Переслідування християн у Китаї посилюються

Азійський портал UCA News вчора опублікував статтю, в якій документується подальше, дедалі серйозніше порушення релігійної свободи в Китаї, і запитується, чому Апостольська столиця мовчить, не реагуючи на постійні порушення китайсько-ватиканської угоди.

На початку цього року китайська влада посилила репресії проти «незареєстрованих» християн по всій країні. Це включало систематичні поліцейські рейди на місця зібрань, арешти та обмеження громадських прав.

Затримання Лі Інцяна

Минулого тижня Лі Інцяна, лідера однієї з найвідоміших незареєстрованих протестантських церков у Китаї, Церкви Завіту Раннього Дощу (у назві посилання на Ос. 6,3 та Як. 5,7) у провінції Сичуань, поліція забрала з його дому в Деяні разом із дружиною та п’ятьма іншими церковними лідерами. Вони залишаються під вартою, хоча конкретних звинувачень їм не висунуто. Комітет Конгресу США з питань Китаю вказує, що їх заарештували, оскільки вони відмовилися «підкоритися» режиму Комуністичної партії Китаю (КПК). Нещодавно запроваджені обмеження тепер криміналізують не лише фізичні зібрання, а й несанкціоновані онлайн-богослужіння та молитви.

Сплюндрована церква в Яяні

Двома днями раніше, 4 січня, церква в місті Яян поблизу Веньчжоу в провінції Чжецзян знову зазнала нападу, її оточили спецпідрозділи поліції та огородили територію. Було залучено обладнання, включаючи крани та бульдозери. Минулого тижня церкву відвідали два репортери Agence France-Presse та підтвердили, що хрест на вершині вежі був знесений.

Церква Яян, центральне місце богослужінь для мережі з 12 незалежних домашніх церков у цьому районі, раніше була об’єктом поліцейської операції у грудні 2025 року, коли понад 1000 поліцейських, включаючи спецпідрозділи поліції та пожежників, оточили та штурмували будівлю церкви.

Кілька сотень вірних, які перебували всередині церкви, затримали, хоча згодом їх відпустили після перевірки особистих даних. Проте щонайменше 20 осіб залишаються під вартою.

Поліція викликала двох місцевих церковних лідерів, Лінь Енсі та Лінь Еньчжао, назвавши їх «головними підозрюваними в діяльності злочинної організації» та звинувативши у «розпалюванні сварок та нагнітанні напруженості». Раніше вони публічно виступали проти примусового встановлення національного прапора Китаю біля входу до церкви. Обох чоловіків було затримано.

Придушення «несанкціонованих» церков та громад

Придушення церков «Ранній дощ» та «Яян» відбулося після арешту в жовтні минулого року старших членів Церкви Сіон, ще однієї великої несанкціонованої християнської мережі по всьому Китаю. Щонайменше 18 членів Церкви Сіон, включаючи її засновника, пастора Езру Цзінь Мінгрі, залишаються у в’язниці.

У 2018 році засновника Церкви «Ранній дощ», пастора Ван І, відомого правозахисника й адвоката, заарештовали разом зі 100 інших членів його церкви, а наступного року його засудили до дев’яти років позбавлення волі за «підбурювання до підриву державної влади».

У вересні минулого року Китай запровадив нові правила, що забороняють незареєстрованим релігійним організаціям поширювати проповіді онлайн. Того ж місяця Сі Цзіньпін головував на зустрічі високопоставлених членів Політбюро Комуністичної партії Китаю (КПК), рисвяченій просуванню його кампанії із «сінізації релігії».

До слова, згідно з КПК, сінізація не означає інкультурацію, тобто адаптацію релігії до китайського культурного контексту, а радше політичний примус до повної лояльності до Партії та її ідеології. Поділ християн на «зареєстрованих» та «незареєстрованих» відбувається за критерієм лояльності.

Протягом останнього десятиліття кампанія проти тих, хто не виявив лояльності до влади, включала знищення тисяч християнських хрестів, примушування церков вивішувати портрети Сі та інших лідерів, а також пропагандистські банери КПК, встановлювати біля вівтаря камери спостереження для запису вірних, заборону співпраці між іноземними проповідниками і місіонерами та китайськими церквами, а також заборону на в’їзд для осіб, які не досягли 18 років.

Гонконг: тут також «сінізація» релігії

У Гонконзі, хоча свобода віросповідання теоретично менш обмежена, ніж у материковому Китаї, зусилля щодо просування кампанії «сінізації» прискорилися. Християни різних конфесій нещодавно зібралися на кількох конференціях, присвячених цьому питанню. Зокрема, було відзначено зростаюче явище самоцензури серед душпастирів — вони намагаються уникати у своїх проповідях тем, пов’язаних зі справедливістю, правами людини та демократією, щоб не накликати на себе гнів влади.

Знаковим є випадок Джиммі Лая, 78-річного власника медіаконцерну та громадянина Великої Британії. Попри підтримку з боку президента США Дональда Трампа, який заступався за нього перед китайським лідером, Лай залишається у в’язниці. 15 грудня 2025 року йому висунули офіційне звинувачення на підставі драконівського закону про національну безпеку — у «змові з метою співпраці з іноземними силами». На початку цього тижня Лай з’явився в суді на засіданні. Йому загрожує щонайменше 10 років ув’язнення, а максимум — довічне. Враховуючи його вік і погіршення стану здоров’я, навіть мінімальний термін на практиці може означати смерть у в’язниці.

Лая утримують в одиночній камері вже понад п’ять років, без природного освітлення та з менш ніж годиною фізичної активності на день. Упродовж більшої частини останніх п’яти років йому відмовляли у праві приймати Святе Причастя.

Ватикан постійно мовчить

Політику Ватикану щодо Китаю можна підсумувати простою фразою: «не дратувати китайського дракона, бо може бути ще гірше». На практиці це означає відсутність адекватної реакції на постійні порушення прав людини в Китаї та дедалі більше підпорядкування релігії комуністичній владі, зазначає Opoka.

Минулого тижня Папа Лев XIV виступив з промовою перед дипломатичним корпусом у Ватикані. Головною темою його промови була людська гідність, права людини, і зокрема свобода слова, свобода совісті та свобода віросповідання. Він згадав різні глобальні кризи в галузі прав людини: Україна, Свята Земля, Венесуела, Судан. Він також згадав про переслідування християн у всьому світі. Однак жодного слова не було сказано про Китай чи Джиммі Лая. Зрозуміло, що Папа не готує такі промови самотужки, а має групу співробітників, які стежать за подіями у світі та розробляють основні тези папського звернення до дипломатів. Чому в цьому зверненні згадувалися Бангладеш, Сахель, Нігерія, Мозамбік, Дамаск, Карибське море, африканські озера та М’янма, тоді як термін «Китай», здається, відсутній у словнику папських авторів?

Те саме було і під час попереднього понтифікату. Отже, це не одноразовий недогляд. Китайсько-ватиканська угода, підписана у 2018 році, продовжена на дворічні періоди у 2020 та 2022 роках, а потім на чотирирічний термін у 2024 році, регулярно порушується, проте Ватикан послідовно мовчить. Політику Ватикану щодо Китаю критикував митрополит – емерит Гонконгу, кардинал Джозеф Чень. Саме до нього повинні прислухатися ватиканські дипломати. Однак і його голос залишається без жодної відповіді.