С. Ліджі Пайяпілі: “Немає молитви, яку б Бог не почув, Він завжди прагне для нас добра”
-Бог – це любов. Як достукатися до сердець людей?
-Доторкає серця людей сам Бог. Ми не можемо нічого робити без Нього. Я знаю Божу любов не з книжок, це те, що я відчуваю, чим живу. Людям говорю зі свого досвіду. Тільки Бог може змінити серце людини. Якщо людина прагне цього. Іноді думаю, чому ми не хочемо бути з Богом, якщо маємо таку можливість. Коли люди приходять до мене, то вони знають, що потрібно щонеділі ходити на Літургію, сповідатися, причащастися. Але вони не знають як це прекрасно і важливо. Я часто кажу людям, що якщо ми будемо жити духовним життям, то нам буде простіше переживати різноманітні труднощі. Так, вони не зникнуть цілковито, бо поки живемо земним життям, будемо мати і скорботи, але духовність підсилить нас, Таїнства це немовби вітаміни для нашої душі. Якщо маємо цю можливість, чому не використовуємо її. Можливо, люди не знають, яка це цінність.
-Як переконуєте людей задовольнити свій духовний голод?
-Я вірю, що Бог мене зцілив. Він дав мені послання. Бог мені сказав: “Скажи народу як Я прагну жити у їхньому серці через Причастя”. Тому я акцентую завжди на Святому Причасті. Коли люди приїздять сюди, до монастиря, то я кажу їм, що це відповідь на їхню молитву. Не можемо сказати, що Бог не чує наших молитов. Бог хоче щось сказати, Богу не байдужі ваші страждання і труднощі. Якщо ви не хочете отримати допомогу, то Бог вам не допоможе.
-Колись люди, коли приходять на молитву зцілення, чи не чекають вони певного “фокусу”, а не хочуть докладати власних зусиль?
-Кожен є індивідуальністю.Бог хоче допомогти конкретній особі, тому кожен особисто має докласти зусиль. Ми можемо молитися за ближніх, але Бог прагне допомогти кожному індивідуально.
-Ви маєте багато досвідчень про те як Бог діє. Когось Бог зцілює, хтось навертається. Як зрозуміти про те, що у Євхаристії присутній Бог і Він робить все для нас, лиш ми відкриємося на Нього?
-Я людям кажу про те, що треба розуміти, що ми не все розуміємо. Бог прагне піднімати наш духовний рівень. Бог великий і всемогутній, а ми звичайні люди. Коли ми причащаємося це не ми приймаємо Бога, а Бог нас приймає. Це як батько бере дитину на руки. Бог не хоче, щоб ми стали як Він. Бог став Людиною, страждав, помер і воскрес, щоб ми мали змогу отримати Причастя. Коли ми приймаємо Ісуса, маємо відчувати Його присутність.
-Коли ми приймаємо Причастя, буває, що ми недостатньо сконцентровані,наші думки розсіюються.
-Так, бо коли ми приймаємо Причастя, то ми, все одно, не до кінця достойні. Це як Батько приймає блудного сина. Він не пригадує синові про всі його гріхи, але це Його любов.
-Що треба знати про Бога, про силу молитви і віри?
-Ми всі інструменти у руках Бога. Бог не дав нам життя, щоб ми просто поїли, поспали, попрацювали і згодом померли. Бог створив кожного, бо має на всіх нас план. Немає непотрібних людей. Чимало хто з нас не розуміє для чого Бог нас створив. Ми ходемо до церкви не заради Бога, а заради себе, це нам потрібно. У цьому світі є як Божа присутність, так і присутність нечистого духа. Нам треба берегти себе. Ісус казав: “Моліться”. Ми прагнемо миру, Бог нас створив для спокійного життя. Це нечистий дух не дозволяє нам жити спокійно. Тому нам потрібно просити Божу благодать. Бог поважає нас, не дає свою благодать насильно. До нас, до монахинь, також приходить якийсь гнів, заздрість. І тільки молитвою, Таїнствами це можна подолати.
-Бог завжди нас чує?
-Бог завжди чує. Немає таких молитов, які б Бог не чув. Тому що він є постійно присутній, тому кожну нашу молитву Він чує. Але Бог відповідає не завжди так як ми хочемо. Бог відповідає через людей, через природу, через Святе Письмо. Бог прагне, щоб нам було добре, не тільки тимчасово, але прагне скерувати нас до вічного життя.
About The Author
