«Поводьмося милосердно з нашим спільним домом». Послання Папи Франциска

«Поводьмося милосердно з нашим спільним домом», – такою є тема Послання Папи Франциска з нагоди Всесвітнього дня молитви в наміренні дбання про створіння, який Католицька Церква вдруге відзначає 1 вересня 2016 р., приєднавшись до давнішої ініціативи деяких Православних Церков.

Саме на екуменічний аспект цього відзначення звертає увагу Глава Католицької Церкви на початку послання, представленого у четвер, 1 вересня, у Ватиканському прес-центрі, називаючи «підбадьорливим» той факт, що «стурбованість майбутнім нашої планети поділяють різні Церкви та християнські спільноти, разом з представниками інших релігій». «Християни і нехристияни, віруючі та люди доброї волі, всі ми повинні єднатися в тому, щоби виявляти милосердя до нашого спільного дому – землі – та повністю цінувати світ, в якому живемо, як місце взаємоподілу та спільності», – пише він.

Земля волає, бо ми згрішили. Роздумам над цим присвячені 1 і 2 частина послання, в яких Святіший Отець пригадує, що «Бог дав нам у дар квітучий сад», а ми «перетворюємо його в забруднений простір руїн, пустель і нечистот». Він також звертає увагу на те, що «бідні цього світу» хоч і є «найменш відповідальними за кліматичні зміни», то, однак, найбільше страждають від їх наслідків.

«Як наголошує інтегральна екологія, людські істоти глибоко пов’язані між собою та зі створінням в його цілості. Коли погано ставимося до природи, то також завдаємо лиха людям», – пише Папа, пригадуючи про те, що «Господь Бог дав нам землю для того, щоб ми її обробляли і оберігали з пошаною та у врівноважений спосіб. А обробляти її “надмірно”, тобто, короткозоро та егоїстично визискувати, та замало її оберігати є гріхом». Отож, у світлі того, що діється «з нашим спільним домом», він висловлює побажання, щоб Ювілей Милосердя спонукав вірних «до глибокого внутрішнього навернення»:

«У цьому Ювілейному році навчімося шукати Боже милосердя також і за гріхи проти створіння, яких ми дотепер не вміли розпізнавати та сповідатися з них, та намагаймося чинити конкретні кроки на дорозі екологічного навернення, – закликає Наступник святого Петра, – яке вимагає чіткого усвідомлення нашої відповідальності перед собою, перед ближнім, створінням та Творцем».

Першим кроком на цьому шляху є іспит сумління та розкаяння. Про це Папа пригадує в третій частині послання. За його словами, іспит сумління включає почуття вдячності та безкорисливості, тобто, визнання світу «даром, отриманим з любові Отця», наслідком чого є готовність до «зречень та великодушних жестів». «Віруючий не споглядає на світ ззовні, але зсередини, розпізнаючи зв’язки, якими Отець поєднав нас з усіма іншими істотами», – пише Святіший Отець, додаючи: «До цього Отця, багатого милосердям і добротою, Який очікує повернення кожної Своєї дитини, можемо звертатися, визнаючи наші гріхи щодо створеного світу, щодо бідних і майбутніх поколінь».

Наслідуючи святого Івана Павла ІІ, який з нагоди Ювілею Двотисячоріччя закликав католиків до надолуженя за кривди, завдані, зокрема, уразливим суспільним верствам, Папа Франциск в контексті надзвичайного Ювілею Милосердя закликає до такого самого надолуження, а також – «за зло, яке коїмо проти нашого спільного дому».

«Іспит сумління, розкаяння та сповідь перед Отцем, багатим милосердям, ведуть до рішучої постанови змінити життя», – пригадує Святіший Отець на початку четвертої частини, зазначаючи, що це також повинно вилитись «у конкретне шанобливіше ставлення до створіння». Як приклад, він наводить далекоглядне використання пластику й паперу, економію води, їжі й електроенергії, сортування сміття, дбайливе ставлення до інших живих істот, раціональне користування транспортом.

Постанова змінити життя повинна також пронизувати «наш внесок у будування культури й суспільства, до якого належимо». Це означає, що «економіка і політика, суспільство й культура не можуть бути опанованими короткотривалим мисленням, шуканням негайної фінансової та електоральної віддачі», але «невідкладно переорієнтованими на шукання спільного добра, що включає сталість та дбання про створіння».

Отож, як підсумовує Папа, змінити напрям означає «скрупульозно дотримуватися» первісної заповіді «оберігати створіння від будь-якого зла», а допомогти не втрачати з поля зору цю мету може допомогти запитання про те, «який світ бажаємо передати тим, які прийдуть після нас, дітям, які зростають»?

У п’ятій частині, що має назву «Нове діло милосердя», посилаючись на те, що християнське життя включає здійснення «традиційних діл милосердя для тіла і для душі», а «об’єктом милосердя є життя людини в її повноті», Святіший Отець стверджує, що ота повнота включає також дбання про спільний дім. І в цьому контексті він пропонує «доповнення» до традиційного переліку семи діл милосердя, додаючи до них «дбання про спільний дім».

Як діло милосердя для душі, це означає «вдячне споглядання світу», завдяки якому в кожній речі можемо відкривати повчання, яке нам бажає передати Бог, а як діло милосердя для тіла, дбання про спільний дім вимагає «простих щоденних жестів, якими руйнуємо логіку насильства, визискування та егоїзму».

Наприкінці послання Глава Католицької Церкви закликає: «Не зважаючи на наші гріхи та погрозливі виклики, що стоять перед нами, ніколи не втрачаймо надію», адже «Творець ніколи нас не залишить, ніколи не відступить від Свого задуму любові, не шкодує за те, що нас створив, тому що остаточно поєднався з нашою землею, а Його любов завжди спонукає нас знаходити нові шляхи».

У цьому контексті, 1 вересня, зокрема, та протягом усього року Папа закликає молитися: «Боже убогих, допоможи нам визволити покинутих та забутих цієї землі, що мають велику цінність в Твоїх очах. Боже любові, покажи нам наше місце у цьому світі, як засобові Твоєї любові до всіх істот цієї землі. Господи милосердя, дай нам ласку прийняти Твоє прощення та поширювати Твоє милосердя в усьому нашому спільному домі. Славен будь. Амінь».