Важкі питання: подолання похоті

Чи припустимо для подолання похоті приймати ліки, які на гормональному рівні блокують статевий потяг?

Нанесення собі каліцтв не може бути морально допустимо, як і не дозволено наносити каліцтво репродуктивній здатності, якою Бог наділив людину і яка, як і будь-який інший орган, робить благотворний вплив на людину. «Єдина тілом і душею, – говорить соборна конституція «Радість і надія», – людина в своєму тілесному складі збирає в собі елементи світу матеріального, а через нього вони досягають своєї вищої точки і підносять голос до вільної хвали Творця. Отже, людина не повинна зневажати тілесне життя: навпаки, вона зобов’язана цінувати своє тіло, створене Богом і призначене воскреснути в останній день, вважати його благим і гідним честі». Подолання ж похоті та чеснота цнотливості полягає не в «відрізанні» своїх почуттів, а в тому, щоб перемагати свої гріховні нахили за допомогою актів волі. Для нас, християн, ці вольові акти натхненні любов’ю до Бога і до ближнього, супроводжуються молитвою і благодаттю. Саме таким чином людина може досягти зрілості і самовладання в тій сфері, яка зачіпає найпотаємніший аспект людської особистості, як говорив святий Папа Іван Павло II, – аспект, який робить благотворний вплив на всі інші сфери життя людини.

Доброчесність цнотливості – це не просто заспокоєння чуттєвості, а й здатність щодня приносити себе в жертву, тобто здатність до самовіддачі. Святитель Іван Золотоустий говорив, що ампутація дітородних органів (і це можна віднести також до хімічної кастрації), – ампутація дітородних органів не пригнічує спокус і не веде до умиротворення, не гальмує думки.

Цнотливість – це не стільки умиротворення почуттів, скільки духовна сила. В апостольському напоумленні Familiaris consortio учительство Католицької Церкви нагадує, що цнотливість – це «чеснота, яка веде людину до справжньої зрілості, роблячи її здатною поважати і просувати подружній – тобто призначений для подружньої любові – аспект тіла». Цнотливість не слід розуміти як репресію: навпаки, цнотливість зберігає отриманий від Бога дорогоцінний дар любові, з причини тієї самовіддачі, до якої покликана кожна людина в своєму специфічному стані, чи то шлюб, чи безшлюбність – богопосвячена або ж вимушена.

При цьому не можна заперечувати, що в деяких випадках необхідно вдаватися до лікарських препаратів, які допомагають побороти компульсивні і небезпечні нахили. Але тут мова йде вже про психічне здоров’я людини, а в цій сфері, як ми знаємо, дискурс про моральність і про відповідальність дещо інший. Воля психічно хворої людини може бути абсолютно паралізована.

При всьому вище сказаному, припущення про хімічну кастрацію як спосіб подолання похоті суперечить гідності людської особистості.