіритись Спасителеві, ризикуючи, – це і є вірою у Нього. Тому не потрібно боятись, що іноді можемо здаватись іншим диваками, не потрібно боятись ризикнути, вийти, відчинити свою душу, щоб зустріти Господа Ісуса.