Важкі питання. Що поганого в усиновленні дітей одностатевими парами?

ПИТАННЯ: Що поганого в тому, щоб одностатеві пари всиновлювали дітей? Хіба двоє чоловіків чи дві жінки не можуть дати дитині необхідне тепло і любов? І, в усякому разі, дитині буде краще, ніж у дитбудинку.

ВІДПОВІДЬ: Щоб діти могли нормально розвиватися у всіх аспектах, вони потребують не просто тепла і любові, але певного тепла і любові: любові матері і любові батька.

Зараз полеміка про усиновлення одностатевими парами – на порядку денному багатьох країн, а в деяких таке усиновлення вже легалізовано. Держава, що приймає подібні закони, штучно створює ситуації, які негативно впливають на дитину і не враховують її прав.

Типове заперечення полягає в тому, що ростуть ж діти в неповних сім’ях, в сім’ях, де батьки розлучені або складаються з одних тільки жінок (мама, бабуся), або одних тільки чоловіків (батько і дідусь). Але зауважимо, що нікому не прийде до голови спеціально створювати такі ситуації і заявляти при цьому про благо дітей. Неповні сім’ї з’являються не як щось навмисне, а як результат болючих змін: смерть когось із батьків, відмова одного з батьків від дитини, розлучення, якому, можливо, передували важкі психологічні моменти. Нікому не прийде до голови назвати подібні ситуації ідеальним середовищем для розвитку дитини. Якщо ж одностатеві пари прирівняні до традиційної сім’ї у питанні усиновлення дітей, виходить, що дитина, що підлягає усиновленню, має великий шанс потрапити в гомосексуальну «сім’ю» в порядку черги на усиновлення. Але в світі величезне число традиційних сімей, здатних надати оптимальне середовище для росту дитини, чекають своєї черги на те, щоб подарувати тепло і затишок дітям. Навіщо штучно створювати несприятливе середовище для цих дітей в ім’я відстоювання якогось «права» – права протиприродного, бо дітонародження в одностатевій парі не передбачено природою, і це абсолютно очевидно навіть для людини невіруючої?

До цього треба додати, що багато дітей, що чекають усиновлення, вже несуть в собі наслідки психологічних травм і потребують не просто «формальної» сім’ї, а обстановки, яка зцілює, особливо доброчинної. Тому навіть традиційні подружні пари на Заході роками чекають усиновлення, проходячи тривалу психологічну експертизу, під час якої фахівці оцінюють, наскільки здорові взаємини в цій родині, наскільки висока ймовірність, що дитина не опиниться в майбутньому жертвою розлучення, або інших травмуючих ситуацій.

Численні дослідження вже показали, що в одностатевих союзах ймовірність конфліктів, нестійкості, нестабільності вища, ніж у традиційних сім’ях. Гомосексуальні союзи несуть в собі набагато більше ризику, ніж союз чоловіка і жінки. Зокрема, до такого висновку прийшли співробітники Мексиканського інституту сексуальної орієнтації. Всього вони провели 31 дослідження в різних країнах Європи та Америки: в Бразилії, Голландії, Норвегії, Англії, США, Новій Зеландії, Франції та Австралії. Серед факторів ризику була виявлена велика поширеність споживання наркотиків, більша схильність до насильства між партнерами, до депресії і самогубств.

Таким чином, благополуччя дітей, усиновлених одностатевими парами, піддається більшому ризику, ніж у випадку традиційних подружніх союзів.

Загальнонаціональне дослідження про насильство в парах, проведене в США, показало, що жінки-лесбіянки на 18 відсотків частіше стають жертвами насильства з боку партнерок, ніж жінки в традиційній парі, які стають жертвами насильства з боку партнера. У більш ніж 23 відсотків випадків чоловіки піддавалися насильству з боку партнера. Що стосується наркоманії, то за результатами досліджень, серед гомосексуалістів – як чоловіків, так і жінок, – наркоманія зустрічається частіше більш ніж на 110 відсотків.

У Голландії було проведено дослідження на тему самогубств. Воно показало, що суїцидні нахили мають більше 40 відсотків чоловіків-гомосексуалістів, у той час як серед гетеросексуалів число потенційних самовбивць становить менше 8 відсотків. Серед жінок це співвідношення дорівнює, відповідно, 23 і 12 відсоткам.

І психологи, і соціологи однозначно підтверджують те, що продиктовано самим здоровим глуздом: діти ростуть краще, коли у них є мати і батько. Батьки виконують різні, взаємодоповнювальні і взаємнонезамінні функції в житті дітей. Така взаємодія в процесі виховання є вирішальною для їх розвитку, для особистісного зростання. Афективний розвиток дитини, її впевненість у собі, її самооцінка прямо залежать від наявності цих факторів. Ні для кого не секрет, що за відсутності батька чи матері ймовірність відхилень збільшується. Для формування на емоційному рівні дитині необхідні як чоловіча, так і жіноча фігури. Відомий психолог Тоні Анатрелла стверджує, що «неправильно думати, ніби для дозрівання досить відчувати себе любленим»: «Щоб нормально розвиватися, дитина потребує чоловічої та жіночої постаті, в особах батька і матері».

Сьогодні ми змушені констатувати, що для гарантії права на одностатевий шлюб приносяться в жертву права і потреби дитини. Дитина, що має право на батька і матір, ризикує бути відданою у порядку загальної черги парі гомосексуалістів.

Конгрегація віровчення оприлюднила в 2003 році документ «Зауваження з приводу проектів легалізації одностатевих союзів». «Як показує досвід, – свідчить документ, що посилається на численні наукові дослідження, – відсутність сексуальної двополярності перешкоджає нормальному розвитку дітей, які поміщені в контекст подібних союзів. Їм не вистачає досвіду материнства і батьківства. Залучення дітей до гомосексуальні сім’ї за допомогою усиновлення означає насильство над цими дітьми: їх беззахисністю зловживають для того, щоб помістити їх в обстановку, яка не сприяє їх повноцінному розвитку ».

Безсумнівно, подібна практика аморальна. Вона входить у відкрите протиріччя і з принципом, визнаним також Міжнародною конвенцією про права дитини, згідно з якою, завжди в першу чергу повинні враховуватися інтереси дитини, найбільш слабкого і беззахисного компонента усиновлення.

За матеріалами: Радіо Ватикан

На питання читачів відповідає російська служба Радіо Ватикан – [email protected], поштова адреса для запитань – – Російська служба Радіо Ватикану, 00120 Ватикан.