Послання африканських єпископів на захист сім’ї

23 резолюції прийняли Єпископські конференції регіонів Центральної Африки (ACERAC) в ході десятого пленарного засідання, яке проходило з 6 по 13 липня в Браззавілі, в Республіці Конго. Присвячена темі «Африканська сім’я сьогодні», асамблея опублікувала заключне послання про захист та просуванні сім’ї, фундаментального осередку суспільства, заснованого на шлюбі між чоловіком і жінкою.

На початку послання африканські єпископи звертають увагу на хворобливу кризу, з якою сьогодні стикаються сім’ї, особливо християнські. Її джерела знаходяться в соціально-культурних змінах і в сучасному контексті, який відмічений «індивідуалізмом, утилітаризмом і пожадливістю» – відносинами, що протилежні «традиційним сімейним цінностям», які засновані на «безоплатній любові».

Перша половина резолюцій об’єднана необхідністю належної підготовки до шлюбу та сімейного життя. Єпископи пропонують в першу чергу «перебудувати душпарстирство сімей», гармонійно узгоджуючи різні єпархіальні комісії, що працюють у цій галузі. Тут також необхідна належна підготовка пастирських працівників, щоб Церква постійно супроводжувала подружні пари на їх спільному шляху. До належного виховання покликані і самі сім’ї, наголошують єпископи, тому що «сімейне життя нелегке і не може бути імпровізацією».

У сфері освіти Церква регіону Центральної Африки звертається з закликом до виховання дітей. «Сім’я, – йдеться в документі, – це найперша школа цінностей; вона включає в себе емоційне і статеве виховання, знання власного тіла і його повагу».

Особливої важливості набуває свідоцтво сімей, тому що «немає християнського життя без свідчення», але завдяки йому «християнські родини сповіщають Євангеліє іншим сім’ям».

Друга половина резолюцій пленарного засідання спрямована на духовний вимір сім’ї. Африканські єпископи підтверджують важливість його «чотирьох стовпів»: слухання Слова Божого, регулярної участі в Євхаристії, спільної молитви та єдності. Особливо підкреслюється важливість «прямого і щирого сімейного діалогу», який супроводжується «періодичним самоаналізом», в ході якого члени сім’ї можуть «оцінити досягнуті цілі», особливо в світлі труднощів. «Пастирське служіння, спрямоване на прощення і примирення в сім’ях», може також виступати в якості каталізатора у справі примирення для всього континенту.

Беручи до уваги специфічні аспекти традиційної африканської дійсності, єпископи закликають поглибити значення «взаємного обміну дарами між родинами», а також стати на захист гідності жінок, які іноді сприймаються як товар. У документі підкреслюється необхідність «активного пастирського служіння змішаним і міжрелігійним шлюбам», які «нерідко пов’язані з труднощами для сімейної згуртованості та виховання дітей». Тому, йдеться в посланні, необхідно володіти “належною проникливістю, особливо перед обличчям зростаючого екстремізму”.

У духовному плані африканські єпископи закликають віруючих протистояти сектам і окультним практикам чаклунства. Такі явища множаться у зв’язку з «глибоким відчаєм у сфері політики, економіки, охорони здоров’я, громадських та емоційних стосунків». На допомогу людям має прийти «відповідне розумне служіння», здатне стати контрастом «фундаменталістському прочитанню Біблії».

На закінчення послання єпископи закликають до просування сімейного служіння, яке солідарне з малозабезпеченими і бідними сім’ями. «Нинішню кризу сім’ї, – пишуть африканські єпископи, – не обов’язково слід розуміти в негативному сенсі», але скоріше як «заклик Святого Духа до просування і відродження сімейних осередків у перспективі нової євангелізації».