Відбулося виїзне робоче засідання працівників Курії Львівської архиєпархії

27 квітня 2015 року Преосвящений владика Венедикт провів з працівниками Курії Львівської архиєпархії виїзне робоче засідання.

Зустріч розпочали в Унівській Свято-Успенській лаврі, де Єпископ-помічник Львівської архиєпархії звершив Божественну Літургію. Разом з ним молились працівники Курії, випрошуючи в Господа благословення і наснаги у праці для добра Церкви.

Звертаючись до спільноти працівників, владика Венедикт заохотив присутніх: «Виходьмо поза межі свого досвіду. Не біймося довіряти Богові». Проповідник наголосив на важливості плекати відчуття спільнотності та сповнювати Божу волю.

Після сніданку, який гостинно приготувала монастирська спільнота, працівники курії ознайомились з історією обителі та її духовними скарбами. Розповідь та огляд надбань, передусім духовних, – вразила присутніх унікальністю та багатогранністю.

Після ознайомлення зі святинею відбулося засідання, де йшлося про служіння в Церкві, оптимізацію праці та перспективи.

«Важливо є свідчити про Бога. У християнстві не може бути нейтральності, – зазначив у своїй доповіді єпископ і додав, – важливо бути свідомим, аби ми свідчили про Бога на місці своєї праці». Архиєрей наголосив: «Маємо жити вірою в Бога, а далі свідчити».
Підсумовуючи, владика Венедикт подав, як перспективу у духовному зростанні, висловлювання св. Іринея Ліонського: «Побачити в очах іншої людини сіяння Царства Божого».

Після обговорення порядку денного, учасники висловили конструктивн думки щодо розбудови ще більшої спільнотності поміж працівниками. Відтак виїзне робоче засідання продовжили у відпустовому місці Глиняни. Тут працівників Курії зустрів о. Андрій Лукачик, адміністратор парафії, який розповів про унікальність цього відпустового місця і чудотворну ікону, а також запросив до частування кондитерськими виробами, які майстерно і з любов’ю приготували парафіяни.

Завершилось робоче засідання ознайомленням з краєзнавчими надбаннями в смт Красне, де працівники Курії мали змогу запізнати історію нашого краю та гостинність господаря «Петрової садиби».