Важкі питання. Що означають слова Ісуса “ви боги”?

ПИТАННЯ: У Євангелії від Івана наводяться слова Ісуса: “Я і Отець – одно.» Юдеї знов ухопили за каміння, щоб каменувати його. Тоді мовив до них Ісус: «Багато добрих діл появив я вам від Отця мого. За котре з тих діл каменуєте ви мене?» А юдеї відповіли йому: «За добре діло ми тебе не каменуємо, але – за богохульство! За те, що, людиною бувши, Бога з себе робиш!» Озвався до них Ісус: «Хіба не написано в законі вашім: Я сказав: ви – боги?»
Що означає в цьому уривку – «ви боги»?” Так ніби Ісус заперечує юдеям, заявляючи, що «божественність» припустима також і для інших, а не тільки по відношенню до Нього.

ВІДПОВІДЬ: Щоб зрозуміти слова Ісуса «ви – боги», потрібно спочатку звернути увагу на те, що в Старому Завіті «богами» називали суддів. У Книзі Виходу є фраза: «Нехай пан приведе його богів» (21, 6), – вона відноситься до правил, пов’язаних з відпущенням на волю рабів. Якщо раб відмовиться йти на волю, то пан повинен привести його до суддів – «пред лице богів» – і зробити особливий ритуал. У наступній, 22 главі Книги Виходу, ще кілька разів згадуються «судді». Але в деяких перекладах – наприклад, латинською, – йдеться про «богів»: «Богів не будеш лихословити» (вірш 28) – тобто не злослов суддів, не будеш проклинати авторитет.

У деяких сучасних перекладах Біблії в наведених віршах «боги» замінено на «Бог»: «Не будеш проклинати Бога». У примітці до Єрусалимської Біблії пояснюється, що в масоретському тексті 6 вірша 21 глави «Виходу» (тобто давньоєврейською оригіналу Старого Завіту) фігурує саме «Бог»: «Приведе перед Бога», – а в Септуагінті (найдавнішому перекладі Старого Завіту на грецьку) говориться «перед судом Божим». Сучасні перекладачі зробили вибір на користь першої версії. Однак версія септуагінти була добре знайома співрозмовникам Ісуса, так що вони не повинні були дивуватися Його словам «ви – боги».

Є ще одна згадка про суддів, званих «богами»: в 81-му Псалмі. «Бог став у сонмі богів, серед богів Він судить». І далі: «Я сказав: ви – боги, і сини Всевишнього – всі ви; але ви помрете, як людина, і попадаєте, як кожен із вельмож».

Повертаючись до вірша, процитованого в нашому питанні: «не написано в законі вашім: Я сказав: ви боги?” (Ів 10,34), – ця фраза звернена до суддів, образно званими богами в силу їхніх посади, оскільки суд належить Богові . Ісус використовує тут равіністичний аргумент: дивно звинувачувати в богохульстві, коли Святий і Посланник Божий проголошує себе Сином Божим. Юдеї повинні були прийти до такого висновку: якщо наш Закон називає суддів богами, то ще в більшій мірі ним є Ісус, що здійснює діла Божі. Саме тому Ісус говорить: «Не вірте мені, якщо я не роблю діл Отця мого! Коли ж роблю, то, мені не віривши, ділам бодай вірте, щоб спізнали ви й увірували, що Отець у мені, і я в Отці.». Таким чином, Ісус ясно заявляє Своїм співрозмовникам про Свою божественність. Про неї свідчать самі Його справи. Він пояснює, що Його не слід звинувачувати в богохульстві, оскільки навіть суддів, що сидять в трибуналі Божому, називають богами.

Але Ісус – Бог не в тому сенсі, в якому вони – боги. Вони називаються богами в силу їх участі у владі Бога. Ісус же – Бог по Своїй природі, Він робить справи Божі. Тому Він і додає: «Не вірте мені, якщо я не роблю діл Отця мого! Коли ж роблю, то, мені не віривши, ділам бодай вірте, щоб спізнали ви й увірували, що Отець у мені, і я в Отці.». (10,37).

За матеріалами: Радіо Ватикан

На питання читачів відповідає російська служба Радіо Ватикан – [email protected], поштова адреса для запитань – – Російська служба Радіо Ватикану, 00120 Ватикан.