У самопроголошених терористичних “республіках” на Донбасі переслідуються всі українські церкви, за винятком УПЦ МП

Про це заявив у середу голова правління громадської організації “Інститут релігійної свободи” Олександр Заєць під час прес-конференції в Укрінформі.

“Ситуація на Донбасі в сфері релігійної свободи, порівняно з Кримом, набагато складніша. На територіях так званих “ДНР” і “ЛНР” віруючі різних церков, крім УПЦ МП, зазнають релігійних утисків і переслідувань. Так, у травні 2014 року представники самопроголошеної “ДНР” прийняли текст власної “конституції”, яка визначила релігійну нетерпимість основою політики сепаратистів. У статті 9 цього “документа” зазначено: “Первісною та пануючою вірою є православна віра, що сповідується Руською православною церквою (Московський патріархат)”. Також у Донецьку було створено підрозділ, який отримав назву “Руська православна армія”, що засвідчило про наміри сепаратистів зі зброєю в руках встановлювати на теренах Донбасу панівну віру”, – зазначив Заєць.

Він додав, що відтоді на територіях, підконтрольних бойовикам, фіксується зростання релігійної нетерпимості по відношенню до всіх християнських церков, за винятком громад УПЦ МП. Особливою мішенню бойовиків стали релігійні громади УПЦ КП, УГКЦ та протестантських церков, а також всі патріотичні громади. Багато священослужителів змушені були залишити Донецьк і Луганськ у зв’язку із загрозою життю та релігійними переслідуваннями. Культові будівлі та приміщення конфіскуються терористами “ДНР” та “ЛНР” для їх потреб, зокрема використовуються як бази бойовиків.

Щодо ситуації в окупованому росіянами Криму, то, за словами Зайця, там теж деякі священики змушені були залишити півострів і переїхати на материкову Україну. Релігійні організації там мають пройти перереєстрацію до 1 січня 2016 року. І хоча можливості для автономної реєстрації релігійних громад та управлінь, відповідно до чинного законодавства РФ, теоретично залишаються, але практично це здійснити майже неможливо, зауважив експерт. І тому переважна більшість релігійних організацій реєструються “під дахом” російських релігійних центрів. Також загальною тенденцією на Кримському півострові є те, що ситуацію в релігійному середовищі спрямовують у загальне русло офіційної політики, яка проводиться на теренах РФ, підсумував Заєць.