Важкі питання: чи можлива сповідь онлайн під час коронавірусу?

Питання: «Чи можлива сповідь по Skype або WatsApp та ін., бо в такий спосіб можливо побачити і почути один одного і таким чином священник бачить того, хто сповідається, його каяття, і може відпустити гріхи, адже для Бога відстань не перешкода? Чи можлива така сповідь в екстрених випадках (розумію, що жива зустріч нічим не замінна), наприклад, якщо людина під завалами і немає можливості вибратися, в складній ситуації зі здоров’ям, коли є телефон і зв’язок? Або людина має психологічну перешкоду йти до священника, який на великих відстанях – один, а інші тривалий час не приїжджають, або при мовній перешкоді. Також зараз актуально: коронавірус, коли заборонено спілкування з іншими».

Відповідь: Таїнства Церкви, встановлені Христом, – це видимі знаки благодаті, які звершуються за допомогою видимих обрядів. Священник є частиною Таїнства, тому при звершенні Таїнства важливим є не тільки вербальний контакт, але й присутність. Священник діє в Таїнстві як представник Ісуса Христа і діє in persona Christi – від лиця Ісуса Христа. В Євангелії неодноразово наголошується важливість саме присутності Ісуса Христа, а не тільки сказаного Ним слова. В Таїнстві покаяння через реальну, а не віртуальну присутність священника ми зустрічаємося з розп’ятим і воскреслим Ісусом Христом.

Окрім того, сповідь по телефону чи інтернету є неможливою, тому що піддається ризику її конфіденційність. Ймовірність прослуховування чи доступу інших осіб тільки утруднює здійснення цього Таїнства. Якщо людина перебуває в екстремальній ситуації чи має непереборні перешкоди для здійснення Таїнства примирення (це може бути фізична і психологічна непереборні перешкоди, про які запитують), то у цих випадках для прощення гріхів достатньо щирого покаяння.

Що таке щире покаяння? Воно передбачає три умови. Перша – це повністю відкинути вчинений гріх. Друга – це збудити жаль, шкодувати, що ти образив Господа, знову розп’явши Його. Як сказано в Посланні до Євреїв: «Обновляти покаяння, коли вони знову собі самим розпинають Божого Сина». І третя умова – готовність піти до Сповіді, як тільки буде така можливість. Якщо ці намірення відсутні, значить наша воля ще не повністю примирилась з волею Господа, Який установив Таїнство покаяння.

Це навчання було проголошено ще на Триденському Соборі. «Покаяння включає в себе не тільки відмову від гріха та діяльний намір почати нове життя, але й передбачає ненависть до попереднього життя» – сказано в положенні Собору. Щире покаяння відкриває шлях до спасіння. До нього можна прийти, сказавши акт Покаяння. Наприклад, в такій формі: «Боже, всім серцем жалію за всі свої гріхи, бо заслужив ними Твоє покарання. А ще більше, що образив Тебе, безкінечного доброго і достойного любові більше всіх. Я бажаю, з Твоєю Божественною допомогою, ніколи більше не ображати Тебе і уникати ситуацій, які призводять до гріха. Господи, ім’я Якому – Милосердя, пробач мене».

Тут треба доповнити, що хоча в момент досконалого жалю нас сповнює благодать, до Святого Причастя не можна приступати, поки не буде отримано відпущення гріхів в Таїнстві Покаяння, після індивідуальної сповіді в священника.

Окремо треба згадати ситуацію, коли священник не знає мови того, хто кається. В апостольському посланні Misericordia Dei, яке посилається на Тридентський собор, говориться про необхідність сповідувати окремо всіх смертні гріхи, за винятком випадків, коли це неможливо. У таких випадках священник не повинен відмовляти у відпущенні гріхів. У такому випадку людина, що кається, може після сповіді приступити до Причастя. А ті гріхи, які вона не змогла перечислити священнику, котрий не розуміє мови, має назвати у наступній Сповіді, і при першій же нагоді.

Сучасні засоби комунікації не можуть замінити Таїнство покаяння і не можуть бути руслом відпущення гріхів священником. У будь-якому випадку, така Сповідь і таке відпущення гріхів будуть недійсними. Інтернет може допомогти підтримувати зв’язок зі священником, коли особисте спілкування не є можливим. По Skype чи телефону можна задавати питання, а за допомогою допоміжних матеріалів, розміщених в інтернеті, можна підготуватись до Сповіді. Через засоби комунікації можна провести духовну бесіду. Проте ніхто не може уділити по інтернету відпущення гріхів.