Папа: Церква прямує вперед завдяки «буденним» святим і сучасним мученикам

Церква прямує вперед завдяки тим, хто здійснює святість у звичайному щоденному житті та відважним мученикам сьогодення, завдяки тому, що вони, діянням Святого Духа, є послідовними та сміливими свідками воскреслого Христа. Про це проповідував Папа Франциск під час ранкової Святої Меси у четвер, 7 квітня 2016 р., коментуючи розповідь з Діянь Апостолів про сміливу проповідь святого Петра.

Після того, як Петро зцілив кульгавого, він звіщав Ісусове воскресіння перед Синедріоном, який запитував, якою владою він це вчинив. Провідники народу наказали йому більше не проповідувати імені Ісуса, але він не послухався цього, бо, за його словами, «слід більше слухати Бога, а не людей».

Цей «сміливий» Петро, як зауважив Святіший Отець, вже не має нічого спільного з тим Петром-боягузом Великого Четверга, «який тричі відрікся Господа». Тепер він стійкий у свідченні, а християнське свідчення полягає у тому, щоб прямувати Христовою дорогою. Це означає також «ризикувати своїм життям».

«Послідовність між життям і тим, що ми бачили і чули є початком свідчення. Але християнське свідчення має ще один аспект: воно не належить виключно тому, хто свідчить, але завжди має дві дійові особи. “Свідками цього є ми та Дух Святий”, – казав Петро. Без Святого Духа, – зауважив Папа, – не існує християнського свідчення, тому що християнське свідчення, християнське життя – це благодать, яку Господь нам дає через Святого Духа».

Отож, без Святого Духа ми не можемо бути свідками. Християнські сміливість і свідчення полягають саме у тому, щоби «бути послідовними в тому, що говоримо, в тому, що чинимо», отримавши Святого Духа. «Таким, – наголосив проповідник, – є свідчення багатьох наших мучеників сьогодення, вигнаних зі своєї землі, вимушено переселених, обезглавлюваних, переслідуваних. Вони мають мужність визнавати Христа аж до хвилини смерті».

«Але це також, – додав Святіший Отець, – свідчення християн, які серйозно живуть християнським життям та кажуть: “Я не можу чинити певних вчинків, я не можу завдавати зло ближньому, я не можу шахрувати, я не можу вести половинчасте життя, я повинен свідчити”. А свідчення полягає у тому, щоб ділитися тим, що я почув та побачив у вірі – воскреслого Ісуса».

Як зауважив далі Наступник святого Петра, у важких історичних періодах часто чуємо гасло, що «батьківщина потребує героїв». «А чого потребує Церква? – запитує Папа, відповідаючи: Свідків та мучеників». Такими свідками є святі: і ті, так би мовити, «буденні» святі, які не зважаючи нінащо, залишаються послідовними, і свідки, готові свідчити навіть ціною свого життя.

«Саме вони є живою кров’ю Церкви, саме завдяки їм вона прямує вперед, це свідки, які стверджують, що Ісус воскрес та живий, підтверджують це послідовністю життя завдяки дарові Святого Духа», – підсумував Папа.