«Сім’я – це клітина суспільства», – Генеральний секретар ССЕЕ о. Дуарте да Куна

Сім’я – це спільнота любові. Якщо суспільство утворене із сімей, то логіка любові є також логікою суспільства. Натомість якщо на перший план виходить індивідуум, то з’являється логіка егоїзму, а з нею конкуренція, напруження, малі або великі війни… Таку думку висловив у інтерв’ю Департаменту інформації УГКЦ монсеньйор Дуарте да Куна, Генеральний секретар Ради Єпископських Конференцій Європи (ССЕЕ), перебуваючи нещодавно з візитом у Києві.

Розповідаючи про основні напрямки діяльності ССЕЕ, монсеньйор відзначив, що в основі ССЕЕ є переконання, що об’єднавчим елементом Європи – не лише Церкви, а й усього Європейського континенту – є християнська віра, якою живуть різні Церкви в контексті різної історії.

«Навіть якщо трапляються напруження і кризи, Ісуса Христа знають і люблять повсюдно. Це нас єднає», – сказав о. Дуарте да Куна.

Інший сегмент діяльності інституції, за словами Генерального секретаря, – питання сім’ї. «Ми ж кажемо, що сім’я є клітиною суспільства», – додав монсеньйор.

Церква, за його словами, є чутливою до теми сім’ї, бо розуміє, що її місією є проповідувати Євангеліє, зокрема проголошувати благовість про сім’ю.

Інший великий виклик, який незабаром розглядатиметься також на вселенському рівні, – тема молоді, надія молоді. «Дещо дивно, – зауважив о.Дуарте да Куна, – коли молодь не має надії. Утім, аби мати надію, потрібно мати певну стабільність життя, певне бачення життя, певну глибину життя, зрештою, саму віру. Тут з’являється широка тема передавання віри, зв’язку із сучасною культурою, соціальних медіа. Усе це є великим викликом…».

Крім цього, існує ще один великий виклик – міграція. «Європейський континент ніколи не був закритим. Народи, які входили, виходили, вирушали на пошуки інших земель… На цьому континенті був постійний рух. І сьогодні ми зазнаємо цього великого виклику. З одного боку – старіння суспільства, а тому відчуття, що не виживемо, а з іншого – прихід представників народів, які зазнають війни або походять з убогих країн Африки, чи ті, котрі прибувають зі Сходу», – розповів Генеральний секретар ССЕЕ.

Як можна поєднати ці дві дійсності? «Церква переконана, що вияв милосердя, гостинності, любові, поваги до всіх є найкращим способом, щоб не накидати комусь власної культури, але водночас не пропонувати релятивізму. Тут має місце дуже цікавий діалог, який здійснюється ділами милосердя, тобто не якимись теоріями, а численними добрими ділами Церков у Європі», – додав монсеньйор.