В Україні буде розроблений словник “небажаної” лексики та критерії інформації, яка неприпустима для поширення в медіапросторі

В Україні створять словник “небажаної” лексики та критерії до інформації, яка є неприпустимою для поширення в медіа, зокрема про етнічні, національні, спільноти людей з інвалідністю, ЛГБТ-спільноти, ветеранські тощо.

Про це розповіла Голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк в інтерв’ю для “Інтерфакс-Україна”, передає Цензор.НЕТ.

“Закон справді обмежує релігійні організації в праві входити до структури власності суб’єкта у сфері аудіовізуальних медіа, який використовує радіочастотний спектр. Питання до дискусії, як на мене. Однак не запроваджено заборон створювати інші види медіа, наприклад друковані чи онлайн-медіа. Наразі нам не відомо про плани парламентарів внести коригування до закону, щоб змінити щось у цьому питанні”, – зазначила Герасим’юк.

На запитання щодо критеріїв інформації, яка може ображати почуття вірян і є неприпустимою для поширення в ефірі, робота над якими була анонсована раніше, голова Нацради заявила, що йдеться не лише про почуття вірян, а й про так звані чутливі спільноти – етнічні, національні, ЛГБТК-спільноти, спільноти людей з інвалідністю, ветеранські та інші.

“Ми маємо формувати медіапростір, вільний від дискримінації, фіксацій образливих та некоректних стереотипів і мови ворожнечі стосовно будь-яких громадян країни за багатьма ознаками”, – додала вона.

За її словами, регулятор провів уже декілька зустрічей із ромською, єврейською, кримсько-татарською спільнотами, представниками мусульманських організацій, Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій, а також налагоджує співпрацю з офісом омбудсмена через меморандум про спільні дії.

“Готуються меморандуми й з означеними спільнотами – ця робота викликала неабияку громадську підтримку. Результатом цих зустрічей мають бути напрацьований словник “небажаної” лексики й критерії до інформації, яка є недопустимою, а також спільна просвітницька робота для медіа”, – наголосила Герасим’юк.

За її словами, цими критеріями медіарегулятор користуватиметься під час ухвалення своїх рішень, доки органи співрегулювання не напрацюють відповідні кодекси.

Крім того, Герасим’юк зазначила, що в планах ще проведення зустрічей із представниками арабських спільнот, ветеранськими організаціями, організаціями, що представляють людей з інвалідністю.