Габріелла Кубі: Звинувачення «клерикалізму» в кризі зловживань приховує головну її причину

Німецький соціолог та віруюча жінка Габріела Кубі видала есе на 29 сторінок, в якому висвітлила тему поточної кризи сексуального зловживання в Церкві.

Передмову до есе під назвою «Зловживання» (Abuse) написав кардинал Герхард Мюллер.

Як інформує LifeSiteNews, впродовж багатьох років Г. Кубі веде діяльність на протистояння соціальній революції, яка підриває основи західної цивілізації. Під час своїх поїздок та публічних промов, у книжках та статтях – які перекладені кількома мовами – вона розповідає про сексуальне коріння революції, а також зовнішній вигляд «толерантності», який притаманний її тоталітарній політиці, яка запроваджується у все більшій кількості країн.

Папа Бенедикт XVI свого часу говорив про праці Г. Кубі: «Пані Кубі є відважним воїном, котрий бореться проти ідеологій, які мають кінцевим результатом погибель людини».

У своєму найновішому есе п. Кубі в деталях аналізує яким чином «нестримні сексуальні зловживання всередині і ззовні Церкви є одним із результатів сексуальної революції».

За її словами, проблему не можна применшувати до питання «зловживання владою» чи «клерикалізму», бо вона глибше полягає в гомосексуалізмі священства, який підпільно поширився як плід повстання проти Святого Письма, Божих законів і Канонічного Права.

«Зловживання відбувається тоді, коли сексуальний потяг цілком виходить з-під контролю і настільки оволодіває людиною, що вона стає готовою стати злочинцем, щоб задовольнити свої сексуальні бажання», – пише вона. Гомосексуалізм серед священства є «передумовою» зловживання хлопцями з боку чоловіків.

«Вважати «клерикалізм» – невідповідне використання церковної влади – причиною сексуального зловживання з боку священиків, означає завуальовувати його глибинне коріння», – пише п. Кубі.

За допомогою мереж і подекуди тіньових урядів, субкультура гомосексуалізму свідомо діяла з метою підірвати моральну силу християнства. Найбільш очевидний скандал – розбещення неповнолітніх – є гріхом надзвичайно великої ваги, що закріпився в багатьох гілках Католицької Церкви.

Окрім цього існує спокушання старших семінаристів і священиків з боку священиків, єпископів і кардиналів. А крім цього є ще більш поширена проблема гомосексуальної розбещеності духовенства за згодою із дорослими особами.

Кубі не засуджує. Натомість вона проводить жорсткий аналіз, закликаючи до автентичної реформи. За її словами, без такої реформи, християни не можуть бути «світлом на просвітлення поган» чи «сіллю землі». Коли сіль втрачає свій смак, як каже Ісус в Євангелії від Матея (Мт. 5,13), вона не годиться ні до чого, її потрібно викинути.

У передмові до есе п. Кубі, кардинал Мюллер, колишній префект Конгрегації доктрини віри, попереджає тих, хто зловживає довіреними їм особами, що «одного дня їм доведеться відповідати Христові» за свої вчинки «Судного дня».

«Гріхи священиків є вдвічі важчими, бо їм була дана духовна влада розбудовувати – а не руйнувати – Церкву, в якій вони повинні бути прикладом для пастви»,- додає він.