7 маловідомих апостолів і де католики можуть зустрітися з ними сьогодні

Про деяких із найближчих послідовників Ісуса відомо небагато. Ось імена деяких із них і місця, де сьогодні можна знайти їхні мощі та гробниці.

Коли християни думають про Дванадцятьох апостолів Ісуса, вони, можливо, одразу згадують Петра, Івана та Матвія. Але що відомо про деяких інших, менш відомих послідовників, яких Він покликав?

Хоча Святе Письмо містить чимало інформації про життя деяких апостолів, про інших відомо зовсім небагато. Попри це, Церква протягом століть продовжує пам’ятати й вшановувати цих апостолів. У різних країнах світу їм присвячені храми, святині, місця зберігання мощей та паломницькі центри.

Ось сім маловідомих апостолів і місця, де католики й сьогодні можуть доторкнутися до їхнього життя та духовної спадщини.

Святий Яків Старший

Яків Старший був сином Зеведея та братом апостола Івана. Він був рибалкою на Галилейському морі й працював разом зі своїм братом і батьком.

Яків та Іван були серед перших учнів, яких покликав Ісус. Згідно з Євангелієм від Матея, розділ 4, брати лагодили рибальські сіті, коли Ісус покликав їх. Вони одразу залишили батька та човен і пішли за Ним.

У 3-му розділі Євангелія від Марка Ісус дав братам ім’я «Воанергес» — арамейське прізвисько, що означає «сини грому».

Яків був одним із трьох апостолів — разом із Петром та Іваном, — які стали свідками кількох особливо важливих моментів служіння Ісуса. Він був присутній під час воскресіння доньки Яіра, Преображення Господнього та молитви Ісуса в Гетсиманському саду.

Після воскресіння та вознесіння Ісуса Яків став першим із Дванадцятьох апостолів, який прийняв мученицьку смерть. У 12-му розділі Діянь апостолів сказано, що цар Ірод Агріппа I наказав стратити його «мечем», що, як вважається, означає обезголовлення.

Сьогодні святого Якова Старшого особливо вшановують завдяки знаменитому Каміно-де-Сантьяго — Шляху святого Якова. Це мережа паломницьких маршрутів, які проходять через кілька європейських країн і завершуються в Іспанії, біля катедри в Сантьяго-де-Компостела. Собор є одним із головних місць паломництва та зберігає мощі святого Якова.

Святий Яків Молодший

Яків Молодший був сином Алфея. Він згадується у списках Дванадцятьох апостолів у Євангеліях та Діяннях апостолів, однак Святе Письмо майже нічого не розповідає про його життя чи служіння.

У 2006 році Папа Бенедикт XVI провів цикл катехиз про деяких маловідомих апостолів, серед яких був і Яків Молодший. У своїй катехизі про Якова Молодшого він пояснив, що титул «Молодший» використовувався для того, щоб відрізнити його від Якова, сина Зеведея, відомого як Яків Старший. Це не означає, що він був менш важливим.

Святіший Отець також говорив про те, що Якова, сина Алфея, традиційно ототожнювали з іншим відомим Яковом ранньої Церкви. Однак це ототожнення залишається предметом дискусій.

Сьогодні останки Якова Молодшого разом із останками апостола Филипа зберігаються в Базиліці Дванадцятьох Святих Апостолів у Римі.

Святий Филип

Филип походив із Витсаїди — того самого міста, що й Петро та Андрій. Найчастіше він згадується в Євангелії від Івана.

Після того як Ісус покликав Филипа, той пішов до Натанаїла й сказав йому, що знайшов Того, про Кого писали Мойсей і пророки. Коли Натанаїл засумнівався, чи може бути щось добре з Назарета, Филип просто запросив його: «Прийди та подивися».

Филип також згадується в розповіді про помноження хлібів. Ісус запитав його, де можна купити хліба для великого натовпу. Филип відповів, що навіть двохсот динаріїв не вистачило б, щоб купити хліб для всіх присутніх.

Пізніше, під час Тайної вечері, Филип попросив Ісуса показати учням Отця. Ісус відповів, навчаючи Филипа про свої стосунки з Отцем.

У катехизі про Филипа Папа Бенедикт XVI сказав, що, згідно з деякими пізнішими джерелами, зокрема «Діяннями Филипа», апостол спочатку проповідував у Греції, а потім у Фригії, де, як вважається, загинув у Єраполі від тортур, які різні джерела описують як розп’яття або побиття камінням.

Сьогодні останки Филипа разом із останками апостола Якова Молодшого зберігаються в Базиліці Дванадцятьох Святих Апостолів у Римі.

Святий Варфоломій

Варфоломій згадується у новозавітних списках Дванадцятьох, однак у євангельських розповідях немає жодної історії про людину на ім’я «Варфоломій».

Католицька традиція протягом століть ототожнює його з Натанаїлом, якого Филип приводить до Ісуса в Євангелії від Івана. Папа Бенедикт XVI називав це традиційним ототожненням, водночас визнаючи, що сам Новий Завіт прямо не встановлює такого зв’язку.

Спочатку поставивши під сумнів, чи може бути щось добре з Назарета, Натанаїл після зустрічі з Ісусом визнав свою віру в Нього, назвавши Його «Сином Божим» і «Царем Ізраїлю».

У Євангелії від Івана Ісус говорить Натанаїлу: «Перш ніж покликав тебе Филип, як ти був під смоковницею, Я бачив тебе». Ми не знаємо, що саме сталося під смоковницею, однак, як пояснював Бенедикт XVI, можна припустити, що це був «вирішальний момент у житті Натанаїла».

Базиліка Святого Варфоломія на Тибрському острові в Римі присвячена цьому апостолу. Також базиліка Святого Варфоломія Апостола в Беневенто, Італія, зберігає мощі святого.

Святий Юда Тадей

Святий Юда іноді викликає плутанину, оскільки в Новому Завіті він згадується під різними іменами.

Матвій і Марко називають його Тадеєм, тоді як Лука називає його Юдою, сином Якова. Католицька традиція ототожнює ці імена з одним і тим самим апостолом і, щоб відрізнити його від Юди Іскаріота, називає його Юдою або Юдою Тадеєм.

Під час Тайної вечері він запитує Ісуса, чому Той об’явить Себе учням, а не світові. Ісус відповідає, говорячи про тих, хто любить Його та зберігає Його слово.

У Новому Завіті також міститься Послання Юди. Традиційно його пов’язують із Юдою Тадеєм, хоча питання авторства цього послання обговорюється науковцями. Папа Бенедикт XVI наголошував, що це послання закликає християн зберігати свою віру, залишаючись укоріненими в Божому милосерді.

Вважається, що Юда прийняв мученицьку смерть у Бейруті близько 65 року.

Попри те, що про нього відомо дуже мало, святий Юда є важливим заступником для католиків у всьому світі як покровитель безнадійних і безвихідних справ.

Вважається, що причиною такого зв’язку з безнадійними ситуаціями став досвід Юди в місті Едеса. За словами давнього церковного історика Євсевія, коли Ісус ще жив на землі, правитель Едеси Авгар V страждав від невиліковної та болісної хвороби. Почувши про чудеса Ісуса, він написав Йому листа з проханням прийти. Ісус відповів, що пошле до нього одного зі своїх учнів.

Після вознесіння Ісуса на небо Юда вирушив проповідувати неподалік Едеси й прийшов до Авгара. Юда поклав руки на хворого правителя, і, як повідомляється, той миттєво одужав.

Багато людей носять із собою або на шиї медальйон із зображенням святого Юди як джерело розради та нагадування звертатися до нього у важкі моменти.

Важлива реліквія святого Юди Апостола також вирушала за межі свого звичайного місця зберігання в Римі. У 2023 році частина кістки передпліччя апостола вирушила у дев’ятимісячне паломництво Сполученими Штатами, відвідуючи храми, школи та інші місця, щоб католики могли вшанувати реліквію та просити заступництва апостола. До цього реліквія ніколи не залишала Італію для подібної подорожі.

Зазвичай вона зберігається в церкві Сан-Сальваторе-ін-Лауро в Римі.

Святий Симон Зилот

Симон — один із найменш відомих членів Дванадцятьох. Євангелія називають його «Зилотом». Матвій і Марко використовують термін «Кананій», тоді як Лука — «Зилот». Папа Бенедикт XVI пояснював, що обидва ці визначення передають ідею ревності та запалу.

Іноді припускають, що Симон належав до політичного руху, відомого як зелоти. Однак Святе Письмо цього не підтверджує. Його титул міг просто означати, що він був ревним у своїй релігійній відданості.

Згідно з традицією, Симон Зилот разом зі святим Юдою проповідував у Персії або Сирії та прийняв мученицьку смерть.

Хоча великої базиліки, названої на його честь, немає, його мощі можна знайти в Базиліці Святого Петра під вівтарем Святого Йосифа, поруч із мощами святого Юди Тадея.

Святий Матіас

Матіас не був одним із первісних Дванадцятьох, обраних Ісусом під час Його земного служіння. Натомість його обрала рання Церква після смерті Юди Іскаріота.

Згідно з 1-м розділом Діянь апостолів, Петро пояснив, що наступником Юди має стати людина, яка супроводжувала Ісуса та апостолів протягом усього земного служіння Христа і тому могла бути свідком Його воскресіння.

Було запропоновано двох чоловіків: Йосипа, названого Варсавою, якого також називали Юстом, і Матія. Після спільної молитви вони кинули жереб, і обрано було Матія.

Це практично все, що Святе Письмо розповідає нам про Матія. Папа Бенедикт XVI наголошував, що Матій від самого початку був серед учнів Ісуса і тому міг бути свідком воскресіння.

Абатство Святого Матія в Трірі, Німеччина, зберігає гробницю святого Матія. Це єдине місце поховання апостола в Німеччині та на північ від Альп, інформує EWTN News.