Кілька слів про піст і Богоявлення
  • Суб, 19/01/2019 - 19:23

Насправді воно виглядає досить невинно ба й навіть позитивніше бо більш просте та зрозуміле. Замінили незрозумілу назву Богоявлення чи Хрещення Господнього на Водохреща і Йордан і всі знають про що йдеться і що треба робити - йти до церкви чи до річки за свяченою водою, напитися, обмитися, а то й скупатися, хіба в цьому є щось погане? Немає, але разом з тим немає і так багато доброго. Бо акцентуючи увагу на водосвятті як ледь не на магічному ритуалі, відкидаємо первісне значення цього дійство яке містило в собі метанойю, покаяння, зміну не скільки фізичного виміру життя, стільки духовного.

В часі Різдва Христового, робимо наголос на колядках, вертепах тощо і це теж добре, бо збираємось родинно, співом прославляємо дитяко Ісуса, але разом з цим, нерідко сам факт події народження Божого Сина відходить на маргінес як духовного, так і релігійно-суспільного життя. Теж не є рідкісними випадки коли зміст колядок повністю суперечить теологічній причині як воплочення так і народження Христа.

Численні більш чи менш суворі пости як протягом літургійного року, так і посту євхаристійного воно теж є добре. Існує маса як наукових, так і псевдонаукових досліджень про користь того чи іншого посту, стримання від їжі, але знову таки, маємо чимало випадків коли з посту робиться догма чи й на тому чи іншому правилі обмеження їжі створюється ледь не нова релігія. Хвора людина, інколи, не може дозволити собі прийняти Святе Причастя бо не може постити. Мене одного разу просили прийти до лікарні посповідати і запричащати, але не пізніше десь 6 - 6.30 ранку бо жінка мусить приймати лікарство, а що хворий шлунок то мусить щось зразу і поїсти і намагатись пояснити тій жінці, що піст перед Причастям від дванадцятої ночі, установлений не Богом, а Церквою і що Церква має право його пересувати, зменшувати, що суть посту не в пості шлунка, а пості душі - марна справа. Бо хто ти такий, що кажеш інакше якщо інший побожний священик чи ще її бабця (дуже побожна жінка) казали, що має бути саме так, а не інакше.

І знову таки - переконувати, що християнство не релігія заборон, а релігія любові - марно. Бо зі слів “Бог є любов” і “Так Бог полюбив світ, що дав свого Сина Єдинородного щоби кожен хто увірує в нього не загинув, але мав життя вічне”, людина запам’ятовує тільки те, що “Бог є справедливий суддя” і що “Того хто його заповіді буде порушувати він буде карати до четвертого покоління”. Поза всяким сумнівом, що й це необхідно знати, але треба також пам'ятати і те, що “Бог не хоче смерті грішника, але хоче щоби він навернувся і жив”.

Тож зі святом всіх вас. Нехай Дух Святий, що зійшов над Ісусом в хвилину хрещення зійде над кожним із нас і наповнить наші душі Божою правдою.

Паломництво Святими місцями

Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць