Кардинал Сара: адорація Бога – відповідь на антропологічну кризу лібералізму

У Католицькій Церкві є відповідь на всі питання, які мучать людину. Ця відповідь – Христос. Моральний лібералізм і релятивізм ведуть до антропологічної катастрофи. Їм потрібно протистояти, відповідаючи прославою й адорацією Бога. Про це говорив кардинал Роберт Сара.

20 січня в Італії відбулася презентація нової книги кардинала Роберта Сари (італ. Dio esiste? Il grido dell’uomo che chiede salvezza [Чи існує Бог? Крик людини, яка просить спасіння]). Зустріч організувала спільнота видання La Nuova Bussola Quotidiana. З нагоди презентації кардинал виголосив промову, в якій зосередив увагу на питанні культу та таємниці Бога. Про це повідомляє pch24.pl з посиланням на lanuovabq.it.

Кардинал розпочав, посилаючись на пароха з Арсу, Івана Марію Віаннея. Священник бачив землероба, який щодня довго стояв навколішках перед Пресвятими Тайнами. Одного разу він запитав його, що він робить. «Я дивлюся на Нього, а Він дивиться на мене», — відповів землероб.

Далі гвінейський кардинал нагадав роздуми кардинала Йозефа Ратцінґера про релятивізм у Церкві. За словами Ратцінґера, сьогодні наявність чіткої віри згідно з вченням Церкви часто називають фундаменталізмом, а ставлення до релятивістської гонитви за різними доктринами вихваляють. Однак це не зріла віра. Лише віра, яка ґрунтується на дружбі з Христом, є зрілою.

На думку кардинала, джерелом усіх криз, які стрясають світ і Церкву, є те, що недостатньо цінують і захоплюються таємницею Бога. Богові слід поклонятися, а коли Його поклонників бракує – світ гине. Подібно і Церква висихає через брак вірних, які готові впасти на коліна перед Богом. Пошану до Господа має бути особливо видно під час Літургії. Як наголосив кардинал, літургія – це не товариське зібрання, а спомин про смерть і воскресіння Христа і має випливати з почуття сакрального.

У Церкві ми більш благословенні, ніж Ісая чи Давид. Ісая благав Бога відкрити небеса і зійти; Давид роздумував, звідки йому очікувати допомоги. Ми ж контемплюємо Бога посеред нас; ми знаємо, що допомога в Христі, сказав кардинал,

Далі кардинал нагадав, що люди, які осягають спасіння поза видимими межами християнства, роблять це «виключно і в кожному випадку через заслуги Христа на Хресті, а також за певного посередництва Церкви». Він зазначив, що про ці «центральні правди християнської віри» в останні десятиліття нагадували св. Іван Павло ІІ (енцикліка «Redemptor hominis», 1978 р.) та кардинал Йозеф Ратцінґер (декларація «Dominus Jesus», 2000 р.).

«Відповідь на всі питання, які ставить собі кожна людина, є в християнстві. Христос – єдина відповідь на прагнення до істини, добра, краси та справедливості, які живуть у серці кожного з нас», – сказав він.

Кардинал протиставив певність Христа моральному лібералізму, який замість того, щоб вести до справжнього прогресу цивілізації, веде до морального й антропологічного занепаду. Людство хоче самостійно визначати, хто має право на життя; і наслідки цього відчувають найбеззахисніші – діти в лоні матері, люди похилого віку, неповносправні, всі покинуті, яких переконують, що вони – тягар для суспільства.

Кардинал Сара також згадав про внутрішньоцерковну боротьбу з Тридентською літургією. На його думку, плани повного її усунення з Церкви є «диявольським проектом, спрямованим на відділення від Церкви Христової, апостолів і святих».

Він нагадав, що – як навчав Бенедикт XVI услід за І Ватиканським Собором – папа не є абсолютним монархом, а гарантом послуху переданому нам Слова. Папська влада зв’язана передаванням віри. Це також стосується літургії; папська влада не є необмеженою, а служить Святій Традиції.