Виховання, взаємоподіл та свідчення. Папа про відповідь на «покликання до праці»

Праця – це покликання, тому що вона зроджується із заклику Бога, від початків зверненого до людини «обробляти і доглядати» спільний дім. Тому, не зважаючи на зло, «яке корумпувало світ і людську діяльність», через «вільну, креативну, співучасну та солідарну працю» людина виражає та покращує гідність свого життя. Про це говорив Папа Франциск, зустрічаючись у суботу, 16 січня 2016 р., з членами італійського Християнського Робітничого Руху.

Святіший Отець зазначив, що бажає «підказати три слова», які повинні допомогти «добре відповісти» на це покликання «активно наслідувати невтомне діло Отця та Ісуса». Першим з них є виховання, що означає здатність «витягати на поверхню все те, що є найкращого у серці». Це означає не тільки «навчитися якоїсь технології чи набути певні відомості», але «вчиняти людянішими себе самих та оточуючу дійсність».

За словами Наступника святого Петра, існує потреба «нового гуманізму праці», тому що ми живемо в час «визискування працівників», в час, коли існують випадки рабської праці, яка не служить гідності людини. А тому, потрібно «формувати, виховувати новий гуманізм праці», у центрі якого «перебуває людина а не прибуток», в якому «економіка служить людині, а не послуговується людиною».

З іншого боку, як зазначив Папа, виховання допомагає «не піддаватися обманові тих, які спонукають думати, що праця, щоденні старання і жертвування собою не мають жодної цінності». Крім того, як у світі праці, так і в будь-якому іншому середовищі, «існує невідкладна потреба виховувати прямуванню вперед світлим і зобов’язуючим шляхом чесності». Адже «великі чи малі спокуси» існують завжди, але мова йде про «торгівлю мораллю», що негідна людини та веде до «шкідливої ментальності», якою є беззаконня, що спричинює «корумпованість осіб та суспільства».

Наступною «підказкою», яку Святіший Отець залишив представникам Християнського Робітничого Руху є «взаємоподіл». «Праця, – сказав він, – не лише є покликанням окремої особи, але також слушною нагодою творити взаємини з іншими». Праця, за його словами, «повинна єднати людей, а не віддаляти». А займаючи значну частину дня, вона також дає нагоду «ділитися щоденністю, цікавитися тим, хто поруч, отримувати як дар і як відповідальність присутність інших людей».

«Останнє слово, яким хочу з вами сьогодні поділитися, – вів далі Папа, – є свідчення. Апостол Павло заохочував давати свідчення віри також і через здійснювання певної діяльності, перемагаючи лінивство і недбалість, залишивши дуже промовисте і чітке правило: Хто не хоче працювати, той нехай і не їсть». Однак, як зауважив Наступник святого Петра, «сьогодні існує чимало людей, які би хотіли працювати, але не мають змоги, а тому – мають труднощі з тим, щоб їсти».

Пригадавши високий рівень безробіття серед європейської молоді, Святіший Отець спонукав замислитися над тим, яка є доля такої молодої людини, яка часто опиняється в умовах залежності від алкоголю чи наркотичних речових, страждає від психічних недуг, трапляються випадки самогубств. Мова йде «про трагедію нових виключених нашого часу».

За словами Глави Католицької Церкви, «людська справедливість вимагає, щоб усі мали доступ до праці». «Також і Боже милосердя нас взиває: перед обличчям непростих ситуацій, – а маю тут на увазі, – зауважив Папа, – також і молодь, для яких є проблемою одружитися чи народити дітей, бо не мають стабільної зайнятості чи помешкання, – не допоможе виголошувати проповіді; потрібно, натомість, передавати надію, втішати своєю присутністю і підтримувати конкретною допомогою».

«Заохочую вас, – підсумував Святіший Отець, – давати свідчення, починаючи від особистого стилю життя та життя асоціації, давати свідчення безкорисливості, солідарності й духа служіння. Коли Христовий учень має прозоре та чутливе до життя серце, то приносить Господнє світло у місця, в яких живе і працює».