«Життя не можемо назвати правдивим, коли втікаємо від самих себе», – владика Браєн під час Божественної Літургії в храмі свв. Сергія і Вакха в Римі

19 березня 2017 року, в третю неділю Великого посту, яка має назву Хрестопоклонна (бо саме в цю неділю Східна Церква візантійського обряду урочисто віддає поклоніння Хресту Господньому), в українській парафії свв. Сергія і Вакха Божественну Літургію очолив Преосвященний владика Браєн (Байда), єпископ Саскатунський УГКЦ (Канада). Співслужили архиєрею Преосвященний владика Давид (Мотюк), єпископ Едмонтонської єпархії УГКЦ (Канада), ієрей Тарас Остафіїв, докторант папської Академії св. Альфонса, та диякон Василь Тимішак.

У своїй проповіді владика Браєн звернув увагу на те, що кожен із нас має свої «хрести», які маємо нести з гідністю, бо вони є частиною нашого життя і втеча від них означає втечу від власного життя. Нести гідно свій «хрест» ми можемо разом із Богом, разом з Христом, Великим Архиєреєм, «що вже пройшов небо […], зазнав усього, подібно як ми, крім гріха» (Євр 4, 14; 15). Ці слова священного Писання, як і безліч інших, є словами підтримки для нас і заохочення, щоб ми не боялися наближатися до Бога зі своїми «хрестами».

Роздумуючи разом із молільниками над словами Господніми «Бо яка користь людині здобути світ увесь, а занапастити свою душу?» (Мр 8, 36), архиєрей зазначив, що людина дуже часто вибирає задовольнятися земним, відмовляючись від небесного, мотивуючи свій вибір тим, що земне є «реальним», до якого можна торкнутися, але це нам не приносить задоволення, бо істинне задоволення може принести шукання і виконування Божої волі, навіть, якщо ми наражаємося на небезпеку матеріальної втрати. «Неможливо до кінця знищити в собі вразливість на Божу присутність. Ця “духовна людина” завжди нагадує нам про себе. Господь створив нас для Себе, тому маємо неспокій, коли шукаємо себе в створених речах», – підкреслив проповідник.

Іншим аспектом нашого християнського життя має бути правдива покора і усвідомлення власної слабкості та необхідності Божої помочі у подоланні наших немочей: «Коли визнаємо власну слабкість, Бог буде виявляти в нас Свою силу. […] Не лякаймося своєї немочі, але довіряймо Божій могутності!» – закликав єпископ.

Завершуючи свою проповідь, владика Браєн наголосив на необхідності молитися один за одного і таким чином полегшувати один одному носіння особистих «хрестів». Хрест кожного із нас є хрестом всієї церковної спільноти і в той же час, хрест цілої спільноти є нашим особистим. Усвідомлення цього, на думку проповідника, полегшує нам усім несення своїх власних «хрестів».

Після завершення Божественної Літургії настоятель української парафії в Римі, протоієрей Іван Кулик, подякував архиєреям за їхню молитву і окремо владиці Браєну за повчальну проповідь, побажавши єпископам щедрого Божого благословення у їхньому служінні.

Додамо, що владика Браєн і владика Давид перебувають у Римі з нагоди візиту канадських католицьких єпископів до Апостольської Столиці («Ad Limina Apostolorum», що дослівно з латинської мови означає «До порогів апостолів»). Такі візити до Апостольської Столиці єпископи здійснюють кожних 5 років для зустрічі зі Святішим Отцем, що є знаком єдності єпископату з наступником святого апостола Петра.