Сирійський священник, викрадений ІДІЛ: Вервиця допомогла мені витримати 84 дні полону

Те, що сталося з цією людиною – незвичайно. І те, що він живий і вільний є майже дивом. Сирійський священник Жак Мурад відвідав Рим, щоб поділитися історією свого викрадення Ісламською Державою.

О. ЖАК Мурад, Сирійсько-католицький священник: “1 вересня було, як ми казали, «Звільнення». У цей день глава Ісламської Держави направив п’ять чи шість чоловік з Іраку, щоб дістати християн з Кар’ятейн підписати угоду з Ісламською державою”.

Умовою було те, щоб вони ніколи не покидали своє місто, Кар’ятейн. 25 християн разом зі священиком було звільнено. Одначе, вони мусіли втікати звідти в будь-якому випадку, бо там було тероризоване насильство з боку ісламської держави і постійне бомбардування. Отець Мурад пояснив, що в місті просто не було їжі. Він рішуче засудив світову байдужість до біженців.

“Європа, Захід не бачить своєї відповідальність перед натовпами людей, що втікають від війни, вибухів і погромів. Їх кинули в море померти там, тому що вони втікають від смерті і війни в Сирії. Цього не може бути. Це незаконно. Як можуть ці країни прийняти, що люди вмирають у такий спосіб і нічого не робити?”,- говорить він.

Мурада викрали з монастиря 21 травня члени Ісламської Держави. Вони перевели його в Ракка, столицю халіфату. Він сказав, що дві речі домогли йому пережити це все: “Є дві речі, які допомогли мені під час мого полону. По-перше, молитва на вервиці. Марія, Богородиця, була завжди присутня і допомогла мені триматись з першого моменту. Кожного разу, коли я молився на вервиці, я відчував незвичайний мир у серці. Я не можу це пояснити. Спалах. Другим, що допомогло мені, була молитва Шарля де Фуко, який був жертвою насильства, але вирішив присвятити своє життя в монастирі для діалогу з ісламом”.

Завдяки тій силі, йому вдалося протистояти постійним загрозам, які він отримував під час

84-денного полону: перейти в іслам або бути обезголовленим.

Незважаючи на все це, він сказав, що і далі вірить, що всі люди є Божими дітьми, і що Бог не робить нічого неправильного. З цією ж надією він вірить, що у Сирії коли-небудь настане мир.