Підсумки безпрецедентного року: інтерв’ю з о. Ломбарді

Зречення Бенедикта XVI, обрання Папи Франциска, – 2013 рік був справді безпрецедентним для життя Церкви. У цьому інтерв’ю отець Федеріко Ломбарді, директор Ватиканського прес-центру, підводить своєрідний підсумок:

О. Ломбарді: «Рішення Бенедикта XVI відзначило цей рік і буде продовжувати впливати на майбутні часи Церкви. Я думаю, що воно буде мати свої наслідки протягом наступних понтифікатів. Це відкриття якогось шляху, якоїсь можливості, яка, як добре сказав Бенедикт в своїй мотивації зречення, також пов’язана з часами, в які ми живемо. Отже, це зречення пов’язано не стільки з його особистою ситуацією, скільки з прискореним в часі накопиченням виникаючих проблем. І це було сприйнято Папою з великою ясністю і з великим смиренням, саме для того, щоб дати можливість Церкві обрати іншого пастиря, повного сил. Це те, що насправді й сталося найбільш вражаючим і несподіваним чином».

Папа Франциск дуже швидко став впізнаваною особою у всьому світі і, що вражає, не тільки серед християн. Можна підбити підсумок, або, принаймні, дати ключ для розуміння цих перших дев’яти місяців його понтифікату?

О. Ломбарді: «Поза сумнівом, відгук на дії і слова Папи Франциска в сьогоднішньому світі абсолютно приголомшливий. Я думаю, що він відповів на глибокі очікування всього людства, які полягають у потребі любові, людяності, прощення, щирого ставлення, які несуть розраду і підбадьорення. Можна сказати, що він доторкнувся до найглибших струн сприйнятливості і людської особистості в цілому… Я вважаю, що найпростішим і одночасно найбільш вірним поясненням є те, що Папа Франциск зосередився на благовісті про Божу любов, про Його милосердя, про Його близькість до всіх, про Його бажання добра і спасіння для всіх Своїх творінь. Це те, що було зрозуміле, і не останню роль в цьому зіграли ефективність жестів і простота промов Папи. Скасування бар’єрів між Папою і людьми, з якими він зустрічався, була абсолютно очевидна всім. Я вважаю, що цей відгук світу слід розуміти саме так, оскільки Папа висловлює ділами любов Бога Отця до всіх Своїм сотворінь».

З найперших жестів і слів Папа Франциск викликав величезні очікування в Церкві та за її межами. Що можна сказати про майбутній рік, зокрема, у зв’язку з важливою зустріччю Ради вісімки?

О. Ломбарді: «Я вважаю, що ми повинні чекати і сподіватися, що цей великий імпульс оновлення, ефективності християнського послання, що виходить від Папи Франциска, пошириться в Церкві, тому що на даний момент це ми бачимо в Римі, і це сконцентровано навколо його особи; хоча ми знаємо, що в багатьох країнах світу люди повернулися до сповіді, до участі в богослужіннях. Таким чином, хвиля ефекту близькості Божої любові поширюється через Церкву. Це, однак, потрібно розвивати: це має стати стилем проголошуючої Церкви. І Папа Франциск дає приклад, дає зразок пастирських стосунків, які потім повинні бути поширені та стати звичними у всій Церкві. Це те, чого ми повинні очікувати і на що сподіватися. Усякі структурні зміни і реформи, про які стільки говорять, потрібні настільки, наскільки допомагають цьому, тобто, як структури, кошти або організації, які дійсно служать духу і проповіді Євангелія. Саме це Папа Франциск розуміє під реформою: зробити інструменти та структури більш придатними до місії Церкви, яка полягає в проповіді Євангелія до країв землі, на периферіях, про які він так часто говорить; у зв’язку з бідними, з людьми, які найбільш потребують близькості Господа; і в свідоцтві про Бога. Ми можемо сподіватися, що Рада восьми кардиналів або інші консультації зможуть добитися цього. На мій погляд, однак, має бути цілком зрозуміло, що це вторинний аспект, який йде після і служить “першому”, тобто, проголошенню Євангелія та місії Церкви. Це і є шлях. Папа привів у рух низку консультацій, різні комітети, щоб зробити більш прозорою, більш ефективною діяльність структур, також у тому, що стосується Ватикану, його адміністративних структур. Реальна проблема, однак, полягає у взаємозв’язку між духом і засобами його вираження: між структурами і організаціями».

Франциск став першим Папою єзуїтом в історії. Що це означає для вас – бути в числі його найближчих співробітників; що дає особисто Вам спілкування зі Святішим Отцем?

О. Ломбарді: «Я відчуваю глибоку гармонію між духовністю Папи, його способом вести Церкву, та ігнатіанською духовністю, особливо в сенсі бути в русі, шукати і знаходити щодня волю Божу, щоб краще служити Йому і перенести у наше життя ці глибокі взаємини любові між Богом і людиною і між людьми. Папа Франциск дійсно змусив Церкву піднятися і відправитися в дорогу; він зробив це своїм прикладом і ретельністю, а також за допомогою безлічі послань та ініціатив – досить згадати про новий Синод з питань сім’ї, про його заклики конкретно оновити Церкву і наше життя. Таким чином, те, що він завжди в русі, щоб знайти нові рішення, яких Бог вимагає від нас у нашій ситуації, в нашому житті, це те, що глибоко характеризує, як мені здається, духовність і спосіб управління Папи Франциска. Ми увійшли в ситуацію, в якій Церква прийшла в рух. Не представлені якісь чіткі цілі, точне бачення того, як завтра має бути організована Церква для досягнення цієї мети. Ми повинні відправитися в дорогу, покаятися, ми повинні прийняти сюрпризи, які Бог підносить в нашому житті і зрозуміти, куди Він нас закликає, через ситуацій і реальності, в яких ми опиняємося. Підводячи підсумок, можна сказати, що відчуття Церкви, яка входить в рух, стає на шлях, відчуття Церкви-прочанки, що виконує свою місію, мені здається, є одним з найяскравіших духовних аспектів цього понтифікату».

За матеріалами http://ru.radiovaticana.va