Військові капелани допомагають українським солдатам

Наша держава досі переживає важкий період. Ненависний та підступний агресор перебуває на Сході України. Сотні хлопців, які захищали нашу державу, віддали своє життя, тисячі залишились пораненими. Повним ходом тривають воєнні дії. Спостерігаємо страшні часи, здавалось би – XXI століття, а ми знову змушені відстоювати не тільки свою честь та гідність, а й територіальну цілісність. Тож зараз, як ніколи, українці потребують духовної опіки, а насамперед наші військові, які захищають Україну.

Як відомо, Церква завжди подає руку допомоги та закликає до збереження миру і спокою у державі. Починаючи від протистоянь на Майдані і закінчуючи сьогоднішніми подіями наша церква, військове капеланство активно зайнялись допомогою військовослужбовцям. Духовний супровід робить військових сильнішими, додає їм віри та надії.

До прикладу, військовий капелан о. Михайло Греділь, священнослужитель храму Благовіщення Пресвятої Богородиці м. Городка, щойно почалась дислокація наших військ на Схід, разом з іншими капеланами Стрийської єпархії вирушили туди. В першу чергу вони везли їм продукти харчування, адже на той момент була велика потреба і в харчах. Це – також завдяки пожертвам парафіян. Усі харчі звозили в Стрийську єпархію, там розподіляли, вантажили в буси і військові капелани везли на Схід.

На початку тижня отець Михайло та о. Ростислав Височан, про якого ми неодноразово згадували в попередніх публікаціях знову вирушили на Схід. «Це другий масштабний захід по привезенню продуктів військовослужбовцям, –розповідає капелан. – Наш маршрут пролягатиме через Полтаву, там стоять наші хлопці з ППО, які самі звернулися з проханням забезпечити їх харчами. Потім їдемо в зону АТО, де будемо по блок-постах розвозити продукти».

Слід наголосити, що Стрийська єпархія УГКЦ почала офіційно забезпечувати воєнних бронежилетами. Загалом було зібрано пожертв на суму 283 тис. грн., це кошти, акумульовані вірянами Стрийської єпархії. Всього було придбано 140 бронежилетів. Почали з військових ППО, адже вони в полях стоять з установками Бук, і змушені самотужки патрулювати ці ділянки, хоча до них мали б бути закріплені підрозділи військових. Вони по периметру з Півночі на Південь охороняють повітряний простір України.

«За малий проміжок часу до нас звернулось дуже багато батьків з наших місцевих парафій з проханнями про забезпечення бронежилетами їх синів, –продовжує отець Михайло. – Тому ми вирішили усі свої сили і дії спрямувати так, щоб забезпечити людей на своїх парафіях амуніцією. Нещодавно три дні поспіль їздили у військову частину 0998 (24-ту окрему механізовану Залізну бригаду імені Данила Галицького) та Яворівський полігон і, власне, забезпечували наших військових бронежилетами. Приємно, що є небайдужі люди, які охоче допомагають нашій армії. Зокрема, дуже допоміг керівник ТзОВ «БАДЕР УКРАЇНА» Андрій Павлунь. Товариство погодилось пошити за власний кошт чохли для бронежилетів. Ми закупили тканину, і вони зразу ж приступили до роботи, яку виконали швидко та якісно. Сам матеріал, з якого шиють чохли для бронежилетів (називається кордура), було дуже важко роздобути, шукав його по цілій Україні, і знайшов аж під Харковом.

Пластини, що служать основою для бронежилетів, ми закупили в Києві, у фінської фірми, яка займається бронюванням авто. ТОВ «ДУАЦ» погодилось виготовити для нас броньовані пластини. Слід сказати, що зі своєю роботою вони справились належно, виготовили надійні пластини з поролоном та антирикошетним пакетом (для того, щоб, коли влучає куля, осколки не потрапили в обличчя, шию…) Ці бронежилети з 4-им ступенем захисту».

Кожну партію бронежилетів, яка приходить, о. Михайло їздить випробовувати на Яворівський полігон стрілецькою зброєю з автомата АК калібру 5,45 та СВД калібру 7,62.

Тож помаленьку наші солдати стають більш забезпеченими. Адже допомагають звідусіль, і люди чим можуть, і підприємці, і від українців з-за кордону приходить велика допомога.

«Ось, до прикладу, нещодавно до мене подзвонили з зони АТО, – розповідає військовий капелан, – попросили допомогти забезпечити військовослужбовців тепловізором, тому що вони стоять на блок-посту біля Красного Лиману, і вночі сепаратисти найбільше нападають. Тому, щоб бачити у темряві їм необхідний цей прилад. Я, недовго думаючи, звернувся з проханням до нашого городоцького підприємця Руслана Паращича, який зразу ж погодився допомогти. Тому зараз наш городоцький командир забезпечений тепловізором, і може спокійніше виконувати свою службу».

Отець Михайло висловив велику подяку вірянам, адже зважаючи на складну ситуацію в країні, вони допомагають всім, чим можуть. Люди останнє віддають солдатам, щоб хоч якось підтримати їх. Наш народ свідомий того, що зараз відбувається у нас в Україні. Відчувається те страждання і сум, те співпереживання нашим воїнам, які зараз несуть службу в зоні антитерористичної операції.

Священнослужитель, як і всі ми пишається нашими солдатами, адже за стільки років зневаги, забуття, особливо з боку влади, держави, вони у такий складний час не покинули і не зрадили свій народ, а відчайдушно пішли боронити країну. Дух у солдатів бойовий і вони вже самі рвуться в бій, прагнуть змінити тих, хто вже тривалий час відстоює територіальну цілісність України.

Мирослава Прокопюк газета “Голос Ратуші”