Важкі питання. Чи може християнин не схвалювати скорочення фінансування абортивних клінік?

ПИТАННЯ: Останнім часом багато християн висловлюються несхвально про обмеження на аборти, зокрема, про скорочення бюджету для клінік, що роблять аборти. Як аргумент наводиться наступний: краще зробити аборт легально, ніж піддавати небезпеці жінку незаконним абортом. Чи прийнятна для християнина така позиція?

ВІДПОВІДЬ: Ні, християнин не може підтримувати легальний аборт і зобов’язаний виступати проти всякого виду аборту, легального або нелегального.

Вірно те, що нелегальний, підпільний аборт може бути небезпечний для жінки. Але суть злочину від цього не змінюється: і в кабінеті державної клініки, і в підвалі у підпільного лікаря здійснюється одне і те ж – злочин вбивства безневинної і беззахисної людської істоти. Щоб зрозуміти злочинний характер аборту, необов’язково бути християнином і мати віру: для цього досить розуму. «Нелегальний» аборт заборонений як кримінальний злочин – так чому ж «легальний» аборт, який фінансується з держбюджету, відрізняється за своєю суттю?
Тут можна згадати ще про одну сторону легалізації аборту – коли йдеться про християнина, від якого безпосередньо залежить схвалення законів.

Наведемо цитату з енцикліки Папи Івана Павла II Evangelium Vitae: «Якщо немає можливості відкинути законопроект або скасувати закон про переривання вагітності, то парламентарій, чиє абсолютне особисте протистояння перериванню вагітності явне і всім відоме, вчинить правильно, підтримавши пропозиції, мета яких – обмежити шкоду подібного закону і зменшити його негативні наслідки у сфері культури і суспільної моралі. Бо, роблячи так, він не бере участі недозволеним чином у прийнятті неправедного закону, а навпаки, вживає правильну і гідну спробу обмежити його шкідливі аспекти »(73).

Легалізація абортів, тобто вбивство за рахунок державного бюджету, сама по собі є злочином. Це суперечить основному призначенню держави, покликаної захищати життя всіх громадян, і в першу чергу найбільш беззахисних.

«Може скластися враження, – пише Іван Павло II, – ніби все відбувається з повним дотриманням правозаконності, принаймні коли закони, що допускають переривання вагітності чи евтаназію, прийняті голосуванням відповідно до так званих демократичних принципів. Насправді ж ми маємо тут справу лише з трагічною підробкою правозаконності, а демократичний ідеал, який заслуговує на цю назву тільки тоді, коли визнає і охороняє гідність кожної особистості, виявляється зраджений в самій основі: “Чи можна говорити про гідність кожної особи, коли дозволяється вбивати найслабших і найневинніших? В ім’я якої справедливості людей піддають найбільш неправедній дискримінації, визнаючи одних гідними захисту, а іншим відмовляючи в цій гідності?»(EV 20).

Тому католик не може обмежуватися твердженням, що легальний аборт служить викоріненню нелегальних абортів. У такому менталітеті укладається велике лицемірство: суспільство відкидає нелегальні аборти як зло, але замовчує про аборти легальних і навіть схвалює їх.

Звичайно, за підпільними операціями стоїть підпільний бізнес. Але, по суті, цей аспект не оминає і легальні аборти. Держава надає право на дітовбивство, начебто мова йде не про злочин, а про добрий вчинок, причому за рахунок податків у скарбницю, у тому числі і від громадян, які абсолютно проти абортів в будь-якому вигляді.

Іван Павло II писав, що легалізація переривання вагітності, дітовбивства та евтаназії і визнання цього права в законодавчому порядку рівнозначні тому, що приймається збочене, нігілістичне уявлення про людську свободу і визнається абсолютна влада (закону) над людьми, спрямована проти них (СР EV 20).