Парафії Архикатедрального собору Тернополя – 25 років

2 грудня на свято Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці відбулася Архиєрейська Божественна Літургія з нагоди храмового празника тернопільської Архикатедри та 25-ї річниці виходу УГКЦ з підпілля [фоторепортаж 32 світлини].

Молитву очолили 5 архиєреїв УГКЦ: архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Василій Семенюк, архиєпископ і митрополит Львівський Ігор Возьняк, екзарх Луцький кир Йосафат Говера, єпарх Коломийсько-Чернівецький Василій Івасюк та з часів блаженного Теодора Ромжі перший закарпатець рукоположений в Ужгороді єпископ-помічник Мукачівський Ніл Лущак.

Високодостойні гості, представники влади та сотні тернополян вітали цього дня архиєпископа Василія із подвійним ювілеєм: 40-літтям священичих свячень та 10-тилліттям єпископської хіротонії.

З пастирським словом до вірних звернувся владика Василій Івасюк. Архиєрей говорив про покликання Пресвятої Богородиці бути Матір’ю людського роду: «Найкраще зрозумів велике покликання Божої Матері наш український народ. Бо вже від самого початку існування християнської України, наша земля і люди були віддані під опіку Матері Божої. Тому, знаючи про Її безмежну любов до нас, прибігаємо до Неї передусім у час недолі, горя і біди».

«Не думаймо, що Вона гнівається за те, що ми Їй докучаємо нашими молитвами й постійними просьбами. Не думаймо про Неї, як про якусь недосяжну Царицю, яка зайнята своїми власними справами й немає часу для нас, земних людей, що так низько стоять у порівнянні з Нею. Думаймо про Неї краще, – як про нашу люблячу, рідну Маму, яка не пожаліла заради нас віддати свого єдиного Сина. Марія у нічому нам не відмовляє і це виразно бачимо на горі Голгофі під хрестом, на якому висить Її єдина, улюблена дитина. Вона в тій Дитині бачить не тільки своє улюблене Дитя, свого Бога, але й свою кінцеву мету. Тому просіть у Богородиці все, що нам необхідне, а передусім спасіння безсмертної душі та миру в Україні».

Єпарх Коломийсько-Чернівецький окремо відзначив важливі етапи життя та досягнення митрополита Василія. Дякував за свідчення віри у часи підпілля УГКЦ, невтомну працю для розбудови УГКЦ на Тернопільщині та Хмельниччині, виховання цілої генерації духовенства, які працюють для люду Божого.

Митрополит Василій поділився з вірними спогадами 25-тилітньої давності, коли теперішній митрополит Львіський Ігор Возьняк разом із греко-католиками Тернополя боролися за те, щоб Архикатедру було передано УГКЦ.

Відтак архиєпископ Ігор Возьняк зачитав грамоту від імені Блаженнішого Святослава, Глави УГКЦ, у якій він привітав високопреосвященного Василія з ювілеями, а парафіян Собору – з храмовим святом.